5 наукових фактів про піст, які доводять його користь

27 лютого почався Великий Піст, який завершиться 16 квітня - на найочікуваніше християнське свято - Великдень. Церква радить християнам на цей час відмовитися від усіх продуктів тваринного походження: м'яса, яєць, молочних продуктів.

Риба допускається лише в певні дні, як і олія та натуральне червоне вино, інші спиртні напої також не рекомендовані. Перший і останній тиждень посту - найсуворіші і найаскетичніші. У певні дні християни вживають лише воду.

Чи справді піст корисний для людини? Як реагують на піст клітини, починаючи з першого суворого тижня, коли люди різко припиняють вживати продукти тваринного походження а,тим більше, не їдять узагалі нічого? На ці та інші запитання відповідають вчений-генетик Олександр Коляда і лікар-дієтолог Оксана Скиталінська.  

1. Обмеження калорійності харчування

За словами генетика Олександра Коляди, зазвичай люди до посту готуються морально, налаштовуються, з перших днів узагалі нічого не їдять, а потім переходять у такий собі лайт-режим. Природно, в результаті цього ми отримуємо білкової їжі набагато меншу кількість.

Запас міцності наших клітин при цьому збільшиться. Цей механізм давно відомий, і базується на обмеженні кількості спожитих амінокислот.

При ньому організм піддається такій дії, що починає споживати на 20 відсотків менше звичної кількості амінокислоти метіонін. В основному, за рахунок білкового компонента, а саме м’ясного.

Цей раціон дуже нагадує християнський піст. За рахунок цього обмеження білок наших клітин, яка називається мTOR, детектує: а скільки ж ми з’їли білка, а точніше - одного з компонентів білка, амінокислоти метіонін.

І як тільки вона починає відчувати, що людина дотримується посту чи перебуває в стані легкого голоду, вона починає запускати в клітинах механізм, який складається з 200 генів і символізує собою нашу резистентність, стійкість і витривалість.

Організм зі своїх еволюційних часів розуміє, що умови середовища не сприятливі і йому треба буде трохи потерпіти. І активізує всі системи організму на клітинному рівні. Це дозволяє нам стати трохи ближче до довгожителів, тому що у всіх довгожителів ця система внутрішня - захист від зовнішніх умов - підвищено активна.  

 Гармонія в харчуванні - за будь-яких умов

Як зберегти гармонійність харчування в піст і його збалансованість, розповідає дієтолог Оксана Скиталінська. Вона звертає увагу, що для того, щоб ми себе гарно почували, були здоровими і наші тканини регулярно відновлювалися, нам потрібно дві групи продуктів:

- макронутрієнти – білки, жири і вуглеводи;

- вітаміни, мінерали  фітонутрієнти - пігменти рослин, які допомагають нам підвищувати нашу стійкість до поганої екології, до стресів тощо.

Оскільки в піст ми не споживаємо м'яса, яєць, нам усе одно потрібен білок. Джерела білків: бобові, соєві продукти, гриби, крупи, горіхи. Але рослинний білок засвоюється дуже погано, застерігає лікар, бо кожна оболонка має міцний фітиновий шар і амінокислотам крізь нього пробитися складно. Тому коли ми готуємо бобові, треба:

попередньо замочити їх у воді;

добре проварити;

старанно перетерти;

комбінувати білкові продукти, урізноманітнюючи раціон.

При такій обробці руйнуються фітинові облонки і ми щодня отримуватимемо повноцінний білок, резюмує Оксана Скиталінська.  

2. Недоїдання та аутофагія

Найкраще, що геронтолог може порадити в плані харчування, це обмежити це саме харчування. Тобто чарівного продукту, пігулки, щоб ми не старіли, нема. На певний період можна відмовитися від усієї їжі і назвати це мокрим голодом, вживаючи при цьому воду.

І якщо робити це упродовж дня - 24 години - активується найцікавіший механізм, який є в геронтології, аутофагія. Це потужний механізм утилізації клітинного сміття, відновлення клітини і всього організму.  

Відомо, що всередині клітин накопичується внутрішньоклітинне сміття - конгломерати з білків, коли вони, перебуваючи близько один до одного, злипаються між собою. Це порушує життя клітини і вона починає помирати.

Відповідно починаються проблеми з мозком. Через це в організмі виникають структури, що стають причинами багатьох хвороб, приміром, хвороби Альцгеймера.

Аутофагія вмикається в той день, коли людина зовсім не вживає їжі. 

Ще один приклад таких проблем - це старечі плями на шкірі. У літніх людей на руках, біля скронь спостерігаються коричневі точки.

Це явище - ліпофусцин - наочна ілюстрація того, що буває, якщо не користуватися цілительним голодуванням. Тому що ліпофуцин - це якраз і є жир з білком, які накопичуються в клітинах і в результаті шкіра набуває коричневих плям.  

"Щоб придбати і старечі коричневі кола біля скронь і на інших ділянках тіла, треба споживати дуже багато жиру, дуже багато білка, вести малорухомий спосіб життя і ніколи не голодувати. Тому що голодування - це якраз той процес, який стимулює процес аутофагії, коли названі конгломерати білків відправляються у внутріклітинну структуру - лізасому, внутрішньоклітинний смітник", - розповідає генетик Олександр Коляда.

Голод – найбільш вдалий спосіб продовження життя. Тому люди після голоду часто говорять, що у них є прояснення свідомості (відбувається через процеси в мозку) і певний приплив сил саме за рахунок цих механізмів.

3. Щоденник голодуючого

Зімітувати людині обмеження калорійності харчування насправді дуже складно, тому що насамперед доведеться обмежувати на 20 відсотків кожен прийом харчування. А це зробити непросто, тому що не всі ми знаємо, з чого складається їжа, неправильно підраховуємо калорії, є інші нюанси.

Тому найкращий спосіб, щоб приєднатися до групи майбутніх довгожителів, це зімітувати таке харчування, що називається тайм рестрікшн дієта - коли обмежується не калорійність їжі, а кількість прийомів їжі. Це робиться не лише під час посту, а в звичайні дні також.

Один зі способів, коли ви в звичайні дні тижня вживаєте звичну кількість кілокалорій (приблизно 2 тисячі), а два дні на тижні - зменшену їх кількість: для чоловіків 600 кілокалорій, а для жінок - 500. Є й інші підходи - приміром, узагалі не їсти один день на тиждень.

Деякі дослідження показують, що якщо людині не говорити, що вона голодує 2 дні, то розумові здібності її не страждають. Це підводить нас до того, що ми реально багато їмо, і якщо короткочасно знижувати споживання кілокалорій навіть до 150 в день, мозок цього навіть не помічає.

4. Дофаміновий детокс - подарунок для організму

Дофамін - це нейромедіатор, який відповідає за наше задоволення, за передчуття задоволення. Ми щодня знаємо, що прийдемо додому і подивимося, приміром, улюблений серіал, ми це чекаємо, тому пропускаємо все, що є цікавого цього дня ще.

Сюди ж відноситься паління, алкоголь, захоплення азартними іграми, кава,тобто будь-які залежності.  

"Коли людина на певний проміжок часу - на тиждень, чи на 40 днів (приміром, на час посту) відмовляється від цих спокус, припиняє підгодовувати свій мозок думками про це, це іє дофаміновий детокс,- каже геронтолог".

У той момент, коли ви припините це робити, всі ваші дофамінові рецептори, всі ті молекули у ваших клітинах, які відповідають за те, що вловлюють ці одинички задоволення, які ви, як бали, збираєте упродовж усього дня, повністю очищуються, повертаються на свої мембрани, на свої місця.

І тоді, коли вони стають чисті й нові, ви можете отримати справжнє задоволення від того, що дають прості моменти життя.

5. Спорт під час посту

Під час посту людина не має припиняти звичну фізичну активність.

«Пігулки, яка б попереджувала, приміром, захворюванні на рак молочної залози, інсульт, інфаркт, діабет, також, на жаль, нема, - констатує генетик. – Але є дослідження вчених, які свідчать про те, що фізична активність, зокрема біг, знижує ризик захворювання на вищеназвані хвороби на 20 відсотків. Тобто кожен п’ятий бігун пробігає повз свій рак, інфаркт чи інсульт».

Друга гарна новина, яку повідомив учений, у тому, що фізична активність насправді не має бути дуже високою - на рівні 4 тисяч метаболічних одиниць, що щодня передбачає 45 хвилин фізичної активності (біг, стрибки, інтенсивні танці тощо).

Отже, є сенс апустити в собі два механізми, два кроки до нірвани і довгожительства - аутофагію та дофаміновий детокс, це до снаги будь-кому. І ставитися до життя з позитивом, не зациклюватися на сумнівних насолодах. Життя значно солодше за будь-які з них.