5 махінацій, через які закривають українські банки

Масові банкрутства у 2014-2016 роках відкрили перед НБУ та суспільством низку порушень, які допускали установи у своїй роботі.

1. Прихований власник

За порушення законодавства НБУ виводить банк з ринку. Існує декілька випадків, які загрожують банку покаранням у вигляді ліквідації. Один з них – приховування реального власника.

З весни 2015 року НБУ активно бореться за те, щоб за банком були закріплені його справжні власники, а не підставні акціонери. Тоді у випадку проблем в роботі установи, з власником можна вести переговори щодо вливання в банк додаткових коштів. Крім того, знаючи реального акціонера, можна притягнути його до відповідальності у разі серйозних порушень у роботі установи.

Власники всіляко пручалися процесу – реєстрували банки на бабусь із віддалених від столиці селищ, на "олімпійську збірну" - декілька десятків підставних акціонерів, або на "команду футболістів" - більше десятка псевдо-власників.

Зараз боротьба за прозорість структури власників добігає кінця, переважна більшість банків вже розкрила своїх бенефіціарів – дані про них можна прочитати на сайті НБУ.

А злісних порушників, які протягом тривалого часу наполегливо відмовляються показувати реальних акціонерів, НБУ виводить з ринку. Приклади таких установ – "Юнісон", "ТК Кредит", "Смартбанк" та "Класикбанк".

2. Видимі порушення

Декотрі банки регулятор ліквідовує через те, що вони вживають злочинні схеми у своїй роботі. Зазвичай якась помилка банка привертає увагу НБУ, і він влаштовує перевірку, під час якої злочин спливає на поверхню.

Так було ліквідовано банк "Велес", який НБУ зловив на спробі вивести за кордон близько 460 млн. дол. за підробними документами. Перевірка, яку організували після цього, показала, що 90% операцій банку були тіньовими або стосувалися виведення капіталів за кордон. Усього за рік банк здійснив таких операцій на 100 млн. дол.

Ще один приклад – "КСГ Банк", який відмивав гроші. "Учасники схем проводили низку транзакцій, метою яких були багатомільйонні перекази на рахунки клієнтів банку-фізичних осіб та подальше переведення коштів у готівку", - повідомив НБУ.

У схемі брали участь підставні особи, в тому числі із підробленими паспортами. Крім того, банк випустив понад 500 платіжних карток на ім’я однієї людини.

3. Кредити пов’язаним особам

Найчастіше до банкрутств банків призводить надмірний обсяг кредитів, які в ньому беруть власники, їхнім родичам та інші пов’язані з ними особи. Такі позики зазвичай видають під занижений відсоток – приміром, під 10-15% замість 25% у гривні. Крім того, власники часом дозволяють собі не виплачувати такі позики.

Про намір власника банку отримати якомога вигідніший кредит у своїй установі регулятору відомо, тому він відстежує обсяг таких позик через нормативи. За правилами, такі кредити не мають перевищувати 25% від регулятивного капіталу банків. Але банківські звіти часто фальсифікують, тому про перевищення показнику в окремих установах у два, три і навіть майже чотири рази НБУ часто дізнається вже після банкрутства банку.

Надлишкові кредити пов’язаним особам видавали "КБ Хрещатик", "Фідобанк", "Банк "Фінанси і кредит", "Імексбанк", "ВіЕйБі Банк".

"Всі ці банки було виведено з різних причин, але у всіх доля  операцій з пов’язаними особами значно перевищувала норматив. Наприклад, у кредитному портфелі ПАТ "КБ Хрещатик" доля кредитів пов’язаним особам на становила на 01.04.2016 року 71%", - розповіли Еспресо.TV в НБУ.

На ринку досі працюють банки, які надмірно кредитують пов’язаних осіб. НБУ відстежує цей момент: за 7 місяців він проаналізував цей показник у 34 банках. Майже половина з них має норматив в межах норми, а 15 установ погоджують або вже погодили трирічні графіки погашення таких кредитів. 

4. Трохи криміналу

Вже після того, як в банк вводять тимчасову адміністрацію, випливають на поверхню порушення в його роботі. НБУ постійно надає інформацію правоохоронним органам щодо кримінальних порушень у банках – і таких справ налічують вже декілька десятків. Декотрі з них відбуваються після введення в банк куратора та можуть "свідчити про наявність в діях керівників банку ознак організованої злочинності".

Приклад – скандал із банком "Михайлівський", керівника якого звинувачують у зловживанні службовим становищем і переказі на основі незаконного договору 870 млн грн на рахунок фіктивного підприємства, через що банк і втратив платоспроможність. Крім того, у банку без відома куратора вже після введення тимчасової адміністрації спробували вивільнити забезпечення за кредитами пов'язаних осіб заставною вартістю понад 2 млрд. грн.

Банк відомий ще одним порушенням, через яке тисячі українців втратили свої кошти – він пилососив депозити за підвищеними процентними ставками, але частину з залучених коштів передавав ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" як його довірена особа. А ця фінансова компанія спрямовувала ці кошти на свій розсуд – на придбання незрозумілих цінних паперів та надання фінансової допомоги. Звісно, ці кошти для вкладників, скоріше за все, будуть втрачені.

Ще один приклад пов’язаний із банком "Хрещатик". "Окремими клієнтами банку "Хрещатик" 4 квітня було здійснено погашення кредитної заборгованості приватних підприємств, пов'язаних з акціонерами банку, на суму понад 600 млн. грн за гроші з рахунків інших юридичних та фізичних осіб. Внаслідок проведених операцій банк вивільнив з-під застави ліквідне майно – цінні папери, іпотеку, цілісні майнові комплекси та земельні ділянки", - пояснили в НБУ.

5. Невблаганна криза

Звісно, не всі збанкрутілі банки допускали значні порушення або злочинні схеми у своїй роботі. Після анексії Криму та частини Донбасу, багато установ втратили значну частку своїх активів. Ще більше банків постраждало через падіння курсу гривні, і всі без винятку – від масового відтоку депозитів населення.

Щоб вистояти в таких умовах, банкам була потрібна підтримка акціонерів – вливання коштів в капітал. Банки, власники яких відмовилися докапіталізовувати свої установи, покинули ринок.

Як розповіли Еспресо в НБУ, через втрати у Криму та зоні АТО з ринка вивели 5 банків, а через порушення нормативів, у тому числі з капіталу, - одразу 48 банків.