Класика жанру. Як кандидати пробивали місця до Верховної Ради

У неділю, 17 липня, в семи округах відбулись проміжні вибори до Верховної Ради.

Еспресо докладно розповідало про передвиборчі розклади напередодні виборів. 

Як же проходило безпосередньо голосування та хто стане народними депутатами, відслідковує Еспресо.TV.

Тихий округ

Найбільш спокійно проходять вибори на Волині, на окрузі №23. Цей округ звільнився ще 12 серпня 2015 року після смерті очільника депутатської групи “Воля народу” Ігоря Єремеєва.

До цих виборів регіон традиційно вважався вотчиною та зоною впливу холдингу “Континіум”, однак цього разу депутатська група “Воля народу” участі у боротьбі за мандат не брала.

На окрузі взагалі була найменша конкуренція. Тут балотувались лише 18 кандидатів.

Вибори тут запам’ятаються порівняно невеликою кількістю порушень. На 23-му окрузі фіксували випадки видачі бюлетенів без документів та неточності у реєстраційних списках, проте про масові порушення мова не йде.

В умовах відмови "Волі народу" від боротьби доля виборів на цьому окрузі була фактично вирішена, оскільки "своїм" цей округ вважають і в групі “Приват” бізнесмена Ігоря Коломойського.

Саме кандидатка від близького до Коломойського голови Волинської облради Ігоря Палиці Ірина Констанкевич за попередніми даними впевнено перемагає. Констанкевич, яка висувалась партією УКРОП, була керівником благодійного фонду Палиці.

Ірина Констанкевич

Битва клонів

Округ №27 у Дніпропетровській області, який звільнився внаслідок перемоги Бориса Філатова на виборах мера Дніпра, з перших днів запам’ятався великою кількістю "клонів" - людей з однаковими іменами та прізвищами основних кандидатів, якими тут були самовисуванка, волонтер, радник міністра оборони Тетяна Ричкова та самовисуванець Загід Краснов.

Тетяна Ричкова

На окрузі відмітилось одразу декілька Ричкових та декілька Краснових, тому в останні дні перед голосуванням основні кандидати змушені були в агітації акцентувати увагу на своїх по батькові.

До 5 липня основним конкурентом Ричкової на 27-му окрузі вважали адвоката Геннадія Корбана Оксану Томчук, яку висунула партія “УКРОП”. Проте вона неочікувано зняла свою кандидатуру на користь Ричкової, яка йшла за неофіційної підтримки президентського БПП.

Краснов, який є колишнім соратником опального екс-прем’єра Павла Лазаренка, отримав підтримку “Опозиційного блоку”

Найактивнішим “агітатором” за Краснова був екс-губернатор Дніпропетровщини, а нині один із лідерів парламенстької фракції “Опоблоку”, Олександр Вілкул. У своєму Facebook він вів своєрідну онлайн-трансляцію порушень інших кандидатів.

Ближче до вечора “Опоблок” навіть видав офіційну заяву, в якій зазначив, що “якщо влада продовжить фальсифікації”, то партія не визнає результатів виборів.

Інформаційні атаки Вілкула в соцмережах відбивав його давній конкурент мер Дніпра  Борис Філатов, який у відповідь на заяву “Опоблоку” нагадав, що ця політсила не є суб’єктом виборчого процесу, адже офіційно свого кандидата не висунула, та назвав їх претензії “юридично жалюгідними”.

За даними екзит-полу SOCIS перемогу на 27-му окрузі здобула саме Ричкова, її результат 46,1% голосів, а Загід Краснов відстає від неї більш ніж на 15%.

“Брат за брата”

85-й округ на Івано-Франківщини з центром у Калуші цікавий тим, що основна боротьба тут відбувається між братами відомих на окрузі фігур.

На минулих виборах тут переміг Ігор Насалик, проте весною цього року він поміняв депутатське крісло на пост міністра енергетики та вугільної промисловості в уряді Володимира Гройсмана.

На цих виборах на звільнене ним місце в парламенті претендує його брат Сергій Насалик.

Сергій Насалик

Його основним конкурентом на окрузі став “укропівець” Віктор Шевченко - брат іншого відомого в області депутата та cпіввласника гірсько-лижного курорту “Буковель” Олександра Шевченка.

Примітно, що дані двох екзит-полів вказують на перемогу кожного з братів з перевагою у кілька відсотків. За підрахунками ЦВК, наразі перемагає Шевченко, однак боротьба тут ще не завершена.

Спекотний Херсон

Вибори на окрузі №183 (Херсон та область) почалися з “екшну” відразу з моменту відкриття дільниць. Як з’ясувалося, голова ОВК був нелегітимним. За декілька днів до цього на засіданні окружної виборчої комісії новий голова мав прийняти присягу, проте цього не сталося через відсутність кворуму.

Потім у ЗМІ з’явилася інформація про вісім “замінованих” дільниць. Вибухівку на них не знайшли, проте на певний час робота була паралізована – з приміщень повиходили як виборці, так і працівники дільниці.

Після перевірок пройшла “друга хвиля” повідомлень про мінування, - вибухівку знову не знайшли. Надвечір у ЗМІ з’явилися повідомлення, що поліція відкрила кримінальне провадження за фактом такого “мінування”.

Окрім того, спостерігачі ОПОРИ зафіксували масові підвезення виборців. За законом, це не є порушенням, проте, на думку “опорівців”, така ситуація в масових проявах може відкривати можливості для низки порушень з боку організаторів такого підвезення.

ОПОРА також зафіксувала факт підкупу виборців – людям в телефонному режимі обіцяли винагороду за “правильне” голосування. В результаті кур’єра з грошима затримав громадський активіст.

Чи то аномальна кількість “замінувань”, чи то спека стали причиною найменшої явки на окрузі серед усіх семи, на яких голосували в цей день. ЦВК зафіксував, що на дільниці прийшло тільки близько 16% виборців.

Юрій Одарченко

За попередніми даними перемагає екс-губернатор Херсонщини, кандидат від “Батьківщини” Юрій Одарченко, однак слід враховувати, що округ цікавий ще й тим, що на ньому одразу 8 спецдільниць, тому ситуація може змінитись.

Прифронтовий ажіотаж

Округ на Луганщині (№114) намагався побити рекорд 205 округу минулого року за кількістю кандидатів. Тут зареєструвалися 107 охочих стати нардепами тоді, коли минулого року в Чернігові таких було 124.

При цьому, на одній з дільниць голосувати почали на непроштампованих бюлетенях. На дільниці просто не було печатки, а члени комісії не знали, що її треба поставити на бюлетенях.

Ситуацію вирішила так: дільницю закрили, бюлетні проштампували, а ті, які вже були проголосовані, вирішили не чіпати. Спостерігачі ОПОРИ наголошували, що такі бюлетені є недійсними, проте, яким буде рішенням комісії досі не зрозуміло.

Крім того, зранку невідомі розповсюджували неправдиву звістку про смерть одного з кандидатів – Сергія Шахова (партія “Наш край”).

До того ж, на окрузі прямо в день голосування ОВК позамінювала членів деяких дільничих виборчих комісій.

Склалася ситуація, коли на дільниці приходили невідомі, представлялися членами ДВК, проте не мали документів, які це підтверджують. А все сталося через те, що окружна комісія вчасно не передала протоколи з мокрими печатками в дільничні комісії.

При цьому, на момент закриття дільниць зберігалася напружена ситуація щодо підтвердження повноважень нововключених членів ДВК.

Вже після закриття дільниць у ЗМІ почали з’являтися  повідомлення про спроби дестабілізації ситуації на окремих дільницях.

Окрім того, протягом дня на цьому окрузі проводили антикампанію щодо відразу трьох кандидатів з лозунгом “Ні Опозиційному блоку”.

Сергій Шахов 

Вона була направлена проти самовисуванця Тараса Костанчука (поширювали листівки, де він разом з Юрієм Бойко) і знову-таки Сергія Шахова (листівки, що нібито він здав списки виборців з паспортними даними в СБУ).

Наразі, 114-й округ є найменш порахованим. І це при тому, що на окрузі зафіксована найвища явка дня - аж 63%.

За попередніми даними, тут поки що лідирує вже згаданий Шахов, якого називають одним з близьких соратників представника президента в парламенті Артура Герасимова. Однак говорити про якісь більш-менш зрозумілі результати зарано, оскільки пораховано менше 10% голосів.

Місцевий проти партійних

Округ №151 у цю неділю був одним із відносно спокійних. Серед порушень тут називали незняту агітацію і неналежне зберігання виборчої документації.

Водночас були і більш серйозні порушення. У Комітеті виборців та мережі “ОПОРА” повідомляли про “організовану схему підкупу голосів на користь одного із кандидатів в народні депутати” і видачу бюлетенів без паспортів.

Пізніше КВУ відзвітував про масові порушення щодо зберігання бюлетенів, за законом вони мають лежати у спеціальному сейфі, проте члени ДВК зберігали їх у сумках та під столами. Через ці факти активісти очікують можливих фальсифікацій.

При цьому ще зранку з’явилося відео, на якому В'ячеслав Демчук, керівник штабу кандидата від "Батьківщини" Руслана Богдана, дає інструктаж членам ДВК, як вони мають забезпечити 35-37% голосів для кандидата. Сам запис оприлюднив нардеп від БПП Олександр Черненко, котрий раніше очолював КВУ.

Ще до виборів активісти із руху “Чесно” били на сполох, мовляв, округ заполонили технічні кандидати, такі собі “політичні заробітчани”. Це не місцеві самовисуванці, яких, на думку активістів, на округ “заводили” великі політичні партії, аби отримати більше “своїх” представників в ДВК.

Чи спрацювали ці схеми на користь їх організаторів, поки не відомо. Явка на 151-му окрузі була відносно невисокою: близько 34%.

Підрахунок голосів тримає інтригу, на перше місце почергово виходять вищезгаданий Руслан Богдан та “темна конячка” цих виборів самовисуванець Микола Бондар.

Руслан Богдан та Микола Бондар

Поки точилася інформаційна війна між кандидатами “Батьківщини” і РПЛ, про нього тут майже не згадували. До слова однофамілець очільника “радикалів” Руслан Ляшко  поки не входить навіть до першої п’ятірки кандидатів.

Бондар був депутатом місцевої райради трьох скликань, а з листопада 2015 року став депутатом облради у фракції “Відродження”. Проте ця політсила на окрузі висунула іншого кандидата. Сам Бондар у разі отримання парламенстького мандату пообіцяв залишитися безпартійним.

Знову Чернігів

206-й був одним з тих округів, які приковували до себе максимум уваги. Пояснення цьому досить просте. Рік тому по сусідству на 205-му окрузі пройшли вибори, які багато оглядачів назвало найбруднішими мажоритарними виборами в історії України.

При цьому, так само як і рік тому, президентська БПП пішла за знайомою технологією. Їх кандидат - колишній член депутатської фракції “УДАР-Солідарність” у Київраді, скандально відомий киянам сумнівними забудовами президент корпорації “Укрбуд” Максим Микитась.

Максим Микитась

Однак офіційно БПП на цьому окрузі висунув іншу кандидатуру, яка взагалі не проявляла жодної активності в ході кампанії, й прізвища якого мало хто взагалі знав.

Зважаючи на скандальну репутацію Микитася, БПП вирішила відмежуватись від його підтримки, а головним ресурсом, на який спирався скандальний забудовник, стала підтримка мера Чернігова, екс-депутата від БПП Владислава Атрошенка, який,за словами місцевих активістів, віддав Микитасю свою передвиборчу "мережу".

Методи, якими вів кампанію київський забудовник, також особливо не відрізнялись від тих, які використовував і сам Атрошенко, і близький соратник Микитася ще за часів мера столиці Леоніда Черновецького Сергій Березенко, який переміг раніше на 205-ому окрузі.

Основним опонентом Микитася на окрузі є представник "Батьківщини" Юрій Власенко, який також розгорнув досить активну агітаційну кампанію. Приїжджала агітувати за Власенка й лідер партії Юлія Тимошенко.

На ранок понеділка, за даними на сайті ЦВК, лідирує Микитась. Йому ж віддають перемогу й дані екзит-пол SOCIS, за якими він отримує 32% проти 28% у Власенка.

Тим не менше, "Батьківщина" рапортує саме про перемогу свого кандидата, тому слід очікувати, що рахувати на цьому окрузі, скоріш за все, будуть довго.

Євген Будерацький, Лілія Макашова, Владислав Красінський