Екс-радник держсекретаря США: якщо Трамп такий самий слабкий, як Обама, я хвилююсь за Україну

Нещодавно Сполучені Штати були вражені оприлюдненням двох рапортів – йдеться про рапорт американських спецслужб - ФБР, ЦРУ та Агенції Національної безпеки. А другий компрометуючий рапорт, він ніби належить колишньому британському розвіднику і описує зв’язки навіть не адміністрації, але глави США і Росії, зокрема Кремля. Як ви оцінюєте цю ситуацію?

Перша доповідь - дуже детально виписаний аналіз того, як російські спецслужби, керовані президентом Путіним, намагаються вплинути на вибори президента в Америці. Та доповідь була чітко написаною – хоча я читав лише несекретну версію - в ній ЦРУ, національне агентство безпеки, як ви і сказали, директор національної розвідки описали методи, які вони використовували, щоб зібрати й упорядкувати дану доповідь.

Я працював в уряді США на керівних посадах 23 роки, тому я знаю, як це все працює, і можу сказати, що доповідь дійсно є правдивою настільки, наскільки це взагалі можливо.

Стандарти роботи аналітиків розвідслужб є дуже високими, комітет з розвідки дуже ретельно добирає інформацію, перед цим впевнившись, що вона достовірна, і це вони роблять не з метою встановлення справедливості у світі, а тому що всі ці агентства та комітети не хочуть бути недостовірними, перевіряючи й аналізуючи дії найбільш впливової людини в світі.

Тому я дійсно вважаю, що ця доповідь достовірна. До того ж, фундаментальний висновок доповіді  - і як на мене, найбільш важливий, але йому багато новинних агентств США зовсім не надали уваги – у тому, що спецслужби прийшли до висновку, що ціль Владіміра Путіна – зруйнувати ліберальний  міжнародний демократичний устрій, за яким живуть Сполучені Штати.

Отож, це досить сильна доповідь. А нові голослівні заяви щодо компрометуючих матеріалів, пов’язаних з президентом-електом Трампом, непідтверджені і необґрунтовані. Годі сказати, що з тієї інформації є правдою, а що ні. Я дивився виступ новообраного президента під час прес-конференції,  - його речник засудив цю доповідь, я також помітив, що навіть New York Times зауважили: «Немає жодних підстав вірити даній доповіді, правдива та інформація чи неправдива, бо ми власне не знаємо, яка є інформація взагалі». І останнє, що хотів би сказати з цього питання.

Виходячи з мого досвіду, органи безпеки Росії є дуже вмілими в фабрикуванні та фальсифікації інформації, адже вона видається всім достовірною. Така інформація направлена на те, щоб нашкодити певній людині.

Ми розуміємо, що Путін дуже гостро грає, зокрема з компроматами, розуміємо, Путін і Кремль можуть багато сфальсифікувати, але водночас розуміємо, що часто в компроматі може виявитись щось реальне, - наприклад, йдеться про якісь банківські рахунки.

Але я все таки не до кінця розумію, для чого Кремль, починаючи шантажувати Трампа, вдається до такої ризикованої гри. Розуміємо, що президент США є надзвичайно потужною фігурою, навіть якщо це Трамп, але Кремль, замість того, аби будувати якісь стосунки, вдається до дуже небезпечних кроків. 

Так, ви дуже слушно це зауважили. Але, говорячи про ту останню доповідь, про так званий компромат, потрібно зазначити те, що ми не знаємо, звідки і чому відбувся витік тої інформації, і хто саме цьому посприяв.

Можливо, сам Трамп порадив агентам американських спецслужб зробити витік даної інформації. Не знаю, але це, якщо чесно, не так важливо, тому що найбільша небезпека в усій цій ситуації – неважливо, правдива інформація, чи ні – це те, що ви відзначили,  - йдеться про те, що така інформація вийшла назовні, а це є підтвердженням того, що Росія вміє дуже добре створювати компромат і таким чином впливати  на лідерів.

І навіть, якщо ця доповідь є повністю сфальсифікована, це показує мені, що Росія вірить в те, що вона має можливість впливати на президента Трампа. Можливо, інформація почне діяти трохи згодом, а, можливо, ця інформація з’явилася дещо зарано.

От власне. Бачимо, що Росія й надалі хоче впливати на Сполучені Штати, і до певного ступеню їй це вдається. Розуміємо, що президент Трамп, ще будучи президентом-електом, вже є дуже ослабленим, йдеться про його внутрішньо-американські позиції.

Напевно не було такої кількості скандалів чи звинувачень у аферах, пов’язаних із новообраним президентом. Як далеко це може зайти!? Адже вже не так і важливо, чи має Кремль компромат на Трампа, чи не має його, - найважливіше, що частина американського істеблішменту вірить у те, що Кремль може мати подібний компромат.

Цілком з вами погоджуюся. Гадаю, що метою президента Путіна є послаблення міжнародного, як я зазначав до цього, ліберального порядку. Ліберального - тобто класичного лібералізму в європейському розумінні.

А для цього Путіну треба послабити впевненість народу в американській демократичній системі. І він майже зробив це: під час виборів, вчинивши кібератаку на Національний Демократичний комітет, на державну виборчу систему, навіть якщо Кремль не змінював результати голосування, він послабив довіру народу до американської електоральної системи, а зараз відбувається, як ви і зазначали, послаблення довіри до обраного президента Трампа.

Процес призначення на посаду держсекретаря США Рекса Тіллерсона, колишнього генерального директора Exxon Mobil, висунутого обраним президентом, є дуже складним, особливо тому, що декілька сенаторів, а  саме Марко Рубіо сумнівається  в тому, чи зможе Рекс Тіллерсон бути достатньо жорстким щодо Росії, коли він стане держсекретарем США. Тому я повністю погоджуюся з вами.

Cвого часу США пережили Вотергейт і цей скандал закінчився доволі сумно для президента Ніксона. Розумію, що ситуація була цілком іншою, але рівень суспільної агресії на ті чи інші заяви Трампа чи його ті чи інші записи у твіттері свідчать про те, що сценарій, подібний до ніксонівського можливий.

Це цілком можливо. Щось подібне до цього може спровокувати скандал, який вийде на поверхню. Під час всієї президентської виборчої кампанії багато спостерігачів  передбачали те, що оскільки Дональд Трамп каже такі екстремальні речі, то такі його заяви можуть спровокувати скандал навіть під час виборчої кампанії і його не оберуть, але він вистояв.

Трамп говорив найбільш скандальні речі в сучасній американській політичній історії, але, все одно, був обраний, і це означає, що американці, котрі голосували за нього, до певної міри люблять скандальність Дональда Трампа.

Але існує велика різниця між його діями під час виборчої кампанії та покладеною на нього відповідальністю управління всіма Сполученими Штатами, адже, будучи президентом, він може дотримуватися інших стандартів. В будь-якому разі, він потрапив у неймовірний політичний шторм, який би зруйнував будь-якого іншого політичного кандидата в американській історії.

От власне, для України дуже важливо не те, що казав Трамп як кандидат у президенти, але те, що він буде робити як обраний президент. Розуміємо, Україна перебуває у дуже небезпечній ситуації. 

І бачимо, що ситуація погіршується, стаючи дедалі складнішою. Як ви оцінюєте теперішню позицію адміністрації президента США, Сенату і Конгресу у питанні України?! Чи не може бути часом реалізовано план так званого «сирійського обміну», котрий є одним планів Кремля?

Перш за все, я дуже стурбований тим, про що ви говорите: що президент Трамп просуває ідею того, що Росія і Сполучені Штати об’єднаються у своїх діях проти «Ісламської  держави» в Сирії, в обмін на певного роду пом’якшення санкцій в українському питанні. Гадаю, що це буде жахливою помилкою.

В Україні зараз страшна ситуація: вторгнення Росії та аншлюс Криму. Це сталось тому, що президент Обама не діяв у Сирії відповідно до своєї «червоної лінії» - йдеться про застосування хімічної зброї Башаром Асадом.

Президент Путін побачив, що адміністрація США вирішила бути слабкою, і ні за що не відповідати, і подумав, що може діяти так само і щодо України, адже ніякого покарання за це йому не буде. Тож, якщо президент Трамп буде йти подібним шляхом, я би став дуже сильно хвилюватись за майбутнє України.

Моя єдина надія лише на те, що, можливо, президент Путін усвідомить, що Росія не зможе контролювати Донбас, адже це дуже витратно для неї, окрім того, в неї там немає підтримки серед населення, за винятком деяких кримінальних елементів. І, можливо, президент Путін шукає певні шляхи деескалації та припинення російського вторгнення на територію Донбасу в такий спосіб, щоби не зруйнувати себе політично. Тим не менше, я дуже стурбований.