Без права вибору. Навіщо в Україні хочуть заборонити аборти

Україна залишається лідером серед країн за кількістю абортів. За статистикою МОЗ, щорічно близько 200 тис. українок переривають вагітність. При цьому 60% абортів роблять за бажанням жінки, 40% - за медичними показниками.

Причини абортів

Причини, що штовхають жінок до такої радикальної міри, різноманітні. Це може бути вік – або занадто юний, або вже похилий, фінансові проблеми, сімейні негаразди, наявність інших дітей, психологічна незрілість або вагітність в результаті сексуального насильства. Кожний персональний випадок потребує індивідуального вивчення.

Загалом, аборти заборонені лише у 4 країнах світу із 193. У 119 країнах переривання вагітності допускається тільки у разі загрози життю або здоров’ю матері.

Водночас, 70 країн, до яких поки що відноситься і Україна, "дають право жінці самостійно зробити вибір і вирішити, чи готова вона подарувати життя новій людині".

Новий закон про заборону абортів

Днями у Верховній Раді зареєстровали суперечливий законопроект №6239 про заборону абортів в Україні. Автором документу є нардеп від БПП Дмитро Голубов. 

Депутат пропонує у Цивільному кодексі України встановити, що штучне переривання вагітності дозволяється лише у окремих  випадках та коли термін не перевищуює 22 тижні.

"Давши право жінці вирішувати самостійно питання про проведення аборту, більшість країн не врахувало право чоловіка на батьківство", - говориться у тексті документу.

Крім того, на думку авторів, законопроет має покращити демографічну ситуацію в Україні.

Раніше згідно з законом, українкам дозволялося робити аборти за власним бажанням, якщо термін вагітності не перевищував 12 тижнів.  В окремих випадках штучне переривання вагітності могли провести при вагітності від 12 до 22 тижнів.

Перелік обставин, що дозволяє переривання вагітності після 12 тижнів, встановлювався законодавством.

За новим законом, аборт дозволяється у  "максимальні терміни", але не більше двадцяти двох тижнів.

Новим документом пропонується повністю заборонити жінці вирішувати, робити їй аборт чи ні.

У законопроекті хочуть закріпити норми, що аборт може бути проведений лише якщо вагітність несе пряму загрозу життю жінки. Або якщо у плода наявні медичні патології, що несумісні із життям дитини після народження. Також дозволяється аборт, якщо зачаття дитини сталося в результаті зґвалтування.

Для того щоб жінці дозволили операцію з переривання вагітності, їй доведеться пройти комісію відповідних експертів. 

Нардеп аргументує необхідність закону тим, що аборт підриває основи держави, адже виникає демографічна проблема, а наслідки аборту в першу чергу несприятливі для жінок – виникає велика ймовірність як фізичних так і психічних травм чи втрата здатності народжувати дітей у майбутньому.

Як приклад, у законопроекті говориться, що в даний час світова практика передбачає два види показань для штучного переривання вагітності. Серед соціальних показань виділяють наявність інвалідності, перебування в місцях позбавлення волі, розірвання шлюбу під час вагітності, наявність в сім’ї дитини-інваліда, а також рівень матеріального доходу на члена сім’ї.

"Проте в багатьох європейських країнах, таких як Німеччина, Іспанія, Швейцарія, аборт за соціальними показаннями не дозволений", - йдеться в законі.

Рівняння на Європу

Для того щоб орієнтування на європейські країни було максимально об'єктивним, давайте порівняємо соціальну допомогу породіллям від "держав, які засуджують аборти за соціальними показаннями" з українською.

Німеччина. Весь перший рік після пологів мати отримує 67% від своєї останньої заробітної плати. Якщо жінка безробітна - допомога складає 300 євро на місяць.

Іспанія. Іспанським породіллям виплачують першу допомогу у розмірі 1500 євро (42 тис.грн). До кризи сума була майже в два рази більшою, але в 2014 році були скорочені всі соціальні програми.

Швейцарія. Декретна відпустка в Швейцарії дається на 4 місяці, які можна взяти до народження дитини або після. Ці 4 місяці виплачується середня зарплата жінки (5000 франків - 135 тис.грн), яку та отримувала протягом останніх півтора роки. Окрім того, є ще державна підтримка у вигляді допомоги в розмірі 200 франків (5,4 тис. грн) щомісяця. 

Фінляндія. 10 місяців виплачується 70% від зарабітної плати матері. До 3 років також можна брати відпустку з виплатою 500 евро на місяць. При виписці з пологового будинку сім'я отримує все необхідне для першого місяця життя малюка (памперси, медикаменти, одяг) безкоштовно.

Є звісно і менші виплати, приміром Чехія, Польща, але там передбачені інші соціальні програми.

В Україні за народження дитини виплачують близько 41,3 тис. грн.: 10,3 тис. грн. одразу, решта - протягом трьох років (861 грн щомісяця).

Це не перша спроба нардепів заборонити аборти. У 2013 році депутати з партії "Свобода" пропонували заборонити переривання вагітності та саджати лікарів за подібні операції, але тоді законопроект так і не внесли до порядку денного.  

Аборти в інших країнах

Раніше ініціатива повної заборони абортів мала місце у Польщі. Загалом, у Польщі аборти за бажанням заборонені вже понад 20 років. Переривання вагітності дозволяється лише у трьох випадках, так само як хочуть зробити в Україні: загроза життю майбутньої мами, невиліковна хвороба плоду і зґвалтування.

Новий польський закон мав взагалі заборонити аборти. Ініціатори пояснювали, що надто ліберальна політика призводить до вимирання їхньої нації. За документом, за аборт мали карати не лише вагітну, а й лікаря.  

Польський парламент ухвалив рішення про скасування повної заборони абортів після численних акції протестів.

В Іспанії теж легалізовані аборти лише у випадках зґвалтування, серйозних аномалій плоду і ризику небезпеки для здоров'я жінки.

В Англії, Індії, Ісландії, Люксембурзі, Фінляндії, Японії аборти дозволені тільки з медичних та соціально-економічних показників, а також у випадках зґвалтування. У Великій Британії для медичного аборту потрібні висновки двох лікарів. 

Наслідки заборони абортів

 Штучне переривання вагітності має як психічні так і фізичні наслідки для жінки.

Однак підпільні аборти нестимуть ще гірші загрози. Тут слід згадати про явище "абортного туризму", коли жінки виїжджають робити операцію в ті країни, де вона дозволена.

Приклад: в Ірландії існує заборона на проведення абортів без медичних показань, тому пацієнтки виїжджають за допомогою до Голландії та в інші країни. Але така вимушена подорож — прерогатива забезпечених людей. Можна припустити, що більшість українок (особливо юних) у разі заборони звернуться до більш дешевих і небезпечних способів.

Звичайно корені проблеми абортів можна знайти і в економічній ситуації, і в шкільній освіті, і у відсутності ефективної соціальної політики, і в небажанні батьків серйозно говорити з дітьми про секс. Не можна виключати і фактор особистої відповідальності чоловіка та жінки. 

Якщо більшість українських нардепів підтримають законопроект, він вступить в силу. Але тут постає інше питання: чи повинна більшість диктувати умови кожній конкретній жінці, не враховуючи обставин її вибору?