Чому українцям варто пам'ятати про 150-річчя взяття Атланти армією Півночі

23 серпня 1864 року президент США Авраам Лінкольн обговорював зі своїм секретарем передачу справ майбутньому президентові та його Адіміністрації. Справа була в тому, що Лінкольн абсолютно не вірив у своє переобрання восени 1864 року. Справи на фронтах Громадянської війни йшли не найкращим чином. В кінці липня було провалено взяття Петерсберга генералом Грантом, а армії генерала Шермана ніяк не могли взяти столицю Джорджії Атланту. Північ США втомилася від війни, хоча ще за рік до цього було здобуто значні успіхи - виграна битва під Геттисбергом і взята ключова фортеця на Місісіпі Віксберг - і перемога здавалася дуже близькою. Утім, Північ втомилася від чотирьох років війни, країною ширилися протести проти мобілізації, відкрито діяли політичні агенти Півдня, які закликали до миру будь-якою ціною і говорили, що Південь треба "відпустити". Популярність "адміністрації війни" стрімко падала і цілком можна було прогнозувати, що наступний президент швидко домовиться про "цивілізоване розлучення" і з Півднем.

Щоб це означало для США та світової історії?  Власне, США як країна припиняла би своє існування. Північ чекала би в кращому випадку доля Канади, а Південь - Бразилії. Можливо на карті світу ще з'явилася б і Західно-Американська Федерація. Зрештою, це не добре і не погано. Це був би факт. І фактом було б те, що наддержави США у теперішньому вигляді просто би не існувало.

Утім, історія розпорядилася інакше. "Стояння" під Атлантою армії Шермана таким здавалося лише американському обивателю. Насправді, його частини активно займалися тим, що перерізали усі шляхи сполучення з Атлантою і блокували "конфедератів" в їхній столиці Джорджії. Зрештою, 1 вересня 1864 року "конфедерати" були змушені здати Атланту Шерману - з військової точки зору цілком виправдане рішення командування Конфедерації, але з політичної - це було повним провалом. Взяття Атланти настільки надихнуло Північ, що Лінкольн без проблем виграв президентські вибори і вже за півроку довів війну до перемоги.   

Сьогоднішня АТО на Донбасі багато у чому нагадує ті події 150-ти річної давнини. Українці втомилися від війни, їм здається, що армія безгуздо товчеться під Донецьком та Луганськом, вони скептично ставляться до мобілізації, російські агенти відверто агітують за ганебний мир. Утім,  як показує історія, все може змінитися за тиждень...