Два роки Порошенку. Які обіцянки виконав і не виконав президент

Два роки тому на президентських виборах українці обрали собі нового президента. Ним став Петро Порошенко, який переміг на виборах з програмою “Жити по-новому”.  

Еспресо.TV вирішило згадати, які обіцянки через два роки президент виконав, а які так і залишилися не втіленими в життя.

Виконані обіцянки

1. “Підписати економічну частину Угоди про асоціацію з ЄС”

У своїй програмі на виборах президента України Петро Порошенко заявив, що планує якнайшвидше підписати економічну частину угоди про асоціацію з ЄС (про створення зони вільної торгівлі). 4 червня 2014 року він уточнив, що зробить це відразу після інавгурації, яка відбудеться 7 червня. Обіцянка була виконана через 20 днів.

Під часу саміту голів Європейського Союзу Порошенко поставив свій підпис під економічною частиною угоди. Політична частина була підписана 21 березня того ж року прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком.

Проте, варто зазначити, що більшість очікуваних позитивних наслідків імплементації цієї угоди через майже 2 роки так і не стали реальністю.

2. Зменшення залежності від російського газу

“Розпочати реверсні поставки газу зі Словаччини з 1 жовтня 2014 року”, – ще одна із виконаних передвиборчих обіцянок президента. Такий крок мав на меті  зменшення залежності від російського газу. За фактом у реверсному газі є істотна частка газу із Росії, проте європейські країни продають його за нижчою ціною, ніж законтрактована Україною ціна з "Газпромом".

2 вересня 2014 року було запущено газогін “Вояни-Ужгород”. На момент запуску газогін давав Україні можливість закачувати 10 млрд кубометрів газу на рік за ціною $360 за тисячу кубометрів.

Наразі реверсний газ потрапляє в Україну із Польщі, Угорщини та Словаччини. При цьому, за даними Держкомстату, за 2015 рік Україна придбала 16,5 млрд кубометрів імпортного газу за середньою ціною $273,85 за тисячу кубів.

В 2016 році Україна закуповує газ в Європі за ціною нижче $200 за тисячу кубів.

5 травня цього року держсекретар США Джон Керрі заявив, що минулої зими Україна вперше отримала більше газу з Європи, аніж із Росії. 

3. Армійські обіцянки

Однією із передвиборчих обіцянок Порошенка було збільшення кількісного складу армії. За даними Міністерства оборони, у 2013 році чисельність ЗСУ становила 130 тис. осіб., у грудні 2014 року – 232 тис.

25 травня 2015 року президент підписав закон про чисельність Збройних сил України, у якому вказано, що кількість військовослужбовців не має перевищувати 250 тисяч осіб.

Наприкінці літа 2014-го Порошенко пообіцяв запровадити  День захисника України, який відрізнятиметься від аналогічного свята у Російській Федерації. Згодом таким днем стало 14 жовтня, відоме також як день козацтва, УПА та релігійне свято Покрови.

14 січня 2016 року президент заявив, що мобілізований воїн отримуватиме мінімум 7 тисяч гривень поза зоною АТО. Через два тижні після відповідного рішення Кабміну зарплати військовослужбовцям таки підняли.

Для контрактникiв і мобілізованих рядового-сержантського складу – втричі, а для офіцерського складу - у два-три рази. Таким чином мінімальна заробітна плата військових наразі становить 7 тисяч гривень.

4. Зменшити кількість та ставки податків

У своїй програмі на президентських виборах Петро Порошенко пообіцяв, що кількість податків та їх ставки будуть зменшені.

31 грудня того ж року Порошенко підписав проект закону №1578 про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи), яким передбачено скорочення кількості податків та зборів з 22 до 9.

Щоправда, у звіті Кабміну за 2015 рік вказано, що податків в Україні тепер 11.

У грудні 2015 року парламент проголосував за зменшення майже вдвічі розміру ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ) для роботодавців, встановивши його на рівні 22%. 

Крім цього, Верховна Рада скасувала утримання єдиного внеску із заробітної плати працівників та інших доходів в 3,6%.

5. “Створити суспільне телебачення”

Також програмна обіцянка Петра Порошенка. Створення суспільно телебачення тоді він називав невідкладним завданням. Відповідний закон “Про суспільне телебачення та мовлення”  Порошенко підписав 4 квітня 2015 року.

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко 3 грудня зазначив, що повноцінно Суспільне мовлення почне працювати у першому кварталі 2016 року.

6. “Спростити доступ до субсидій”

4 червня 2015 року в щорічному посланні президента України до Верховної Ради України “Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2015 році” Петро Порошенко заявив, що доступ до субсидій спростять.

28 жовтня 2015 року тодішній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк підписав постанову, якою було спрощене перерахування субсидій за послуги ЖКГ на зимовий період. Тепер воно здійснюється в автоматичному режимі без подання повторних заявок.

Постановою Кабінету Міністрів України №752 від 23 вересня 2015 року порядок призначення субсидій вкотре спростили. Зокрема скасовано необхідність обов'язкового оформлення особових рахунків на сплату послуг ЖКГ на особу, що звертається по субсидію.

7. “Зробити доступною інформацію про доходи і видатки посадовців та держслужбовців”

Таку обіцянку Порошенко дав, будучи кандидатом у президенти України.

18 березня 2015 року уряд ухвалив рішення створити Національне агентство з питань запобігання корупції. Саме це відомство тепер займається перевіркою декларацій чиновників та моніторингом їхнього способу життя.

16 лютого 2016 року Рада ухвалила у першому читанні і в цілому Закон "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" (щодо роботи електронної системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування)".

Варто зазначити, що в ухваленому тексті законопроекту введення електронного декларування доходів чиновників передбачалося не раніше 1 січня 2017 року, не зважаючи на те, що це було однією із основних вимог для надання Україні безвізового режиму із Євросоюзом.

Після бурхливого громадського обурення законопроект таки змінили, тож електронне декларування статків чиновників повноцінно запрацює вже цього року.

Невиконані обіцянки

1. “Продати Roshen”

Ще в квітні 2014 року Порошенко пообіцяв продати концерн Roshen, якщо його оберуть президентом. Власне, президентом він став, але щодо продажу кондитерської фабрики відповідь не така очевидна.

Нещодавній офшорний скандал пролив світло на ситуацію з Roshen.

Читайте також: Чи законні офшори Порошенка

Як відомо, Петро Олексійович обіцяв передати концерн у “сліпий траст” Ротшильдів. Про це він говорив ще влітку минулого року, а також на пресс-конференції взимку.

Проте, за даними міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів, в траст свої активи Порошенко все ще не передав, проте почав процес їх реструктуризації. 

Журналісти знайшли документальні підтвердження, що угода про структуру, куди президент нібито передав свої кондитерські активи, досі не підписана. Президент створив компанію в офшорній зоні на Британських Віргінських островах, куди вивів активи Roshen, щоб не сплачувати в Україні податків з продажу.

Але юридичні радники з продажу корпорації Петра Порошенка пояснили, що функція створеного офшору полягає у безпосередній передачі групи Roshen у траст, бо українське законодавство не регулює належним чином питання трасту.

2. “Повернути Крим”

Вирішити "кримське питання" обіцяв чи не кожний кандидат на президентських виборах. Порошенко також був серед них, проте його програма про це говорила дещо завуальовано:

“Пріоритетом стануть політична та дипломатична боротьба за повернення тимчасово окупованого Криму, збереження територіальної цілісності України, для чого глава держави повинен чути голос кожного регіону нашої соборної країни”.

У свою чергу Порошенко лише в лютому 2016 року оприлюднив стратегію повернення Криму, згідно з якою це стане можливо завдяки випереджальному розвитку. Цю стратегію розроблювала РНБО.

3. “Закінчити АТО”

Після того, як вибори офіційно вже закінчилися, але Порошенка ще не інаугурували, він сказав, що АТО не триватиме місяці, а години.

На жаль, така гучна заява не знайшла свого підтвердження в реальному житті. А вже восени у Мінську був підписаний перший протокол про припинення вогню. Проте антитерористична операція все ще триває, а з моменту останньої заяви про припинення вогню загинуло близько 40 військослужбовців.

4.  “Долар менше 11 гривень”

Кандидат в президенти України Петро Порошенко в травні 2014 року обіцяв, що долар повинен коштувати менше 11 грн/дол. Нагадаємо, зараз офіційний курс НБУ складає 25,13 грн за долар.

5. “Безвізовий режим”

У своїй передвиборчій програмі, розміщеній 30 березня 2014 року на сайті ЦВК, кандидат у президенти Петро Порошенко пообіцяв, що доб'ється протягом першого року своїх повноважень встановлення безвізового режиму з Євросоюзом. Як відомо, весною минулого року українці не почали подорожувати Європою без віз.

Читайте також: Безвізовий режим для України. 4 головні питання

19 квітня Єврокомісія ухвалила політичне рішення щодо лібералізації візового режиму з Україною та Грузією. Подальше ухвалення безвізового режиму для нас повинне пройти через рішення Ради ЄС. Серед можливих термінів безвізу для України називають червень-вересень 2016 року.

6. “Не продовжувати Мінські угоди”

Про це Порошенко заявив у вересні 2015, проте вже взимку секретар РНБО Олександр Турчинов сказав, що мінський процес буде продовжено і на 2016 рік.

30 грудня 2015 року лідери “нормандської четвірки” президент України Петро Порошенко, президент Франції Франсуа Олланд, канцлер ФРН Ангела Меркель та президент РФ Володимир Путін під час телефонних перемовин домовились продовжити термін дії Мінських домовленостей, узгоджених 12 лютого 2015 року, на 2016 рік.

7. “1000 гривень в день для бійців АТО”

Як кандидат у президенти Петро Порошенко пообіцяв, що солдати української армії, які беруть участь у бойових діях, будуть отримувати 1000 грн в день вже з 26 травня. Незважаючи на те, що виплати бійцям таки були підняті, про суму 1000 грн/день мови не іде.

Нагадаємо, що цю свою обіцянку президент пояснив у кінці 2014. За його словами, говорилося про тисячу гривень за день в бою, а не в АТО. Він також додав про можливість прийняття пропозицій щодо фінансування бійців в день перебування в бою.

8. “Розслідувати справи Майдану”

У лютому президент Порошенко зустрічався з родинами Героїв Небесної Сотні і заявив, що жоден з винних у загибелі активістів під час Революції гідності не залишиться непокараним.

Тоді він нагадав про 18 винесених вироків стосовно 26 осіб і пообіцяв що за його поданням Верховна Рада має прийняти спеціальний закон про заочне правосуддя, щоб засудити тих, хто переховується в Росії.

Насправді ж, щодо реальних результатів слідству особливо нема чим похвалитися. Серед винесених вироків, про які говорив президент, є як мінімум один виправдальний (по злочинам проти “автомайданівців”) і ряд про умовне засудження. Детальніше про стан розслідування цих справ писало Еспресо.TV.

Читайте також: Справи Майдану. Кого покарали і що гальмує розслідування

9. “Переселенці зможуть голосувати на виборах”

На час виборів 25 жовтня жоден з трьох законопроектів, котрі дозволили б переселенцям голосувати на виборах, так і не було прийнято. Відповідно, близько 1,5 млн тимчасово переміщених осіб не змогли проголосувати.

Нагадаємо, що ініціаторами одного з законопроектів були нардепи від  “Відродження”, ще один –  від громадської організації “Опора”, донецького осередку Комітету виборців України та Інституту соціально-економічних досліджень, і останній -  ініціювала група депутатів від Опозиційного блоку.