Найгучніші політичні скандали року: мільйони у деклараціях, бухгалтерія регіоналів та невдача Коломойського

Націоналізація ПриватБанку: у Коломойського відібрали банк

18 грудня найбільший в Україні приватний банк - ПриватБанк перейшов у стовідсоткову власність держави. Історична подія трапилась у неділю вночі, коли країна вже лягла спати.

Такими діями влада показала громадянам все, що вона думає про прозорість, публічність та відкритість фінансових процесів в Україні.

Все по темі: Чому націоналізація ПриватБанку - це необхідна жорстокість

Поки що найбільш негативного сценарію вдалось уникнути. Вже 21 грудня ПриватБанк вдалося стабілізувати, він став працювати в звичайному режимі, платежі здійснювались без обмежень. Однак залишилось питання щодо причин такого кроку з боку держави та про майбутнє націоналізованого банку.

У НБУ кажуть, що націоналізація була необхідна, бо ПриватБанк мав борги на майже 148 млрд гривень, що загрожувало банкрутством банку і обвалом усієї банківської системи країни.

Екс-директор з IT-питань ПриватБанку Дмитро Дубілет заявив, що питання про майже 150 млрд боргу "сформувалося після того, як Нацбанк доволі різко, неочікувано і несправедливо змінив свою нормативну політику".

У відповідь на це член ради НБУ Василь Фурман пояснив, що екс-власники ПриватБанку ще на початку цього року визнавали необхідність докапіталізації на 100 млрд гривень.

Панамські документи Порошенка: "сліпий траст", який заблукав у офшорі

3 квітня Центр по дослідженню корупції та організованої злочинності (OCCRP), Міжнародний консорціум журналістських розслідувань (ICIJ), а також сайти світових ЗМІ опублікували великий матеріал, в якому йшлось про численні офшорні компанії, що використовуються лідерами держав, політиками та відомими особистостями.

Розслідування містило 2,6 терабайта даних та 11,5 млн документів з серверів одного з провідних реєстраторів офшорів у світі - панамської юридичної фірми Mossack Fonseca.

Читайте також: Другий постріл. Хто з українців засвітився в Панамських архівах

У матеріалах зокрема, йшлось про те, що президент України Петро Порошенко не передав свої активи в "сліпий траст", як він заявляв раніше, проте для реструктуризації активів корпорації Roshen були створені три офшорних компанії.

Порошенко потім пояснював, що офшор був потрібен для передпродажної реструктуризації власного бізнесу.

Представники юридичної компанії "Авеллум", які виступали юридичними радниками з продажу корпорації Порошенка, заявили, що при створенні офшорів закон не був порушений. Але, вони уточнили, що функцією компанії Prime Asset Partners Limited було передати активи групи Roshen у траст. Про продаж компанії не йшлося.

Чорна бухгалтерія Партії регіонів

Наприкінці травня 2016 року колишній перший заступник голови СБУ Віктор Трепак передав у НАБУ пакет документів, які начебто підтверджують систематичні виплати Партією регіонів готівки ряду політиків і громадських діячів. За словами Трепака, йшлось приблизно про $2 млрд, виданих за різні послуги депутатам, міністрам, суддям, членам Центральної виборчої комісії, політологам та журналістам.

Розслідування за матеріалами чорної бухгалтерії ПР триває до цього часу. Незважаючи на гучний резонанс, справа поки не мала суттєвих наслідків для українського політикуму.

24 грудня у НАБУ заявили, що досудовим розслідуванням зібрано достатньо доказів, якими підтверджено оригінальність "амбарної книги" Партії регіонів, переданої Трепаком до бюро.

Читайте також: Головні фігуранти "чорної бухгалтерії" Партії регіонів

Наприкінці року стало відомо, що на думку слідства, документами так званої чорної бухгалтерії підтверджуються випадки отримання головою Центральної виборчої комісії Михайлом Охендовським готівкових коштів від Партії регіонів на загальну суму $16 734.

Подальше вивчення документів, які до НАБУ передав Трепак, показало ще два записи про можливе отримання Охендовським грошей у сумі $100 000 та $45 000. Сам Охендовський спростовує висунуті йому підозри та певен, що справа незабаром завершиться.

Справа Онищенка-"Укргазвидобування"

15 червня стало відомо, що народний депутат від групи "Воля народу" Олександр Онищенко підозрюється в організації схеми з розкрадання коштів при видобутку і продажу газу в рамках договорів про спільну діяльність з ПАТ "Укргазвидобування" (держкомпанія). В результаті цього державі було завдано збитків на суму близько 3 млрд грн.

Скандал почав набирати обертів, коли постало питання про скасування депутатської недоторканності Онищенка.

5 липня Верховна Рада надала згоду на притягнення нардепа до відповідальності, затримання і арешт. Однак, як і слід було очікувати напередодні голосування, скориставшись статусом народного депутата, Онищенко залишив Україну.

8 серпня його оголосили у національний розшук. Зараз Онищенко знаходиться на території Великої Британії і, судячи з його публічних виступів, почуває себе у безпеці.

Восени за його ініціативи в Україні спалахнув ще один політичний скандал, який може продовжитись у наступному році.

Майор Мельниченко-2: записи Онищенка про розмови Порошенка

У відповідь на звинувачення Онищенко сказав, що вважає цю кампанію політичним замовленням Адміністрації президента і може оприлюднити компрометуючі аудіо-записи на Петра Порошенка. За словами Онищенка, переговори з президентом і іншими вищими посадовцями він записував на диктофон, вбудований в наручний годинник.

1 грудня Онищенко повідомив, що передав записи розмов спецслужбам США. Цього ж дня СБУ повідомила, що вбачає в його діях ознаки державної зради.

За словами нардепа, він виконував посередницькі функції між Адміністрацією президента і Верховною Радою, домовляючись з депутатами про купівлю голосів для необхідних АП рішень. Ціна одного голосу складала від $20 тисяч до $100 тисяч.

Читайте також: Торби з $6 млн та змова для повалення Яценюка: Онищенко про корупцію в Україні

6 грудня був опублікований перший запис з архіву Онищенка. На запису нібито Онищенко в Лондоні веде переговори про врегулювання конфлікту з депутатом від групи "Воля народу" Олесем Довгим, який виступав посередником між нардепом і українською владою.

Довгий згодом підтвердив факт зустрічі з Онищенком в Лондоні, проте не став підтверджувати або спростовувати достовірність запису.

Також Онищенко розповів, що зміг стати народним депутатом і подолав адміністративні бар'єри після того, як заплатив високопоставленому парламентарію $6 млн. Ще нардеп заявив, що витратив майже $30 млн на кампанію проти Яценюка.

Надія і розчарування: дивні заяви Савченко

Одним з головних розчарувань року з присмаком скандалу стала політична активність звільненої з російської в’язниці народного депутата Надії Савченко. Савченко за доволі короткий період часу подолала шлях від народної героїні до політика з сумнівною репутацією.

Апогеєм цього процесу стали її переговори з ватажками сепаратистів на Донбасі, які відбулись 7 грудня у Мінську.

Читайте також: Порожня Надія. Чому українців карають Савченко та безвізом

12 грудня Надія Савченко підтвердила журналістам факт зустрічі з ватажками "ДНР" і "ЛНР" і заявила, що метою цих зустрічей було посилення мінського формату.

15 грудня в ефірі Еспресо.TV вона заявила, що не вважає ватажків сепаратистів терористами.

"Для мене Захарченко і Плотницький не є терористами. Треба відкрити військовий статут, правила ведення війни, і почитати, що таке тероризм. Ні, терористами вони не є. Є чітко визначений набір понять того, що входить до тероризму. Там є частина сепаратистів і частина колаборантів", - сказала Савченко.

Того ж дня Савченко виключили з фракції "Батьківщина". 22 грудня Рада відкликала Савченко з української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи.

Е-декларації: готівка під елітними матрацами

Одним з найгучніших скандалів року стало оприлюднення українськими посадовцями своїх електронних декларацій про доходи. Виявилось, що високопосадовці зовсім не приховують свої надто великі статки. Вони хизуються наявністю ексклюзивних дорогих речей та не довіряють українським банкам, тримаючи вдома мільйони готівки у іноземній валюті.

А все починалось з того, що 31 серпня Національне агентство з питань запобігання корупції прийняло рішення про запуск системи електронного декларування. Кампанія з оприлюднення декларацій тривала до 31 жовтня.

І от наприклад прем'єр-міністр Володимир Гройсман в електронній декларації за 2015 рік лише готівки записав на $1,5 млн. Мер Харкова Геннадій Кернес вніс до декларації 11 годинників. Один з них - F.P.Journe Tourbillon Souverain з трьома хронометрами він оцінив у $130 тис.

Голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації Валентин Резніченко задекларував телевізор вартістю 137 240 грн і $830 тис. готівкою. Але всі рекорди в цьому плані побив заступник голови фракції БПП Анатолій Матвієнко, який з грудня 2014 року … володіє будівлею храму Успіння Пресвятої Богородиці в селі Бирлівка Бершадського району Вінницької області.

Читайте також рейтинг Есрпесо 25 народних депутатів з найбільшими грошовими активами, вказаними в деклараціях.

Розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета

Завершити цю статтю треба згадкою про одну трагічну подію, яка отримала скандальне продовження. Йдеться про вбивство журналіста Павла Шеремета. Розслідування цієї трагедії як і очікувалось не призвело до якогось зрозумілого результату. 

О 7:45 20 липня автомобіль Subaru, за кермом якого перебував Шеремет, вибухнув у центрі Києва на перетині вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка.

Вибуховий пристрій потужністю приблизно 500 грам тротилу був закладений під дно автомобіля біля місця водія. За кілька хвилин після вибуху Шеремет помер в автомобілі "швидкої допомоги".

Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що зробить усе можливе для розкриття цього злочину, а голова Національної поліції Хатія Деканоідзе назвала розслідування загибелі Шеремета "справою честі".

Читайте також: Ким був загиблий журналіст Павло Шеремет

Слідство розглядає кілька версій причин вбивства: професійні відносини, особиста неприязнь і "російський слід". Є версія, що метою замаху міг бути не Шеремет, а керівник інтернет-видання "Українська правда" Олена Притула, якій належав підірваний автомобіль.

29 листопада в.о голови Нацполіції Вадим Троян повідомив, що експерти ФБР привезли українському слідству висновки дослідження відеомоніторингу в справі про вбивство Шеремета.

До цього часу вбивці відомого українського журналіста не названі і не знайдені.