На шляху до президентської республіки: на краще чи шлях в нікуди?
Хто і для чого хоче підім’яти під себе силовий блок в Україні
Баланс влади в країні зберігається за рахунок розподілення функцій: Кабмін – економіка та правопорядок у цій сфері, президент – силовий блок та гарантія націнальної безпеки. Якщо прибрати правоохоронну функцію у сфері економіки в МВС шляхом перетворення цього міністерства на дорожній патруль, що успішно здійснюється сьогодні, всі контрольні функції будуть зосереджені в руках президента. Тоді не має значення, хто і як управляє економікою країни, якщо юридична (та політична) доля уряду буде контролюватися силовим блоком президента.
Починаючи з 2014 року функції МВС як силового міністерства поступово звужувалися за рахунок зменшення підслідності та передачі її іншим органам.
Так, Національному антикорупційному бюро було віддано ведення слідства не тільки по корупційних злочинах, але й по звичайних економічних статтях, по яких завжди веде слідство МВС, - по 191-й (шахрайство), 206-й ч.2 (рейдерство), 209-й (відмивання коштів) та ін., якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого є частка державної або комунальної власності. Під це підпадатиме значна кількість злочинів.
Проте ще більше будуть зменшені функції МВС як силового та контролюючого органу в ланці влади Кабміну у випадку прийняття закону про Державне бюро розслідувань (ДБР). Адже до їх підслідності віддається організована злочинність. У той же час в Росії, наприклад, практика вже давно йде таким шляхом, що до організованої відносять будь-яку злочинність, називаючи все – злочинною організацією. Тому ДБР теоретично зможе претендувати на розслідування всієї організованої злочинності (наразі діяльність таких груп як у Курченка та Каськіва можна кваліфікувати як створення злочинної організації).
За тією підслідністю, що є, та тими проектами, що планується прийняти, МВС буде обмежене в можливості розслідувати діяльність посадовців, організовану злочинність та господарські злочини з великими збитками.
І це при тому, що попередня влада планувала Державне бюро розслідувань як орган, що розслідуватиме злочини виключно 1-3 категорії посадовців і при цьому перебере на себе слідчі функції Генпрокуратури, тим самим позбавляючи її слідства. Адже не можна поєднувати контрольні та слідчі функції в одному органі. Це запорука зловживань та безкарності. Антикорупційне бюро не планувалося взагалі, оскільки ризик корупції виникає при розслідувані будь-якого злочину щодо високопосадовця, навіть ДТП, отже, саме цю функцію і мало виконувати ДБР. А МВС мало розслідувати решту злочинів. У варіанті ж законопроекту, що наразі знаходиться в Раді, ДБР фактично дублює за функціями СБУ та перебирає повноваження від МВС.
Чому раптом почали з’являтися органи, що все більше перебирають на себе функції МВС та фактично знаходяться у владній вертикалі президента? З поясненнями, що це є вимогою міжнародних спостерігачів? Чи дійсно вони хочуть абсолютної влади однієї особи в Україні?
Навіть те, як виписані можливості МВС в останніх законах, викликає питання. Так, у законі "Про органи внутрішніх справ" взаємодія з іншими органами не виписана взагалі, що створює ризик за ст. 19 Конституції, адже держорганам дозволено лише те, що передбачено законом. Відтак жоден правоохоронний або інший орган не буде зобов'язаний співпрацювати з МВС та здійснювати обмін інформацією. Водночас, згідно законопроекту "Про ДБР", інші органи зобов’язані надавати ДБР інформацію, та взаємодіяти з ним.
Приклад з законопроекту про ДБР:
..."2. Обмін оперативною інформацією між Державним бюро розслідувань та органами внутрішніх справ, Службою безпеки України, центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи щодо спільних заходів, здійснюється за письмовим розпорядженням керівників відповідних підрозділів.
… 6. Національний банк України, Антимонопольний комітет, Фонд державного майна, орган державного фінансового контролю в Україні, а також інші державні органи, що здійснюють державний контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами законодавства України, з метою запобігання та протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним до підслідності Державного бюро розслідувань, зобов'язані:
1) під час здійснення у межах своєї компетенції контрольних функцій з'ясовувати дії фізичних та юридичних осіб, що можуть свідчити про відповідні кримінальні правопорушення або створювати умови для їх вчинення;
2) передавати Державному бюро розслідувань одержувані при здійсненні контрольних функцій і аналізі інформації, що надходить, відомості, що можуть свідчити про кримінальні правопорушення або використовуватися для попередження, виявлення, припинення і розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Державного бюро розслідувань … тощо".
За часів Януковича ухвалювалися постанови Кабміну, за якими МВС дозволялося напряму співпрацювати з іноземними правоохоронними органами без участі Генпрокуратури. Це дозволяє безперешкодно переслідувати осіб, що вчиняють значні злочини і які зазвичай виводять кошти з країни. Однак на сьогодні МВС обмежують і в міжнародних функціях.
Навіть коли це стосується фінансування, за законом про Антикорупційне бюро та про ДБР фінансування, яке закладене в законах, надає можливість встановлювати гідну зарплатню працівникам. Водночас у Законі "Про ОВС" матеріальне забезпечення практично не виписано. Як не виписані і функції, необхідні МВС для здійснення слідства.
То чи можемо ми витримати декілька нових органів при збанкрутілому бюджеті?
В усьому світі існує, як правило, один правоохоронний силовий орган з різними підрозділами (Home Office в Англії). Окремо іноді виділяються лише розвідки. Однак мова йде про країни, в яких є один центр влади, а не два, як в Україні. Хоча в дійсності два центри залишаються лише декларацією.
То ж чому в нас раптом почали з’являтися нові й нові органи, які поступово відривають повноваження в роздутого, старого, але потужного органу – МВС України?
Силовий блок фактично прибирається від уряду та зосереджується в ланці влади президента. У тому числі через контролюючі функції Генпрокуратури та її процесуальне керівництво під час розслідування для решти правоохоронних органів за КПК, що протирічить презумпції процесуальної незалежності слідства.
Це означає повний контроль голови держави над виконавчою владою через контроль над правоохоронними органами. Оборонне силове міністерство президент очолює як головнокомандувач.
Відтак фактично відбуваєтсья перенесення впливу з формату парламентсько-президентської республіки у формат президентської. Адже Кабмін та інші органи влади будуть повністю підконтрольні (та підслідні) президентським силовим структурам.
Якщо додатково призначити головою поліції цивільну особу, яка не має досвіду правоохоронної діяльності, роль МВС звузиться до ролі дорожньої поліції.
Добре це чи погано? Якщо мова йде про те, що у владі президент-реформатор, тоді контроль в руках однієї особи – це запорука швидких змін. Але в Україні традиційно контроль однієї особи призводив до трагедій та революції.
Отже, якщо бути більш зваженими та, не сподіваючись на швидкі результати, мати надію на поступове та еволюційне зміцнення та зміну країни, то лише парламентська республіка та уряд, сформований за рахунок компромісу в парламенті, в якому ще бажано мати місцевих лідерів, що прийшли туди за рахунок виборів по мажоритарній системі, можуть гарантувати поступові зміни на краще. Не революційним, а гарантованим повільним еволюційним шляхом.
Однак в Україні існує ще й інша проблема - ментальна, або гетьманізм. І добре, коли гетьмани лише "підтримують страусів". Але, на жаль, зазвичай вони цим не обмежуються.
- Актуальне
- Важливе