Чи брехав Ющенко на суді над Тимошенко?

Одразу ж після свідчень екс-президента Віктора Ющенка у справі головної опозиціонерки Юлії Тимошенко, які він дав у Печерському суді 17.08.2011, з боку деяких політиків пролунали звинувачення на його адресу в його лжесвідченні під присягою. Обвинувачення це дуже серйозне, оскільки ст.385 Кримінального Кодексу України передбачає за завідома неправдиве показання свідка обмеження волі до 2 років, а у поєднанні зі  штучним  створенням доказів обвинувачення - до 5 років позбавленням волі.

Вивчивши факти і порівнявши свідчення по газовій справі Тимошенко, можна з усією відповідальністю заявити про те, що Віктор Ющенко лжесвідчив по двох пунктах:
1. Він стверджував, що підписання угоди між Нафтогазом та Газпромом було зірване прем'єром Тимошенко 28 грудня 2008 і далі вести перемовини не було сенсу
2. Він стверджував, що він не забороняв голові Нафтогазу Олегу Дубині підписувати угоду на умовах 235 /1,8 , які були запарафовані і які залишалося лише підписати.

Отже, сухою мовою фактів і свідчень. 17.08.2011 В.Ющенко у своїх показах в суді стверджує:
1. Що після того, коли Тимошенко 28.12.2008 відхилила пропозицію російського прем'єра Путіна за ціною $250 та транзитним тарифом $1,7, "переговори зходять із позиції 250 і закінчуються драматично. Зрозуміло, що там вже шукати якихось компромісів 28-го числа урядовій делегації, вірніше НАК Нафтогазу, було неможливо".

2. "Підкреслюю, ніякого відкликання президент України не робив. Хочу зауважити: у мене нема повноважень по відкликанню делегації, відрядженної урядом - це компетенція не моя. І байки, які щедро там лунають, що хтось когось там відкликав, це спосіб не відповідати за свою позицію або перекласти свою відповідальність. Я нікого не відкликав".

Ці покази суперечать свідченням екс-голови Нафтогазу О.Дубини, який говорив, що: «Станом на 30 грудня 2008 року була узгоджена попередня домовленість про ціну природного газу для НАК „Нафтогаз України“ у 235 дол за тисячу кубометрів і про вартість транзиту у 1,8 дол за транспортування тисячі кубометрів газу на 100 км. Вказані умови були викладені на папері, а саме у проектах договору, які були узгоджені між юристами, фахівцями з української та російської сторони, тобто залишалося лише їх підписати. На той час, наскільки я пам'ятаю, ніяких директив уряду з приводу укладення договору між НАК "Нафтогаз України" та "Газпромом" на вказаних умовах не було. Президент України Ющенко В.А. усно забороняв підписувати контракт на таких умовах, оскільки вважав, що ціна газу занадто велика. Проте я особисто вважав, що така ціна є прийнятною для України в тих умовах. 31 грудня 2008 року наскільки мені відомо внаслідок телефонних розмов між Президентами України та Росії, а також між прем'єрами була оприлюднена кінцева ціна на газ 320 доларів США за 1тисячу кубометрів. Тут уже я вважав, що така ціна є завеликою, тому зібрав делегацію НАК "Нафтогаз України" та ми поїхали додому без підписання контракту».

 29.07.2011 під час своїх свідчень у суді, на пряме запитання Тимошенко про зрив переговорів Дубина зайвий раз підтвердив, що Ющенко таки відкликав його:

Тимошенко: “Скажіть, будь ласка: Ющенко Віктор Андрійович відкликав вас 31-го грудня, щоб не дати вам підписати ці контракти?”

Дубина: “Так, він відкликав, щоб я не підписував ці контракти.”

Тимошенко свідчила в суді щодо зриву переговорів наступне: "Я про це дізналась 31 грудня, коли мене Дубина поставив перед фактом, що все розвалилось і що він отримав ціну 320".

Російська сторона об'єктивно є учасником газової справи. Треба сказати, що вже від самого початку цієї історії російська сторона звинувачувала у зриві перемовин з українською делегацією у Москві саме Ющенка, а не голову делегації Дубину чи прем'єра Тимошенко. Інформація, яку поширило "РИА Новости" в той день, коли переговори були зірвані, тобто 31.12.2008, була однозначною: "Президент Украины Виктор Ющенко дал главе делегации "Нафтогаза" Олегу Дубине указание прервать переговоры с "Газпромом".

Трохи згодом та ж сама теза невдовзі повторювалася як мінімум тричі. Двічі головою Газпрома Олексієм Міллером (5.01.2009 - "команду на прекращение в одностороннем порядке переговоров с Газпромом о поставке газа в этом году дал лично президент Украины Ющенко" та  20.01.2009 - "в конце декабря премьер-министры России и Украины пришли к
соглашению, и наши компании были готовы договориться о цене газа $235 за 1000 куб. м. при условии совместных экспортных операций с территории Украины, RosUkrEnergo тогда предложило покупать газ для Украины по цене $285". За счет этого компания рассчитывала остаться на рынке. Но, несмотря на это, российская сторона от договоренностей по переходу на прямые контракты не отказалась. А 31 декабря, как вы знаете, президент Украины отозвал делегацию НАК "Нафтогаз Украины" с переговоров").

Те ж саме повторив російський прем'єр Путін на власній прес-конференції західним медіа 8.01.2009 - "по указанию президента Ющенко накануне 31 декабря прошлого года украинская делегация прервала переговоры и покинула Москву."

Парадоксально, але свідченням Ющенка на суді проти Тимошенко про те, що після її власної відмови 28.12.2008 погодитися на умови 250/1,7 "шукати якихось компромісів 28-го числа урядовій делегації, вірніше НАК Нафтогазу, не було можливо", суперечать слова самого ж Ющенка, сказані ним на власній прес-конференції 13.01.2009. 

"31 грудня в районі 16:00 за московським часом ми знаходилися дуже близько до позитивного рішення... Переговори повинні були закінчуватися на рівні експертів, на рівні переговорних груп і мала підписуватися угода... А прагматична частина була близька до позитивного рішення в районі 16 години. Сторони вийшли на перерву. Тоді залишалося неврегульованим тільки одне питання – компенсуючі фактори, малися на увазі ті 6,4 млрд. технологічного газу, які повинні бути враховані в балансі газу на 2009 рік",- розповів Ющенко.

Взагалі, Ющенко дуже любить цю тему. У своєму інтерв'ю сайту "Главком" від 20.09.2012 В.Ющенко знову повернувся до власної детальної розповіді щодо особливостей переговорного процесу наприкінці грудня 2008, але наразі трохи змінив дату. Тепер Тимошенко у нього вже відхилила пропозицію Путіна 26 грудня, а не 28, як це було в його показах у суді, але цитата Путіна про "хрєн с вамі" та загальна картина переговорів і їхнього зриву залишилася такою ж, як і в його показах у суді. "Він (О.Дубина), здається, до 30-го числа грудня просидів, ніяких переговорів ніхто не вів, і він тоді вечором, здається, 30-го, без мого дозволу, хоча формально я ці питання не регулюю, повернувся в Україну. 31-го числа, коли мене інформують, що переговорний процес зірваний, я телефоную Юлії Володимирівні і кажу: «Треба нам дать відповідь для світу і для громадян»...  А Юлія Володимирівна тоді легко реагувала на будь-який жест Президента. Бо вона привела до тупіка переговори ці. Не в тому плані, що результатів ми не маєм, а в тому плані, що ми з процесу вийшли",- говорить Ющенко.

Віктор Ющенко в тому ж таки інтерв'ю від 20.09.2012 заявляє: "Так воно збіглося, що ішло узгодження на рівні прем'єр-міністрів. Два президенти до цього, стверджую, - ні з російської, ні з української сторони — відношення не мали. Тимошенко з повноваженнями Президента, а там — Путін, який кожний куб російського газу регулює. Чи ще тут щось не ясно?"

17.09.2011 надходить офіційна реакція представника адміністрації російского президента Мєдвєдєва на свідчення Ющенка в Печерському суді: "Находясь на посту президента (Ющенко), он лично хотел получить политические дивиденды и предлагал президенту России Дмитрию Медведеву самим подписать соглашение об урегулировании газовых проблем. На это ему было сказано, что данный вопрос находится в компетенции правительств двух стран".

Отже, по суті ми маємо факт свідомого систематичного викривлення перебігу подій з боку В.Ющенка, намагання ним виправдати себе і частково перекласти відповідальність за свої дії щодо зриву переговорів наприкінці грудня 2008 року на Ю.Тимошенко, чим наповну скористалась сторона обвинувачення у газовій справі у їхньому намаганні довести зумисний характер дій з боку Тимошенко.

І насамкінець 12.11.2013 на сайті "Версии.сом" з'явилося цікаве інтерв"ю Дмитра Фірташа (редакцією сайту наданий звуковий файл самого інтерв"ю), в якому Д.Фірташ між іншим  розповідає про те, що газова війна січня 2009 була спланованою і це була саме його пропозиція, яку сприйняв і реалізував тодішній президент В.Ющенко.

Дмитро Фірташ говорить таке: "Что он (Ющенко)  сделал: он сказал, ребята, вот вы нам вот так не будете менять, и мы родиной торговать не будем. Газ – это газ. Это бизнес, но мы считаем, что цена для нас вот такая должна быть. Вот транспорт, вот цена, вот мы готовы заплатить 190-200 долларов. Больше мы вам не заплатим. Он их обосновал. Да, я ему советовал, но я был прав. Я ему показал, сколько стоит в Европе, я отнял все транспорты и сказал: вот максимальная цена, на которую вы можете согласиться. Он попросил экспертов, поехал в Европу. Он кроме моих слов, ты же понимаешь, он ведь президент, он мне мало верил. Он собрал, все, что мог. Он сам был уверен в том, что это правильно. И он сказал: ребята, или будет такая цена, или не будет. Он задал вопрос: газ в подземке есть? Есть. Если мы начнем воевать, какая будет история? Я с ним просидел три дня. Это был такой горящий вопрос, и он сильно считал, что я специалист в этом деле. Он со всеми разговаривал, но со мной он провел много времени. Для него это были ключевые решения. Я ему сказал простую вещь: цена такая-то, газ в подземке у тебя есть. Ты принимаешь решения, не я. Для того, чтобы его принять, ты должен понимать, что если ты не отключишь промышленность, ты не проживешь. Играться в то, что мы начнем куда-то давать газ, там Румынии или еще кому-то и параллельно отдавать его еще и на промышленность, то мы умрем. Но если мы остановимся и все осушим, то до конца отопительного сезона вопросов нету. Страна будет теплая, все будет хорошо. Он это решение принял, Россия полностью перекрыла кран".