Путін і НАТО

Україна для Путіна - лише привід спровокувати Захід і вступити в прямі сутички із НАТО. Та ба, більше - довести, що НАТО відступить перед російською армією і таким чином продемонструвати неефективність системи безпеки, що склалася в сучасному світі. Тоді, за задумом Кремля, повинні осміліти всі - і сама Росія, і Іран, і радикальні угруповання на утриманні Москви і Тегерана. А пострадянський простір взагалі можна буде краяти, як пиріг з м'ясом! Нікого буде більше боятися.

На Заході вважали інакше. І вірили, що у випадку з Україною йдеться виключно про бажання Путіна відновити контроль Росії над пострадянським простором. Замість того, щоб обговорювати, як дати відсіч агресору, воліли думати, де була допущена помилка. Можливо, чогось там не погодили з Росією? Може бути, не потрібно було поспішати з європейською асоціацією? А, може бути, справа в законі про мову і обурення "російськомовного населення"?

У результаті НАТО в Україні так і не з'явилося. І кремлівський бешкетник став шукати нову можливість для зіткнення. І знайшов.

Сирія - це теж привід, а не причина. Путіну плювати на "Ісламську державу". Асад цікавить його тільки з погляду збереження контролю над Сирією. Але найголовніше - це НАТО. Повітряний простір НАТО. Повітряний простір Туреччини. Усвідомлюєте? Він не випадково вимагав від своїх пілотів там літати. Якщо російські літаки можуть безкарно літати у повітряному просторі НАТО - транзитом, від одного бомбардування до іншого - то це і означає, що ніякого НАТО немає.

А НАТО - є. Тут, звичайно, можна сперечатися, НАТО це чи Ердоган, але факт очевидний - російський літак у повітряному просторі НАТО знищений. Літати транзитом не вийде. І зараз у Путіна простий вибір: або воювати з країнами НАТО, або зрозуміти, що його "експеримент" закінчився провалом і уповзати в барліг.

Адже зима для Путіна тільки починається.