Не ходити по кабінетах. Які послуги в Україні можна отримати онлайн

Підприємці та фізичні особи незчулися, як електронні послуги від держави стали реальністю. І йдеться не про відправлення онлайн-заявок, після яких ще два рази потрібно сходити в держорган. Чимало важливих послуг тепер є по-справжньому електронними, без жодного візиту громадян до органів влади.

Українцю, що бажає скористатися електронними послугами, вже є з чого вибирати. Найкорисніші та найважливіші з доступних сьогодні послуг:

• реєстрація бізнесу (online.minjust.gov.ua),
• призначення допомоги при народженні (e-services.msp.gov.ua),
• будівельна послуга щодо введення об’єктів в експлуатацію (e-dabi.gov.ua).

Кожну з цих послуг запустили навесні 2017 р, але йшли до цього майже рік. Чому так довго? Потрібно було внормувати їх юридично.

Серед найбільш популярних електронних послуг також отримання субсидії. Її запровадили у жовтні 2016 року. За цей час кожен десятий громадянин, що звертався за отриманням субсидії, робив це онлайн.

Дуже популярні е-послуги і у сфері земельних відносин. Наприклад, витяги про земельну ділянку або про нормативно-грошову допомогу отримали вже понад 100 тисяч громадян.

Понад 1 000 проектів землеустрою погоджено онлайн. Ця послуга мала дуже багато нарікань від громадян, тому було запроваджено "сліпий" розподіл документів на виконавця. Тепер документи, що подані, наприклад, у Дніпрі, можуть попасти на розгляд до Львова. Це дало значний ефект.

Хоча всі е-послуги мають різні адреси, отримати їх в більшості випадків можна з одного порталу Мінекономрозвитку – my.gov.ua. На нього поступово інтегрують всі існуючі е-послуги.

Прості та прозорі

Використання електронних послуг замість відвідування держоргану особисто повністю знищує корупційні ризики та зловживання. Такі послуги змінили паперовий процес, а також спростили та оптимізували його завдяки електронній взаємодії державних реєстрів.

Надання адмінпослуг в Україні дуже складне та зарегульоване, і головне завдання е-урядування – модернізація цього процесу та підвищення його прозорості. В цьому мають допомогти інформаційні технології.

Проте не можна автоматизувати хаос, тому перехід послуги в електронну форму, це повна зміна процесу, його спрощення і закріплення на законодавчому рівні. Тому електронні зміни такі повільні. Хороший результат – коли при цьому зменшується кількість документів, що вимагають від громадян, етапів надання послуг та їхніх термінів.

Електронний документообіг

Мають бігати дані, а не громадяни – і так воно у більшості випадків і налаштовано. Наприклад, при наданні допомоги при народжені онлайн, запроваджено електронну взаємодію з реєстром актів громадського стану Мінюсту. Тепер від заявника більше не потрібне свідоцтво про реєстрацію дитини. Крім того, мінімізовані можливі ризики шахрайства.

Для введення онлайн об’єктів в експлуатацію довелося запровадити автоматизований обмін даними між реєстром Держархбудінспекції та реєстром речових прав Мінюсту. Тут взагалі поле для шахрайства було безмежним: декларацію отримували на одну будівлю, а права реєстрували на іншу, "модернізовану", замінюючи середні сторінки декларації.

На випередження

Як не дивно, за декотрими е-послугами Україна випереджає інші європейські країни. Приміром, ми залишили позаду Німеччину щодо розвитку електронних послуг у природоохоронній сфері. В Україні вже запроваджено електронну декларацію про відходи та у пілотному режимі працює електронний дозвіл на відходи. Під час запровадження наші експерти їздили до Німеччини, і там були вражені такими новаціями.

Щодо декларації про відходи, то її вже подало онлайн понад 5 тис. підприємств. Це не дивно, бо "провідні" керівники обласних департаментів екології неофіційно примушують працівників дуже ретельно перевіряти паперові декларації і давати відмову через найменшу неточність.

Також Україна випереджає багато країн Євросоюзу у автоматизації послуг у будівельній сфері.

Головні перепони

Найбільший виклик – законодавство. Кожна адміністративна послуга регулюється як мінімум одним законом, постановою КМУ та відомчим наказом. Щоб її спростити та запровадити електронні форми, потрібно вносити зміни у законодавство. А це дуже складна та довготривала робота, як займає набагато більше часу, аніж технічні питання.

Політики часто роблять гучні заяви – мовляв, навіщо ці закони, потрібно рухатися швидко та запроваджувати рішення. Але змінити систему можна лише через законодавство. Інакше такий умовний пілотний проект розвалиться дуже швидко, не кажучи про захист прав громадян.

Зараз завдяки ухваленню Концепції розвитку електронних послуг є можливість зробити цей процес комплексним одразу за всіма пріоритетними послугами.

Єдине, чого сьогодні не вистачає е-послугам, - це популяризації. Щоб досягти показника хоча б у 50% користувачів послуги онлайн, потрібно 1-2 роки. І це за умови її активного просувати за допомогою інформаційної кампанії. А соціальний та економічний ефекти від неї будуть надзвичайними.

Олексій Вискуб, заступник голови Державного агентства з питань електронного урядування України.