Півроку без ринку Росії. Як Україна пережила взаємні санкції

Кабмін продовжив ембарго проти Росії ще на півтора року, до кінця 2017. Це стало відповіддю на аналогічні дії російського уряду. На сьогоднішній день минуло перше півріччя після початку взаємних санкцій і вже можна підвести перші підсумки.

Історія "продуктових війн"

Офіційно "продуктові війни" між Росією та Україною розпочалися з 1 січня 2016 року. Тоді російський уряд використав ембарго як "помсту" за Угоду про асоціацію з Євросоюзом, економічна частина якої також набула чинності 1 січня 2016-го. Ще до цього в Кремлі неодноразово наполягали на необхідності відкласти реалізацію договору.

Неофіційно Росія тиснула санкціями ще за декілька років до цього. Починаючи з 2012 року РФ, використовуючи в ручному режимі "Россільгоспнагляд", періодично забороняла імпорт та транзит українських сирів, молочної продукції, солодощів, алкоголю, курятини.  

Коли з 1 січня 2016 року російські санкції стали офіційними, РФ наклала ембарго на  українську свинину, яловичину, курятину, рибу, раків, молюсків, молочну продукцію, сири, ковбаси, овочі, фрукти, горіхи.

Пізніше в список заборонених продуктів кілька разів вносилися зміни. Так уряд Росії вирішив послабити продуктове ембарго і дозволити імпорт продуктів для виробництва дитячого харчування.

Крім того тепер українцям доведеться платити мито на товари, які не попали в чорний список Росії. Як пояснив російський міністр економічного розвитку Олексій Улюкаєв, українські товаровиробники будуть платити таке ж мито, як, приміром, Японія чи Німеччина (близько 7,8%).

Мито вводять у зв'язку з тим, що, згідно з угодою про Зону вільної торгівлі, з 1 січня 2016 року український ринок відкриється для європейських виробників.

Дуже схожий перелік російських товарів потрапив у ""чорний список" українського імпорту. Крім того, під заборону потрапили інсектициди і гербіциди російського виробництва, локомотиви та обладнання для залізниць і деякі інші товари.

Продовженням українських санкцій стало ввізне мито для товарів походженням з Росії. Раніше Росія мала преференційну ставку 0%, тепер вона становить від 0,5% до майже 10%.

Як зменшувалась залежність

Останні роки ескспорт України до Росії невпинно скорочувався. У 2015 році частка Росії в товарному експорті з України скоротилася до 12,1%  та до 7,5% у першому кварталі 2016 року (порівняно з 17,6% у 2014 році). Загалом експорт за 2015 рік скоротився на 49%

Товарообіг аграрної продукції між Україною та РФ за минулий рік зменшився майже на 65%, або більше $1 млрд, порівняно з 2014 роком і склав майже $575 млн. Відтак, частка Російської Федерації в загальному експорті України скоротилася з майже 6% в 2014 році до 2% в 2015 році.

Водночас відбулося падіння імпорту товарів з Російської Федерації на 59% (на $366 млн) до $264 млн в порівнянні з обсягами за 12 місяців 2014 року.

Попри те, що минулого року головним торговельним партнером України став ЄС, Росія і надалі залишається найбільшим партнером як окрема країна. За даними Держстату, у 2015 році український експорт до Росії становив $4,83 млрд, а імпорт - $7,485 млрд.

Фінансові втрати

Щодо фінансових втрат, то ще наприкінці 2015 року екс-прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк пророкував, що Україна втратить близько $600 млн експорту від російського продуктового ембарго.

Однак днями Нацбанк опублікував більш невтішний прогноз. За оцінками Національного банку, запровадження нових торговельних обмежень призведе до зниження експорту до Росії протягом 2016 року на 31%, або $1,3 млрд.

"Ускладнення доступу українських товарів на ринок Росії негативно впливає на ключові сектори економіки України", - констатували в Національному банку.

Однак не лише Україна несе збитки через взаємні санкції. Перший заступник міністра економічного розвитку Росії Олексій Ліхачов заявив, що угода про асоціацію України з ЄС у короткостроковій перспективі завдасть збитку для російських підприємців на $3,5 млрд.

Переорієнтація

Після того, як російсько-українські санкції стали реальністю, часто поставало питання, чи зможе Україна безболісно замінити російський ринок. Однозначної відповіді на це питання немає до сьогодні.

Сам по собі ринок ЄС великий, але і конкуренція там на порядок жорсткіша і складніша, ніж в інших країнах. Таким же болючим залишається питання квот. 

Однак, є позитивні сигнали, які говорять, що Україна поступово повертається в бік Європи. Так, лише за підсумками першого кварталу 2016 року український експорт продовольчих товарів і напоїв в ЄС зріс на 31%. У той же час імпорт промислових товарів зріс на 4%.

Гарну динаміку показує і аграрний сектор. За словами заступника міністра аграрної політики і продовольства з питань європейської інтеграції Владислави Рутицької лише за перший квартал 2016 року експорт української агропродукції в ЄС зріс на 15,3%.

"Це додаткові 155 млн доларів до торговельного балансу. Всього ж за перші три місяці наші експортери відправили в ЄС товарів на суму 1,2 млрд доларів", - підкреслила вона.

Щоб вирішити долю теперішніх і майбутніх російських заборон, Україна ще 21 жовтня 2015 року подала перший із серії майбутніх позовів до Світової організації торгівлі проти Росії.