ТОП-5 пропагандистських російських фільмів, які досі не заборонені в Україні

Те, що російська пропаганда дієво та активно проривається не лише через ЗМІ, а й через інші джерела, нарешті усвідомлено. Державна агенція України з питань кіно почала забороняти російські фільми, що героїзують російських військових і міліціонерів та принижують гідність українців.

Наразі у списку 13 кінострічок. Зокрема до переліку заборонених потрапив російський фільм "Матч" з Сергієм Безруковим у головній ролі.

Стрічка заснована на напівміфологічних подіях і розповідає про легендарний "матч смерті", зіграний київськими футболістами з німецькою командою Flakelf в окупованому Києві в серпні 1942 року.

Цікаво, що ще два роки тому, коли фільм виходив у прокат, громадськість обурювалася через те, що у стрічці всі негативні герої розмовляють українською мовою та носять жовто-блакитні пов'язки. До того ж у картині зачіпаються особливо болючі для пам'яті українців теми мінування Хрещатика, розстрілів у Бабиному Яру та так званого “матчу смерті”.  І ці сторінки київської історії подані у спотвореному вигляді, тому громадськість вимагала заборони, але тоді на ці "репліки" ніхто уваги так і не звернув.

Також до списку заборонених потрапила стрічка «Піддубний». Ця робота режисера Гліба Орлова розповідає про силача Івана Піддубного, такого собі “русского богатыря”, який “играючи одолевал молодых атлетов, а в вопросах чести и справедливости не знал компромиссов”. Стрічка підносить “чисту російську душу” над “брехливими західними цінностями". 

Утім, це не всі фільми, які, викривлюючи правду, мають антиукраїнське та проросійське пропагандистське спрямування. Журналісти Еспресо.TV пропонують перелік російських фільмів, якими варто доповнити вже існуючий «чорний список».

«Мы из будущего-2»

Фільм Олександра Самохвалова та Бориса Ростова, знятий 2010 року в Росії, є продовженням «Мы из будущего». Ця кінострічка, що принижує національні почуття українців, і досі не увійшла до списку заборонених фільмів. Щоправда, у кінопрокат в Україні фільм у 2010 році не пустили – прокатне посвідчення видано не було. 

За сюжетом фільму-фентезі російські хлопці Борман і Череп зустрічаються з українськими однолітками - молодими українцями Тараном і Сірим, чиї погляди на історію, на думку авторів фільму, спотворені сучасною «націоналістичною пропагандою». Усі разом герої потрапляють у 1944 рік, на місця колишніх боїв Львівсько-Сандомирської операції. Фільм не лише спотворює дійсність, а й принижує націю і розпалює міжнаціональну ворожнечу.

Зокрема, у фільмі є епізоди, в яких показані ворожі львів’яни, українці – ніби розумово відсталі. Перше знайомство з УПА в картині починається зі сцени, у якій ватажок загону (актор Остап Ступка) починає розмову з розпивання самогону. «Що? Не п'єш? Та може і сало не любиш?», - нав’язують примітивні стереотипи автори фільму. Фільм змальовує бандерівців жорстокими, що розстрілюють жінок, дітей і старих.

Однак росіяни не гаяли часу вже у 2010 році: фільм активно поширювали в Криму та на південному сході України шляхом піратства.

«Брат – 2»

Фільм Олексія Балабанова, що вийшов на екрани 2000 року, начебто конкретно не возвеличує росіян. Але вся кінострічка пронизана російським націоналізмом та расистським пафосом.

«Гарний» росіянин спочатку бореться з «поганими» кавказцями, а потім з «українською мафією», яка зображується далеко не в найкращому вигляді. Особливо примітно це у фразі, яку вимовляє головний герой до українців: «Вы мне еще заплатите за Севастополь!». У фільмі нав’язується образ «поганого» українця, таким чином, формується ворожість до України.

Телесеріал «Дальнобойщики»

Російський телесеріал, перша серія якого була знята ще у 2001 році, широко транслювався на українських телеекранах. Увесь серіал – своєрідна ода «русскому миру». Однак, окрім загального, є й конкретні приклади. Так, перша серія стрічки розповідає про доправлення «гуманітарки» до Ростова. Примітним є епізод братання водія-росіянина з водієм-українцем. У фільмі українець з Донецька дуже близький росіянину. Він має брата в Росії, який воював у Чечні. 

«Тарас Бульба»

Стрічка Володимира Бортка за мотивами повісті Миколи Гоголя вийшла на екрани у 2009 році. Те, що фільм вироблений на замовлення телеканалу «Россия», вже мало б насторожити. 

Українських козаків режисер зображує росіянами: які проливають кров за «русскую землю». Фільм, що позиціонується як історичний, коректніше визначити за жанром як фентезі. Однак, на жаль, це не фантастика, а чистої води проросійська пропаганда. І головною її ідеєю є спроба приписати героїчний дух українців російській нації. 

Оскільки (не відомо з яких міркувань) режисер не наважився відверто замінити слово «Україна» у фільмі «Російською землею» або «Малоросією», довелося просто викривити назву держави, змінивши наголос на неправильний. Неодноразово у фільмі чутно «УкрАина» замість «УкраИна». А це є лише одним з прикладів неповаги до нашої країни.

«Легенда № 17»

Фільм Миколи Лебедєва, що вийшов на екрани 2013 року, розповідає про легендарного радянського хокеїста Валерія Харламова.

Однак фільм не просто про спортсмена та його історію. Картина ненав’язливо впроваджує пропагандистську ідею. Фільм «Легенда № 17» ідеалізує образ радянського чемпіона та має на меті викликати почуття гордості та патріотизму росіян. 

Окрім цього, варто згадати популярний телесеріал «Солдаты», який українці дивились 17 сезонів. Тут відбувається ідеалізація російської армії: вона показана доброю, а дідівщина – наче й не існує. Тож, вірогідно, серіал створено з метою пропаганди служби в армії. Окрім цього, один з героїв серіалу – капітан Степан Приходько, що має українське прізвище, постійно пиячить та недобросовісно ставиться до своєї служби.

Ідеалізують російських прикордонників фільми «Стреляющие горы» (2011), «Тихая застава» (2010), «Прорыв» (1992), «Государственная граница» та багато інших подібних стрічок.