Чому міністр-втікач Януковича так переживає за український уран

От люблять політики з орбіти Віктора Януковича жити віртуальним життям. То «з’їзд» партії в Інтернеті проведуть, то «прийом» громадян там же організують, то віртуальні політичні ролики запустять, то «інтерактивно» вийдуть «на захист» «правдивих» ЗМІ, які самі ж і фінансують. Про кого це я? Та про екс-міністра доходів та зборів уряду Миколи Азарова Олександра Клименка.

Цей «міцний господарник», якого українські правоохоронці розшукують за крадіжку з держбюджету трьох мільярдів гривень (за курсом 8 до долара), «довіртуалився» до того, що ГПУ викликає його на допит через його ж «родинні» ЗМІ. Так головний військовий Генпрокурор Анатолій Матіос написав у себе в ФБ, що офіційно запрошує Клименка на допит через газету «Вести», якою, за інформацією прокурора, керує співмешканка самого Клименка.

«Знайшли найкоротший шлях донести інформацію підозрюваному у грабунку держави на 3 млрд грн., власнику крокодилячого стільця та сліз, а також співмешканки (за сумісництвом глави ради директорів медіа-холдингу «Вєсті») Клименку про виклик до Генпрокуратури. Очікуємо відповідь та друк повістки у власній ньюс-пейпі», - написав в ФБ Анатолій Матіос, додавши копію офіційного листа до редакції газети, з проханням розмістити виклик на допит саме в «родинному» медіа політика-вигнанця.

Сам віртуальний «вигнанець» відповів Анатолію Матіосу «колективним зверненням». Не від себе, а від  всієї своєї віртуальної партії: «Ми, члени та прихильники партії «Успішна країна», попри політичні переслідування таких, як пан Матіос, працюємо разом з українцями та задля українців. За нами стоять сотні тисяч людей в усіх регіонах України. А хто стоїть за Вами, пане Матіос?».

Але розповсюджувати подібні «заяви» через підконтрольні ЗМІ віртуальній партії стає все важче через скорочення кількості самих ЗМІ. Після припинення мовлення телеканалу UBR та закриття радіо «Вєсті» єдиним медіа-рупором колишнього холдингу екс-митаря часів Януковича залишилася газета «Вєсті», через яку нині і намагається достукатися до підозрюваного прокурор Матіос. Але Клименко не втрачає оптимізму та задля поширення власних заяв і коментарів освоює нові можливості Інтернету та соціальних мереж.

Минулого тижня віртуальний лідер на своїй сторінці в Facebook висловив щире обурення фактом видачі ліцензії на розробку 4 родових уранових руд приватній компанії «Атомні енергетичні системи України».

«Влада по-тихому здекомуніздила наш уран. Поки всі публікували меми про Кличка та Шулявський міст, влада віддала приватній фірмі а-ля «роги та копита» видобуток уранової руди зі стратегічних покладів. Тепер половина цих корисних копалин буде в приватних руках!», - волає клієнт ГПУ Клименко.

«Віртуальну» турботу розшукуваного Клименка, який вже понад 3 роки переховуються в Москві, де на Пресненській набережній проводить регулярний інструктаж керівників свого київського медіа-холдингу, негайно підхопили і російські ЗМІ.

Вони звинуватили український уряд в тому, що той «розбазарює національній поклади корисних копалин» та пускає на український ринок атомної енергетики «ненависних американців» зі своїми ненависними інвестиціями. Звісно, головним «експертом» щодо уранового питання для Рос ЗМІ став віртуальний Олександр Клименко.

Мені достеменно невідомо, хто є власниками приватної компанії, яка отримала від  уряду Володимира Гройсмана ліцензії на видобуток урану в Миколаївській та Дніпропетровській областях. Втім, допуск на цей ринок приватних фірм – це відома світова практика.  Позитивна практика.

А те, що Олександр Клименко та його російські куратори підняли ґвалт з цього приводу – дуже хороший знак. Адже я особисто геть не проти, якщо новостворені «рога і копита», як пише віртуальний Клименко, привезуть в Україну мільярдні американські інвестиції задля видобутку українського урану та енергетичної незалежності країни. Як казала героїня фільму Ельдара Рязанова в образі неповторної Лії Ахеджакової: «Значить, хороші чоботи, треба брати».

За оцінками Всесвітньої ядерної асоціації (WNA), штаб-квартира якої знаходиться в Лондоні, Україна посідає 11 місце за запасами уранової сировини у світі. Разом з тим аж до 2014 року українські АЕС головно працювали на пальному виробництва російської компанії ТВЕЛ, що входить до структури «Росатому».

Лише після російської анексії Криму та вторгнення на Донбас уряд Яценюка розпочав кампанію з переорієнтації українських АЕС на пальне американської компанії «Westinghouse». Перші касети американського виробництва завантажили на блоки Південно-Української АЕС на Миколаївщині. Що  викликало неабияке «занепокоєння» та навіть «обурення» російської держкорпорації «Росатом».

І нинішні розмови росіян про «роги та копита», очевидно, лише продовження цього «занепокоєння». Адже ціна питання – 600 млн доларів на рік. Саме стільки Україна витрачає на закупівлю палива для своїх АЕС. І «освоюють» ці гроші поки здебільшого росіяни. Але ситуація може змінитися вже за кілька років.

Згідно з Концепцією розвитку атомного комплексу України до 2020 року в країні має бути зведено власний завод з виробництва ядерного палива. Залишилося лише 3 роки. Потрібна політична воля та інвестиції.

І ще одне – дефіцит антрацитового вугілля, викликаний блокадою лінії розмежування з ОРДЛО наочно продемонстрував проблему енергетичної залежності України від зовнішніх чинників та постачальників. Атомна енергетика – чудовий змінник теплової. Значно дешевший та суттєво екологічніший. Головне – з розумом його використовувати та просто не красти.

А Олександру Клименку можу сказати лише наступне. Шановний Олександре Вікторовичу! Якщо Вас так непокоїть доля української атомної енергетики, - поверніться в Україну! Поділимося і з Вами українським ураном. Бо інакше дуже скоро, не дай Бог, Ваші московські друзі можуть поділитися з Вами своїм російським полонієм. Така вже у них традиція та сумний російський фінал для тих, чия функція вичерпана.

Точка зору редакції Еспресо.TV може не збігатися з точкою зору авторської колонки. Еспресо не впливає на зміст авторських колонок і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють в них.