Навіщо Путін знову "кошмарить" олігархів

Домашній арешт мільярдера Володимира Євтушенкова, якого вже встигли охрестити „другим Ходорковським”, ймовірно, і справді не є суто політичною справою. Просто російському бізнесу дали зрозуміти, що ніяких „правил гри” більше немає, і все, що є цінного в країні, належить Путіну і його друзям.

Арешт голови ради директорів ВАТ АФК "Система" Володимира Євтушенкова став несподіванкою. Несподіванкою не тільки для олігарха і власника чи то 7, чи то 9 мільярдів доларів, який за 2.5 мільярди купив „Башнєфть” у сина екс-президента Башкирії Муртаза Рахімова і з дитячою наївністю тішився відносно чесно придбаним активом.

Злегка нервуючи хіба що через малозрозумілі арешти, які тривають у цій справі вже майже півроку – в акурат після того, як „Роснєфть” добре знайомого президенту Росії Ігоря Сєчина знову зацікавилась купівлею „Башнєфті”. Однієї з небагатьох крупних російських нафтових компаній, що залишились у приватних руках.

Тоді екс-сенатор від Башкирії Ігор Ізмєстьєв (який якраз відбуває пожиттєве ув’язнення за кілька особливо важких злочинів і тому уважно прислухається до побажань російських правоохоронців, надіючись трохи продовжити своє беззмістовне існування) почав активно розповідати про незаконність купівлі „Башнєфті” теперішніми власниками. За його свідченнями в липні вже арештували вірменського підприємця-мільярдера Левона Айрапетяна.

„Несподіванкою”, якщо вірити прес-секретарю російського президента Дмитру Пєскову, став і для самого Володимира Путіна, який, за версією прес-служби, довідався про все вже „пост-фактум”. І який, ясна річ, ніяк не впливатиме на хід слідства, з належним смиренням очікуючи рішення російської Феміди.

Проте відкинувши ритуальні фрази, характерні для російських медіа, можемо задатись одним простим питанням: За що Путін посадив Євтушенкова?

Перша і цілком очевидна відповідь – щоб забрати "Башнєфть". Вона, загалом, вірна – але зовсім, зовсім неповна. Бо для того, щоб забрати актив, можна було не напружувати правоохоронні органи, і не лякати останніх божевільних, які думали інвестувати в російську економіку. Можна було спокійно запросити на розмову Євтушенкова, і делікатно натякнути, що актив доведеться продати. Можливо, умови продажу будуть не надто вигідними – але що подієш, в країні криза. І можна було б не сумніватись, що Володимир Петрович дуже уважно прислухався б до подібної поради Володимира Володимировича.

Друга відповідь (яка у ЗМІ навіть популярніша за першу) – бізнесмена арештували, щоб повторити залякування російського олігархату за схемою, випробуваною на Ходорковському з ЮКОСом. І ця відповідь теж правдива тільки частково. Бо якщо і сам Ходорковський ніколи не був полум’яним революціонером, але хоча б втручався у публічну політику, фінансово підтримував громадянське суспільство і дозволяв собі трішки вільнодумства, то Євтушенков ніколи в подібному поміченим не був. Більше того, він підкреслював свою навіть не законослухняність – а готовність підпорядковуватись правилам гри, встановленим владою. „Будь-яка держава завжди знайде спосіб поставити тебе на місце, який б ти не був сильний в міжнародному плані, який би бізнес ти там ні вів”, - ось як висловився Євтушенков в інтерв’ю в літньому номері російського „Форбса”. Справжній революціонер, еге ж?

Характерно, що і сам Ходорковський вважає ситуацію з Євтушенковим швидше просто вилученням власності, аніж політичною розправою.

При тому правоохоронці повелися з Євтушенковим відносно „м’яко” – ніякого холодного СІЗО, нічних допитів чи чогось іще, що мало б на меті швидко зламати об’єкт поліцейської уваги. Поважного донедавна чоловіка просто закрили в його домі, давши можливість подумати, з якою радістю він віддасть усе своє майно.

Проте у Євтушенкова таки був один гріх перед російською владою – хоч він, бідолаха, про нього може й не думав. Полягав той гріх у надмірному бажанні вести відкритий бізнес. Торгувати акціями МТС на Нью-Йоркській біржі. Готувати до повторного розміщення на біржі акції “Башнєфті”.  Користуватись послугами західних аудитрів. Себто намагатись стати адекватною міжнародною корпорацією. Підсилюючи при тому небажану залежність російської економіки навіть не тільки від західного капіталу, а й від західної преси, громадської думки, американських регуляторних органів і т.д. По великому рахунку, відкриваючи при тому хвіртку здорового глузду у російській обложеній фортеці.

Безумовно, певний психологічний ефект на олігархів арешт власника „Башнєфті” вчинить, от тільки навряд чи цей вплив буде сильно сприятливим що для Росії, що для путінського режиму. Бо якщо почали пресувати і забирати бізнес навіть у стовідсотково лояльних капіталістів, то все, що можуть зробити інші хоч трохи заможні люди – це по-максимуму вивести кошти, і покинути Росію з родинами у найкоротший термін. Це видається єдиним логічним висновком. Те, що президент з Сєчином забирають у Євтушенкова, завтра капітан ФСБ забиратиме у власника мережі тютюнових кіосків.

„Хоть чучелом, хоть тушкой – но ехать из этой страны надо”...