"Гради" на Авдіївку, замах на Геращенка та сміття Садового. 8 головних подій січня

Замах на Геращенка готувався через його громадську та державницьку діяльність, опублікування списків Савченко може зашкодити полоненим, долар у січні майже добіг до 30 гривень

Загострення у зоні АТО: бої під Авдіївкою

Наприкінці січня ситуація у зоні АТО суттєво загострилася.

29 січня проросійські терористи декілька разів з застосуванням систем залпового вогню "Град" намагалися взяти штурмом Авдіївську промзону під Донецьком. На південь від Авдіївки силами ЗСУ було відбито спробу противника прорвати оборону.

Вранці 30 січня прес-центр штабу АТО повідомив дані щодо загиблих і поранених протягом 29 січня: 4 військових загинуло, 9 – поранено і 4 травмовано. 30 січня загинуло ще 3 українських військових.

Читайте також: Чому Авдіївка - найвразливіше місце бойовиків

31 січня вночі в Авдіївці оголосили надзвичайний стан, ДСНС терміново перекинула до міста додаткові технічні засоби.

Читайте також: Обстріли з "Градів" та гуманітарна катастрофа. Хроніка третього дня боїв за Авдіївку

Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський заявив, що влада готова до евакуації жителів Авдіївки, якщо у цьому буде потреба.

Замах на Геращенка: сліди ведуть до ФСБ

21 січня голова Служби безпеки України Василь Грицак розповів на брифінгу, що служба запобігла замаху на життя народного депутата України, який планувався і координувався працівниками Федеральної служби безпеки Російської Федерації.

В СБУ також уточнили, що замах на життя нардепа готувався через його громадську та державницьку діяльність. Трохи пізніше з'ясувалося, що мова йде про спробу замаху на нардепа з фракції «Народний фронт» Антона Геращенка.

Сам Геращенко сказав, що знає прізвище людини, яка організовувала замах на нього.

За даними глави МВС Арсена Авакова, замах на Геращенка – це лише частина у ланцюгу злочинів, які сплановані центром впливу за межами України.

Читайте також: Виклик Геращенка. Чим небезпечна історія з замахом на нардепа

Як розповів Геращенко, на території Росії взимку 2016 року було відібрано групу з 50 громадян України, які мають сильні антиукраїнські настрої. Російські спецслужби навчали їх навичкам стеження, стрілецької підготовки, перевіряли психологічну готовність до здійснення терактів і диверсій на українській території.

Пізніше народними депутатами була оприлюднена інформація про те, що таких терористів готують з числа в’язнів, яких утримують у Криму та на окупованих територіях Донбасу.

22 січня стало відомо, що двоє підозрюваних у справі про замах на життя Геращенка рішенням Шевченківського райсуда Києва були заарештовані на два місяці, без права внесення застави.

Списки Савченко

6 січня позафракційний народний депутат Надія Савченко заявила про те, що найближчим часом оприлюднить списки українських заручників на Донбасі.

7 січня Служба безпеки України пояснила, що виступає проти оприлюднення списків українських полонених, яких утримують на окупованих територіях Донбасу та у Російській Федерації. У СБУ вважали, що опублікування таких списків може зашкодити цим людям.

Незважаючи на критику з боку спецслужб та інших нардепів, 10 січня Савченко опублікувала свій варіант списків полонених на Донбасі українців.

Після цього заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука заявив, що Савченко не повинна була оприлюднювати списки полонених, бо їхнім обміном мають займатися професіонали з українських спецслужб.

18 січня комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони проголосував за виключення Савченко зі свого складу.

23 січня радник голови СБУ Юрій Тандіт заявив, що служба не надавала Савченко документів з прізвищами полонених українців на Донбасі.

Публікація списків полонених стала певним продовженням самостійних кроків Савченко у її контактах з сепаратистами так званих ДНР-ЛНР. До цього була спроба участі у переговорах з лідерами сепаратистів, що, на думку експертів, могло призвести до легітимізації «ДНР-ЛНР».

Долар майже добіг до 30 гривень

У січні українців турбували різкі коливання курсу гривні до долара, які нагадували новий етап девальвації національної валюти.

До кінця другого тижня 2017 року обмінний курс гривні на так званому чорному ринку добіг до 29 грн/$. Цифра в 30 гривень за долар була вже зовсім близько.

Як вважає екс-заступник голови НБУ Олександр Савченко, серед причин падіння гривні у січні націоналізація ПриватБанка та емісія облігацій державної позики на суму 105 млрд гривень. Також на падіння курсу національної валюти  вплинули сезонні чинники. Перше місце в українському експорті займає сільське господарство, фактично експорт зерна, який призупинився у період новорічних свят.

Читайте також: Долар по 30. Чи варто панічно скуповувати валюту

Заступник голови НБУ Олег Чурій теж вважає, що серед чинників девальвації гривні був присутній спад ділової активності в агросекторі. Ще одним сезонним фактором девальвації гривні стало відшкодування ПДВ експортерам, яке в грудні досягло рекордної суми 16 млрд грн.

Наприкінці січня українська валюта зміцнилась і почала повертатись до рівня 27 гривень за долар.

Львівське сміття: сморід у туристичному місті

У середині січня знову загострилася ситуація щодо вивезення та утилізації сміття зі Львова.

17 січня мер міста Андрій Садовий заявив, що ситуація зі сміттям залишається складною, понад 20% контейнерних майданчиків переповнені.

Вже 19 січня Садовий попередив про небезпеку надзвичайної екологічної ситуації у Львові через неможливість утилізації сміття.

Враховуючи складність ситуації, мер навіть звернувся за допомогою в утилізації сміття до міської адміністрації польського Любліна.

Також Садовий заявив, що у Львові будуть обладнані 5 місць, де відбуватиметься брикетування сміття для його подальшого транспортування. Така пропозиція викликала невдоволення деяких місцевих жителів, які почали перекривати дороги з вимогою облаштування таких майданчиків за межами міста.

26 січня  з різних районів Львова все ж таки почали вивозити побутові відходи, що накопичилися за довгий час на майданчиках для сміття.

27 січня на засіданні комісії з надзвичайних ситуацій Львівської обласної держадміністрації було вирішено передати Львову земельну ділянку у Яворівському районі площею 12 га для облаштування нового полігону для твердих побутових відходів та будівництва комплексу з переробки сміття.

Омелян проти Балчуна: важка реформа залізниці

Про складні стосунки між керівництвом Міністерства інфраструктури та «Укрзалізниці» було відомо ще у минулому році. Однак саме в січні конфлікт вийшов на публічний рівень.

Зокрема, стало відомо, що Міністерство інфраструктури незадоволено роботою керівництва "Укрзалізниці" на чолі з Войцехом Балчуном та вважає реформу підприємства незавершеною.

19 січня "Укрзалізниця" перейшла в управління Кабінету міністрів з метою «підвищення ефективності її корпоративного управління».

Омелян розкритикував рішення Кабінету міністрів про передачу "Укрзалізниці" в підпорядкування уряду. Він заявив, що корпоратизація "Укрзалізниці" зупинилася, у той час як боротьба з корупцією в компанії не відбувається.

Омелян також передав прем'єр-міністру Володимиру Гройсману факти про корупцію на "Укрзалізниці".

Зокрема, за даними міністра, "Укрзалізниця" купуватиме паливо мережі автозаправних комплексів WOG дорожче за ринкову ціну.

Омелян вважає, що Балчун, "замість того, щоб працювати весь час, займається всілякими політичними домовленостями".

Балчун, у свою чергу, очікує на стабілізацію ситуації всередині компанії після того, як вона почала підпорядковуватися Кабінету міністрів.

«Сплячі ФОПи», які прокинулись для закриття

27 грудня 2016 року президент Петро Порошенко підписав закон, згідно з яким з 1 січня 2017 року єдиний соціальний внесок мають платити навіть ті фізичні особи-підприємці (ФОП), які не отримують дохід. Верховна Рада ухвалила цей закон 6 грудня.

Метою змін у процедурі сплати єдиного соцвнеску було скорочення кількості непрацюючих ФОПів, а також збільшення надходжень до Пенсійного фонду від соціального внеску.

Мінімальний єдиний соціальний внесок (ЄСВ) на 2017 рік становить 704 грн (це пов'язано з підвищенням мінімальної заробітної плати до 3200 грн).

Коли громадяни, що вже почали святкувати Новий рік, дізналися про ці зміни, почалося активне закриття так званих сплячих ФОПів.

Читайте також: Чи справді закриття сплячих ФОПів вбиває економіку України

Лише з другої половини грудня 2016 року по 6 січня 2017 року у країні припинили діяльність 128,4 тисячі СПД-фізичних осіб. Найбільша кількість закритих ФОПів - у Київській, Харківській і Дніпропетровській областях.

Експерти прогнозують в найближчі місяці зменшення кількості СПД-фізичних осіб ще як мінімум на 400 тисяч (наразі зареєстрованих ФОПів біля 1,9 млн.).

Перепоховання Олеся: забутого поета повернули до України

На початку січня стало відомо, що в Чехії примусово ексгумували останки українського поета Олександра Олеся.

Олесь помер у 1944 році. Поточна ситуація навколо його могили у Чехії привернула увагу держави та громадськості до питання поховань українських політичних та культурних діячів, які померли у вигнанні.

За словами представників місцевої української громади, донедавна ренту за могилу Олеся сплачував, за власною ініціативою, громадянин Чехії та виходець з України Володимир Михайлишин. Однак нещодавно Михайлишин помер, і тепер його син захотів поховати батька у могилі поета.

Ця драматична ситуація викликала знаний резонанс в Україні. У ситуацію втрутилась влада, бо виникла необхідність перепоховання поета на Батьківщині.

Пізніше спадкоємці Олеся і влада Чехії дали згоду на перепоховання поета в Україні. 27 січня до аеропорту "Бориспіль" прах Олеся прибув до України.

29 січня у Києві на Лук'янівському цвинтарі Олеся та його дружину Віру Кандибу було перепоховано. Міністр культури Євген Нищук відзначив, що, можливо, на Лук'янівському кладовищі, де поховали Олеся, буде створена алея почесних перепоховань.