Бердник. Зоряний журавель ( ІІ частина)

28 листопада, 2014 п'ятниця
22:00

На запрошення нью-йоркського видавця Мар’яна Коця у вересні 1989 р. український письменник Олесь Бердник відвідав Сполучені Штати

(початок читайте тут: Бердник. Апостол безсмертя ( І частина)

Коли 1977 р. світ побачила маленька, але геть крамольна книжечка "Моделювання біологічних систем" (видавництва "Наукова думка") професора, академік Української академії інформатики Юрія Гурійовича Антомонова (1928-1999), мовчазним пригнобленим трударям вона дала надію. 

Заключний розділ науково-популярно малював інше, світле майбутнє: 
- Останнім часом багато говорять і сперечаються з приводу того, яким буде тіло людини майбутнього. Дурниці! Я точно знаю, що ніякого тіла не буде. 
- Що за банальності! - міг прокоментувати знаний український письменник-фантаст, футуролог та філософ Олександр Павлович (Олесь) Бердник. - Про це я написав не одну книжку. Ту Америку я відкрив ще з дитинства.
***
Із покоління в покоління передавався у них той ген допитливості. 
Так, коли поринути у далеке минуле, до війни, ще малим, Олесь Бердник уперше переглянув фантастичний фільм – "Космічний рейс" (1936) режисера Василя Журавльова, знімальну групу якого консультував сам Костянтин Ціолковський! 

Бачили ті незабутні науково-фантастичні сімдесят хвилин? У сріблястому ангарі, на ажурній естакаді лежав сталевий тулуб гігантського міжпланетного ракетоплану. На спідометрах миготіли показники фантастичній швидкості - 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 тисяч кілометрів на годину. А потім стовпи вогню і - політ!

Діялося це в колгоспній конторі родового села Кийлів Бориспільського району, що стояла поряд із кузнею батька, Павла Трохимовича. Той революційний, як для свого часу, перший радянський фільм про підкорення космосу, часто згадував Олесь Бердник, бо картина стала для майбутнього літератора: 

- Чарівним ключем для відкривання якихось втаємничених замків у моєму єстві. Той отвір ніколи вже не заростав, крізь нього магнетично дихав легіт Вічності, кликав, манив, обіцяв. Відтоді мене вабили будь-які книги, пов’язані з далекими світами, з чаклунством, з астрономією, з фантастичними ідеями. 

Цікаво, що від колишнього бувалого мореплавця, діда Василя онукові у спадок лишилися дві дореволюційні книжки, зокрема – "Популярна астрономія" (1880) та "Кінець світу" (1895) французького астронома Каміля Фламмаріона, котрий о п’ятій ранку 20 жовтня 1842 р. першим спостерігав на поверхні Місяця дивні світлові імпульси. 

Побутував навіть сімейний переказ: коли Василя Олександровича покликав у далеке плавання Отець, лише тоді із дідових рук вислизнула книга "Про невідоме" самого "співця живого Всесвіту", як сучасники називали Фламмаріона - до останнього подиху дід Василь читав той трактат. 

Ще й таке. Невгамовний батько Олеся Бердника, сільський коваль Павло Трохимович все життя майстрував… perpetuum mobile, вічний двигун. 
Тому й кажу: не здивували сміливі ідеї професора Юрія Антомонова українського фантаста: ще й не такі приголомшливі ідеї ширяли в голові Зоряного Журавля. 

- Тіло - тимчасова наша доля. Ми мусимо здолати цей бар’єр - власною волею.

***
Тим часом, 13 серпня 1976 р. вийшов наказ Головного управління охорони державних таємниць №31 Ради міністрів Союзу РСР із позначкою "для службового користування". У ньому сухо йшлося: 

- Вилучити з бібліотек загального та спеціального користування і книготорговельної мережі СРСР книги Бердника Олександра Павловича (Олеся Бердника)". 

Мовляв, що це він собі дозволяє, товариші?!? 

- Через двісті років, попри нашу дружню поступ до комунізму, у Бердника залишаються - і Україна, і українці! Ви, лишень, погляньте: перед польотом космонавти-українці сходять на Говерлу, аби зустрітися й попрощатися з Матір’ю Україною, набратися від неї сил і віри! Заборонити! Неодмінно заборонити!

Українського фантаста (повторно) виключили зі Спілки письменників України. 

Кусень хліба всесвітньо відомому письменнику довелося заробляти, працюючи декоратором-вітражистом в об'єднанні "Художник". 
Дякувати татові-мамі руки росли з потрібного місця.
Змирився із долею? Принишк? Заліз у темну шпаринку, де на час причаївся? 

…Восени 1976 р. Олесь Бердник почав перемовини із письменником Миколою Руденком, правозахисницею Оксаною Мешко та запеклим дисидентом Левком Лук’яненком: на часі створення… Української Ґельсінської Групи (УҐГ). 

9 листопада 1976 р. О.П.Бердник став її членом-засновником, підписавши Меморандум №1 "Вплив Європейської Наради на розвиток правосвідомості в Україні", де обґрунтована поява правозахисного руху, наведено список українських в’язнів сумління. Батьківщина пильніше почала придивлятися до Зоряного Журавля.

А він у період від кінця 1976 р. до самого арешту 6 березня 1979 р. брав якнайактивнішу участь у складанні й підписанні десятків листів та меморандумів на захист заарештованих і засуджених борців за права людини в СРСР, у тому залізному Союзі непохитної одностайності та мовчання. 

У громадського діяча та філософа Олександра Павловича Бердника неодноразово влаштовували обшуки: за традицією "гебешників" вилучали найдорожче – книжки, рукописи, друкарську машинку. 
І ніяк не могли відібрати Всесвіт.

Наприкінці серпня 1976 р. члени УҐГ, рахуючи і Олеся Бердника, оприлюднили документ № 2 "Главам урядів держав-учасниць НБСЄ. Нові репресії і новий етап правозахисного руху в СРСР", де рішуче вимагали звільнити всіх заарештованих членів Ґельсінських груп у всіх країнах світу.

Маловідомим й досі залишається його "Меморандум ініціативної ради альтернативної еволюції", від 7 грудня 1976 р, надісланий "Об’єднаним Націям, Комітетові по захисту оточуючого середовища (УНЕП), усім людям доброї волі".

14 жовтня 1977 р. активісти УҐГ, котрих за якихось причин ще не закрили, надіслали до Ради Міністрів УРСР всі необхідні документи задля офіційної реєстрації групи, вимагаючи визнати громадську правозахисну організацію юридичною особою.

Від імені УҐГ 9 листопада 1977 р. Олесь Бердник написав "Маніфест Українського правозахисного руху".

9 травня 1978 р. О.П.Бердник надіслав відкритого листа до Комітету ООН у справах захисту прав і свобод людини, "Amnesty International", особисто генсеку ЦП КПРС Л.І.Брежнєву, на додаток український письменник оголосив голодування, вимагаючи звільнення заґратованного інваліда Великої вітчизняної війни Миколи Даниловича Руденка, поетичні збірки якого рішенням Головліту (1978) були вилучені з продажу та з бібліотек СРСР. Незбориме було плем’я… 


***
Радянській більшості, згуртованій наче худоба навколо партії, Олесь Бердник здавався настільки патріархальним, архаїчним та хуторянським, що аж.. неприпустимо модним, занадто прогресивним та недоречно передовим. Ну, де наприкінці ХХ століття ви б знайшли людину, котра любила б подорожувати "одинадцятим" номером, тобто пішки? 
Або вільно спілкувалася зі Світом: квітами, сонцем, зірками, крапелькою роси, витьохкуючим птахом. 

А він навчився, адже будь-яка машина земна чи небесна - відчужує нас від природи, руйнуючи простір і час.

За звинуваченням у "антирадянській агітації та пропаганді" Олеся Бердника заарештували 6 березня 1979 р. Пригадали все: участь, складання, підписання численних листів і меморандумів на захист заарештованих і засуджених борців за права людини. З-поміж іншого літератору інкримінувала написання і розповсюдження самвидавом статей "Альтернативна еволюція" (1974-1996), "Свята Україна" (1980), "Свято Матері й Дитини", поеми "Закляття" (1979), сумно присвяченої до 325-річчя приєднання України до Росії, участь в "антирадянській організації" (УҐГ) тощо. 

Власне, цього було досить, аби отримати: мінус п’ятнадцять років майбутнього.

Звертаючись до Росії, пізніше він прямо напише в статті "Терновий вінець України":

- Я виходжу до тебе у пустельне вранішнє поле, двоголовий орле Росії! Я сам-на-сам викликаю тебе на ґерць, як це велось в казкові часи! Діва-Україна благословила мене на подвиг і сказала на прощання - бийся без щита! І я стою супроти тебе, древній драконе, з відкритими грудьми - але безстрашно! Йди сюди - з своїми в’язницями, бюрократичними бандами, царями, вождями, стукачами, провокаторами! Ти не зможеш перемогти мене, бо я - Безсмертний Дух України!

Рідні офіційно дізналися про арешт О.П.Бердника тільки через два тижні. 
Аби апостол безсмертя трохи перепочив від справ праведних, за згодою із профспілкою йому, дали другу, вимушену "відпустку" - за часів сприяння культурі Брежнєва та Андропова то було запросто.
Що міг вдіяти борець із режимом? Засобів боротьби із політичними катами небагато: від першого дня ув’язнення громадський діяч розпочав голодування.

Тільки той, хто ніколи не потрапляв до п’ятого Управління чи слідчий відділ КДБ, має нахабство писати: "Під час слідства Бердник визнав "помилки".

Чомусь на виїзному засіданні в міста Кагарлик 17-21 грудня 1979 року Київський обласний суд засудив О.П.Бердника за ст.62, ч.2 Кримінального кодексу Української РСР за звинуваченням: "Участь в УҐГ; антирадянська діяльність та пропаганда". 

Шість років позбавлення волі в таборах суворого режиму та п’ять років заслання. Зоряного Журавля визнали особливо небезпечним рецидивістом та етапували до табору особливо суворого режиму ВС-389/36, станція Чусовська Пермської області. 

Наче на нерозумних дітей він тільки подивився на суддів, а подумки, мабуть, майнуло: 
- Прости їх, Господи, бо не відають, що творять. Краще об'єднаними зусиллями всіх країн і народів ви б шукали наукове, технологічне рішення регенерації чорної діри, аби відновити цілісність світу. У такій "спільній справі", про яку мріяв великий мислитель Микола Федоровича Федоров, я переконаний, людство знайшло б шляхи до всеєдиного, вічного світла, яке однаково гряде...

Із 1972 р. саме через "Перм-36" під грифом "звинувачені в антирадянській агітації і пропаганді" пройшла еліта радянських політв’язнів: Василь Стус, Левко Лук’яненко, Валерій Марченко, Василь Овсієнко, Юрій Литвин, Олекса Тихий, Володимир Буковський, Натан Щаранський, Баліс Ґаяускас та інші. У карцері колонії 4 вересня 1985 р. за нез'ясованих обставин тут загинув поет Василь Стус.

***

Від 16 травня 1980 р. Олеся Бердника запроторили в табір суворого режиму ВС-389/36-1, селище Кучино Чусовського району Пермської області.

І того режиму виявилося замало, чорна діра повернула бранця на ідеологічну "профілактику": із 7 вересня 1981 р. до - 13 січня 1982 р. він скнів у СІЗО КДБ у місті Києві. 

Як не ламали слідчі, а в лютому 1982 р. Зоряний Журавель відмовився свідчити проти Михайла Гориня. 

Ні - то ні. 7 вересня 1982 р. О.П.Бердника запроторили в табір суворого режиму ВС-389/35, станція Всехсвятська Чусовського району Пермської області.

Головне, було відірвати від рідного коріння, від українського оточення, від свого етносу, зробити безбатченком і манкуртом.
Пам’ятаєте, дао циклічне, але справжній закон усього досягає природно. 
Каральні органи натомість намагалися правду здобути силою. Улітку 1983 р. чорна діра знову повернула бранця на ідеологічну "профілактику" – за будь-яку ціну Києву терміново були потрібні високі показники із "перевиховання". 

У 1984 р. справу Олеся Берника переглянули і засудженого великодушно помилували - на підставі указу президії Верховної ради УРСР від 14 березня 1984 р. До речі, про загальну амністію.

Змучений письменник повернувся до сім’ї у село Гребені, що під Києвом. Він прагнув родинного затишку, розуміння, можливо, теплої участі. У кожного трапляються дні, коли жадаєш, аби і тобі щось подарували. За просто.
Раптом виявилося: вільний Зоряний Журавель любить, і кішок, і собак. 
Бо ж домашні нерозбещені тварини допомагають нам ставати… людянішими.

І тут мав місце ще один конфуз в житті апостола безсмертя. На нього знову районне начальство у Кагарлику подивилося, як на… пришелепуватого: всі рвуться до Києва, а цей, міський йолоп, прохає дозволу оселитися на селі!

- Немає нічого жахливішого на світі, ніж провінційна знаменитість, - колись зауважив Чехов. І то свята правда, бо нерозвинена людська свідомість пнеться уподібнитися якимсь вищим зразкам. Чи не звідси родом наше махрове хуторянство, а з ним - карикатурність, убозтво, деспотизм? Неуцтво - ось больова точка більшості провінційних лідерів, котрі пнуться в поводирі української нації. 

Часом можна луснути від реготу.

Бовдури із тодішнього начальства Кагарлицького району не знали, що сили Олесь Бердник шукав у малої вітчизни. Бо його родове село Кийлів саме лежить навпроти Гребенів, тільки - на іншому березі Дніпра! 
Тут, майже півстоліття тому, - по той бік Славути – він малим потрапляв у вир чудернацьких німих кінофільмів, які задля освіти місцевих селян демонструвалися в колишній Кийлівській церкві. 

- То був наче прорив у часі і просторі, бо можна було бачити, і далеке минуле, і ще ненароджене прийдешнє. І казкових істот, ніби вигаданих людською уявою, і чужі краї та континенти, що здавалися небувальщиною.

Коли кіномеханік вимикав чарівного ліхтаря, Олесь залишався наодинці із власними думками. Як це було давно… У дитинстві, коли ще ти вмієш літати… 

Хлопчина часто дивився на Дніпрові кручі, що бовваніли на іншому березі: 
- Бо мені здавалося, що там мають жити особливо сильні люди. І, пам’ятаю, коли вже почав шукати істину, звернувся до йоги і прагнув віднайти Шамбалу.

17 травня 1984 р. газета "Літературна Україна" розродилася статтею О.Бердника під назвою "Вертаючись додому", в якій автор, начебто, спокутував гріхи та паплюжив ближніх, мовляв, "Ґельсінкський рух є творінням ЦРУ", а М.Руденко і Л.Лук'яненко, "якби в них була справжня мужність, давно зійшли б зі шляху антипатріотизму і добровільної самоізоляції".

Сатья-Юга, Світла епоха ще не настала. 
Ніхто ще не бачив Світанку, хоча окремі сміливці побігали назустріч його виглядати.

***
До літературної праці український фантаст жадібно повернувся 1985 р., коли було перевидано роман "Хто ти?" Узагалі, з 1986 р. по 1996 р. Олесь Бердник видрукував добрий десяток книжок: "Падіння Люцифера" (1987), "Вогняний Вершник" (1989), "Де ти, кобзаре?" (1989), "Пора звести Блакитний Храм" (1989), "Дивні Грицеві пригоди" (1989), "На вогні святому спалимо розлуку" (1990), "Хто зважиться - вогняним наречеться" (1990), "Лабіринт Мінотавра" (1990), "Серце Матіоли" (1990), "Пітьма вогнища не розпалює" (1993) , "Песнь надземная" (1996).

Не відійшов письменник і від громадської діяльності. Зокрема 1987 р. О.П.Бердник заснував громадську організацію "Ноосферний фронт "Зоряний ключ", метою якої вбачав "зберегти духовні цінності народів і племен, набуті у віках тяжкої космоісторії, які безповоротно втрачаються і девальвуються в круговерті псевдо цивілізації". 

- Ну, що з цього, інопланетянина було взяти? – поблажливо подумали товариші. 

Та коли інструктор сектора преси ЦК КПУ уважно почитав новий роман "Вогнесміх" (1987), то й, узагалі, заспокоївся: Олеся Бердника вкотре прийняли до Спілки письменників СРСР.

Не маючи можливості жити у щасливій державі, 1989 р. О.П.Бердник у думках намагався оформити власну країну.

16-17 грудня 1989 р. Ноосферний фронт "Зоряний ключ", який формально працював при Республіканському планетарії, проголосив створення "Української Духовної Республіки", такої собі побратимської, ноосферної, спілки українців всього світу. 

Мета? Подолати ідеологічні, конфесійні, партійні, світоглядні та інші відмінності, аби знайти спільний соціальний та духовний критерій задля всіх дітей Матері-Нації. Жменя футурологів-романтиків звернулася до народів Союзу РСР та всієї планети - йти цим шляхом. Бо саме Зоряне братерство духовних республік - дорога до порятунку Землі та її цивілізації. 

Звідки вона взялася така? Вперше її, між іншим, проголосив Григорій Савич Сковорода. Це ідея держави не географічної і політичної, а духовної, яка створюється за любов, дружбу, побратимству.

Територіально Україну можна знищити, закидати бомбами, економічно задушити, але духовну – зась! Не перше століття Москва все робить задля того, аби весь слов’янський регіон перетворити на мовчазну колонію. Гинуть освіта, культура, мистецтво, фундаментальні і прикладні науки, адже це основа національного буття!

Що бовваніло за новою громадську організацію "Українська Духовна Республіка"?

Потрібен був освічений народ, і Олесь Бердник невтомно читав лекції з "нетрадиційної космогонії" під назвою циклу "Школа Астросталкерів".
Потрібна була ідеологія. і Олесь Бердник заснував газети "Свята Україна" та "Згода". 

Потрібні були кошти, а тут, як на зле, до літератора із комерційною пропозицією звернувся перший секретар ЦК ЛКСМУ Анатолій Матвієнко. Той ґречно запропонував, поки не завершена офіційна реєстрація громадської організації, користуйтеся одним з рахунків українських… комсомольців. В газетах опублікували той номер, куди й насправді попливли матеріальні пожертви на "Українську духовну республіку". 
Гонорар від чергової книги Олесь Бердник переказав, туди ж. 
Добровільні пожертви, збирані під його час просвітницьких лекцій, через ощадкасу, також струменіли помічникові партії. 

Додайте тисячі грошових переказів з усієї України, відправлених на комсомольський рахунок, про що свідчили потім надані провідникові УДР копії квитанцій.

Коли врешті-решт громадську організацію "Українська духовна республіка” зареєстрували, перший секретар ЦК ЛКСМУ Анатолій Матвієнко зніяковів: 
- Товаришу, та на вашому рахунку лише 300 рублів.

 
***
У 1989-1993 рр. українського фантаста зробили виїзним письменником, і О.П.Бердник здійснив творчі відрядження в США, Канаду, Індію, на Тибет, де зустрічався з Ричардом Бахом, Святославом Реріхом, тибетськими ламами.

Душевного спокою не побільшало. 

Внутрішня рівновага - то усвідомлення виконаного обов’язку. Аби здійснити велику справу, потрібна висота. Восени 1991 р. Олеся Бердника висували, щоправда, не зареєстрованим, але кандидатом у президенти України.

На останню публічну зустріч президента Астероїда свободи перетворився 1 грудня 1996 р. ювілейний вечір в київському "Українському домі", присвячений 70-літтю від дня народження та 40-річчю літературної діяльності О.П.Бердника. 

То була остання зустріч Олеся Бердника із масовим читачем.
Від березня 1997 р. за станом здоров’я апостол безсмертя громадською та літературною діяльністю здебільшого не займався. Поточну роботу УДР, листування з читачами, персональні зустрічі здійснювали члени родини. 
Хоча до останнього творчого подиху Олесь Бердник лишався непосидючим путівником, бо життєві лінощі – це безпідставна відмова від життєвого уроку. Лінько повсякчас повертатиметься на земну стежку, аби врешті-решт вивчити потрібне завдання.

Того періоду життя Олесь Бердник здебільшого ходив біля клаптика дачної землі, оскільки змалку любив щось плекати. На Кагарличчині у фантаста рясно родило все: від огірків і томатів до соняшників і редьки. 
Понад усе просто буяли обожнювані письменником квіти.
Твори Бердника ошатно вдяглись у більшість мов світу. За дослідженнями, проведеними в Канаді, нині Олесь Бердник входить до десятки східноєвропейських авторів, що перекладаються англійською та французькою мовами.

Це він написав:
- Ми врешті повинні зрозуміти, що відродження може настати в Україні лише через воскресіння духу. Жодне економічне процвітання, жодні політичні успіхи, змагання між тими чи іншими партіями не врятують нас. Найстрахітливіший ворог - суцільне знедушення. І хоч як би нас переконували, що формула щастя у кількості ковбасних виробів на душу населення, це буде чергова гонитва за химерою.

***

18 березня 2003 р. Олесь Бердник дочекався: Велика Матір Всесвіту лагідно мовила: 

- Дітино, таки почалася Сатья-Юга, світла епоха, яку заповідали великі вчителі. Сідай, голубе, на моє зоряне покривало, поправ терновий вінець, ми справді навчимося літати. 

Тіло письменника поховали на високих Дніпрових кручах у селі Гребені Кагарлицького району Київської області, де письменник проживав з 1978 р. Поховали на своїй землі, на території власної дачі. 

У власний спосіб він оживив легенду про Світонію, вплів її в хаос сучасного життя, в екстремум зростання техногену, який перешкоджає духовній еволюції, - і подарував цю методу своєму народу і всьому людству. 
- У годину самого похорону люди раптом побачили вгорі Журавлиний Клин, - пригадувала його дочка, Мирослава Бердник. - Коли труну батька опускали в землю, птахи над могилою перебудувалися, ніби приймаючи в стрій його душу. І - полетіли собі до рідних гнізд, на Схід.

***

Незвичайний українець упродовж півстоліття повсякчас допитувався, сам у себе: 
- Як жити в світі, де за кілька тисячоліть не назбирати й року, коли б не палахкотіли війни, не лилася безвинна кров?
Над таким простим запитанням прозаїк міркував щодня, з місяці і місяць, з року в рук, будь-де, поки не дійшов висновку, що має здійснити людство, аби дістатися світлого майбутнього? Ось його стислий план дій, так би мовити, програма мінімум:
- Ліквідувати імперські конгломерати, що узурпують еволюційну волю народів, племен, індивідуумів. 
- Надати повний суверенітет усіх племенам, народам, націям, створення на підвалинах нинішнього ООН їх духовне братство.
- Перетворити сучасні державні структуру в національні, народні, племінні громади (асоціації) з Координаційними радами на чолі, які динамічно сприятимуть творчому життю людей.
- Гарантувати багатовекторність духовних, наукових, життєвих пошуків, плекати в масах їх гармонійний синтез.
- Беззастережно ліквідувати армії та види озброєнь, а також заборонити в'язниці, концентраційні табори, страти; жорстокі карні кодекси замінити гуманними заходами впливу на злочинні психіки, шукати нові форми їхнього лікування за допомогою захоплення еволюційною творчістю.
- Створити Зоряне братерство духовних республік Землі.
- Скасувати гроші, а з ними - сам стимул злочинності, користолюбства, жадібності, обману, шукаючи високо цивілізаційні методи товарного обміну.

- Заснувати національні і Загальносвітові ради культури, економіки, екології, космонавтики, енергетики, демографії задля управління самодостатніми громадами та гармонійного поєднання їх інтересів.
- Обрати Раду Землі, гарантуючи рівноправність у тому планетарному органі всіх племен, народів, націй.

- Виробити загальнолюдський критерій буття і дії; спрямувати глобальні і космічні зусилля на порятунок сфери життя, аби віднайти рівновагу між техногеном і життям; наближати початок справжньої космічної епохи людства, готуватися до зоряного контакту світів.


***

Буквально на першій зустрічі хтось із аудиторії урвав цикл лекцій "Школа Астросталкерів" та у лоба запитав Олеся Бердника: 

- Чи не є фактом те, про що ви говорите, що в такий спосіб людина залишає Землю напризволяще? Це ж не просто фізичний відліт, втеча?

Зоряний Журавель усміхнувся та у відповідь заклекотів:

- Маєте рацію: ніхто нікуди не тікає.

Коли ми кажемо про політ Зоряних Журавлів, йдеться не про те, що ми покидаємо Землю. Ми покидаємо Землю вчорашню, Землю руїни, Землю інквізиції, Землю монстрів. Знаходячись тут, ви вже внутрішньо, ментально живете в іншому вимірі. І якщо ви і ваші товариші живете в іншому вимірі, то ви підтягуєте до себе інших. Ви відкриваєте двері, браму в інший вимір. Необхідно пробити скелю нерозуміння і неуцтва, що перекриває ментальний потік. Коли ми це здійснимо, інформаційний струм ріки Всесвіту рине сюди, на Землю, оновить її, і Земля, оця сама Земля, стане іншою.

Теги:
Читайте також:
Київ
+9°C
  • Київ
  • Львів
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • USD 39.06
    Купівля 39.06
    Продаж 39.53
  • EUR
    Купівля 42.22
    Продаж 42.96
  • Актуальне
  • Важливе
2024, п'ятниця
29 березня
01:59
Михайло Мудрик, збірна України, Євро-2024
Євро-2024: скарги тренерів змусили УЄФА змінити правила турніру
01:39
Олександр Сирський
Обговорили захист від російських ракет: Сирський поспілкувався з головою Об’єднаного комітету начальників штабів США
01:09
Оновлено
шахед
Росія атакує "шахедами" в ніч на 29 березня: на Дніпропетровщині поранено людину, на Київщині працює ППО
00:56
Марта Костюк
"Ледь не загинула на Мальдівах": тенісистка Костюк розповіла шалену історію з медового місяця
00:32
Жерсон Динамо
Футболіста "Динамо" засудили на 18 місяців умовного ув'язнення
00:17
Якщо Росія вторгнеться в Естонію, вирішальна перемога має бути дуже швидкою, – командувач сил оборони Мартін Герем
00:06
Російський літак "загубив" чергову авіабомбу над Білгородщиною, 9-ту за тиждень, – росЗМІ
2024, четвер
28 березня
23:03
Уражені "Росатомом"
У РФ заарештували топменеджера Росатому Сахарова
22:53
Оновлено
Росіяни вивели в Чорне море підводний ракетоносій після тижневої паузи
22:48
ДТП
У ПАР упав з мосту й загорівся автобус, загинули щонайменше 45 людей
22:30
Оновлено
Прем'єр міністр України Денис Шмигаль та прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск
Україна запропонувала 5 кроків для розблокування кордону, - Шмигаль після зустрічі з Туском
22:21
Окупанти, кримінал, росіяни
На ТОТ Запорізької області росіяни повноцінно розпочали мобілізаційний облік, - Федоров
22:19
"Новий український правопис мають використовувати всі держструктури": нардеп нагадав про закінчення перехідного періоду
21:58
Telegram логотип
Дуров анонсував нову функцію для користувачів Telegram з України, Білорусі й Росії
21:44
Ексклюзив
Мусієнко
Росія намагається створити пастку, розігруючи карту виборів в Україні та легітимності Зеленського, - політолог Мусієнко
21:44
Снаряди 155-мм
Учасники чеської ініціативи уклали угоду, за якою Україна отримає 1 млн снарядів, - ЗМІ
21:38
G7
У G7 закликали Київ до прозорого відбору нового керівництва ВККС
21:28
ЄС
Деякі євродепутати отримували гроші за поширення російської пропаганди, - прем'єр Бельгії Де Кроо
21:26
Ексклюзив
Ігор Лапін
В Україні за свободою слова заховалася свобода пропаганди та брехні, - офіцер ЗСУ Лапін
20:57
Путін та Кім Чен Ин
Підривають критично важливі санкції: США засудили вето РФ в ООН щодо КНДР
20:29
Москва, теракт у ТРЦ "Крокус"
Путін використовує теракт у Москві, щоб мобілізувати суспільство проти України, - Зеленський
20:22
Оновлено
Стрілянина в Житомирі: поліція затримала підозрюваного в убивстві
20:06
Санкції на алмази
Через санкції продаж алмазів з Росії впав на понад 60%, - Reuters
20:02
OPINION
Ігор Гулик
Чи є різниця між ІДІЛ та "русскім міром"?
20:00
Огляд
переможні новини
Переможні новини 764-го дня війни: збитий російський винищувач упав у море, у Росії один з НПЗ повністю зупинився через атаку дрона
19:58
Дмитро Кулеба
"Москва більше не приховує військової співпраці з КНДР": Кулеба про вето РФ на проєкт резолюції Радбезу ООН
19:48
На фото: Люк Бессон
Люк Бессон повідомив, що вже почав зйомки власної версії "Дракули"
19:41
Ексклюзив
Карта. Красногорівка-Вугледар_2603
Ворог застосовує все - КАБи, отруйні скиди гранат, фосфор: офіцер "Легіону Свободи" Воронов про Новопавлівський напрямок
19:38
Москва, теракт у ТРЦ "Крокус"
Слідком РФ заявив, що знайшов "докази" причетності України до теракту в Москві
19:29
ЗСУ
За добу на фронті відбулось 48 боєзіткнень, Сили оборони відбили 11 російських атак на Бахмутському напрямку
19:21
Інфографіка
Ціни на пальне, АЗС
Ціни на пальне сьогодні: скільки коштують бензин, газ і дизель
19:06
шпигун
У Польщі  провели спецоперацію проти російської шпигунської мережі
19:02
Оновлено
Україна-НАТО
Відбулося позачергове засідання Ради Україна - НАТО
18:44
Президент Зеленський з головою Національних зборів Франції Яель Брон-Піве
Голова нижньої палати парламенту Франції прибула до України та зустрілася з Зеленським
18:36
Зеленський Джонсон
"Ухвалення допомоги для України критично важливе": Зеленський поговорив зі спікером палати представників Джонсоном
18:28
соцмережа Х (Твіттер)
Маск розповів, які користувачі отримають доступ до преміум-функцій соцмережі X безкоштовно
18:19
Ексклюзив
Атака Харкова
У Defence Express розповіли про бомбу УМПБ Д-30СН, якою РФ вдарила по Харкову 27 березня
18:07
Денис Пушилін
Організували "вибори" Путіна на ТОТ Донеччини: СБУ оголосила підозру Пушиліну та двом його поплічникам
18:06
На фото: "Київська пектораль – 2023"
Театральна премія "Київська пектораль – 2023" оголосила переможців
18:05
війна з росією нафта безпілотник
Куйбишевський НПЗ в Росії після удару БПЛА повністю зупинив роботу, - ЗМІ
Більше новин