П'ять перших спортивних кроків для міністра Булатова
Тренер юнацької збірної України Володимир Циткін пропонує першим кроком ліквідувати Міністерство молоді та спорту
Еспресо.TV починає цикл публікацій, присвячених майбутньому України та тим крокам, які необхідно зробити новій владі. Вашій увазі пропонуються думки головного тренера юнацької збірної України U-16 Володимира Циткіна щодо розвитку українського спорту.
Складні часи наразі переживає наша країна. Зрозуміло, що дотримуючись соломонового принципу, все поступово сплине і досягне якоїсь рівноваги. Коли на вулицях гинуть люди, якось важко говорити про щось менш важливе за людське життя. Тим не менше, час довго іде, але швидко спливає.
У рамках спортивного блогу хочу поговорити про останні події стосовно майбутнього для спорту в Україні. Минула зимова Олімпіада, на тлі внутрішніх проблем, пройшла майже непомітно, окрім двох українських золотих нагород. Сергій Бубка встиг висловити своє захоплення виступом наших олімпійцав (і собою, як керівника НОКу). Самі ж спортсмени кажуть, що робили все можливе для досягнення успіху «не завдячуючи, а всупереч». Футбольна весна принесла гірке розчарування, хокей та баскетбол існують в режимі плавної стагнації. Про інші види спорту говорити не буду, позаяк вони менш популярні.
Кажуть, що критикувати набагато легше. Тож, спробую змалювати кілька першочергових кроків, які б я запропонував у ситуації, що склалася.
1. Призначення Дмитра Булатова міністром молоді та спорту особисто для мене лише доводить тезу, що спорт (та фізкультура) у країні нікому не потрібні. Також, як і молодь з її проблемами. Саме існування міністерства саме молоді і спорту, як на мене, абсурдне. Я б ліквідував це міністерство і створив би міністерство молодіжної політики та соціальної адаптації молоді, адже саме в молодіжному середовищі існує багато невирішених проблем. А спортом не треба керувати. Державі потрібно підтримувати олімпійський та фізкультурний рух, пропагувати та розвивати здоровий спосіб життя на державному рівні. Але треба розуміти, що спорт – це не фізкультура. А звільнені кошти непогано було б вкласти в будівництво нових майданчиків для всіх бажаючих. Тож, перше, що я б зробив – ліквідував би це міністерство або звузив би його функції, виключивши б з підпорядкування спорт. А фізичною культурою в країні сповна може керувати комітет або рада.
2. Необхідно прийняти принципове рішення на рівні держави, як це не боляче з будь-яких іміджевих питань, на найближчі роки рішуче відмовитись від проведення великих спортивних форумів на кшталт фіналів першостей Європи та світу, турнірів, олімпіад тощо. Адже зараз у країни є більш нагальні проблеми, які потребують грошей. І, можливо, краще збудувати десятки стадіонів у регіонах, ніж один – у Києві.
3. Держава повинна підтримувати національні спортивні організації, але більш важливо - надати їм законодавчу можливість самим вести економічну та господарську діяльність, спрямовану на забезпечення своїх потреб. Думаю, головне завдання на сьогодні – не олімпійські медалі, а масове поширення захопленням спортом, можливість займатися безкоштовно, будь-де і будь-коли.
4.Теж саме стосується і професіонального спорту. Раніше я вже говорив про те, що утримання наших провідних футбольних клубів олігархами – це міна сповільненої дії. За цей час така міна вже, схоже, вибухнула у Харкові, де грошей не вистачає навіть на зарплати. Отже, пропоную витрачати рівно стільки, скільки ми можемо собі дозволити. І поступово розбудовувати та вдосконалювати спортивну інфраструктуру та рухатись угору.
5. Просто необхідно законодавчо закріпити у бюджеті визначений рівень фінансування фізкультури і масового спорту, наприклад, хоча б на рівні науки (я маю на увазі 5-7 відсотків, а не те, що зараз). Тоді існування міністра Булатова буде мати хоч якийсь сенс. Зараз будь-хто у цьому кріслі більше часу буде проводити у мінфіні за «вибиванням» хоч якихось коштів. Або просто сидіти без грошей і вважати себе «міністром». Адже міністерство молоді і спорту наразі повністю дотаційне та залежне.
- Актуальне
- Важливе