Яким був український футбол, коли тільки почалась війна з Росією

"Шахтар" грав в окупованому бойовиками Донецьку

Після перемоги Революції гідності та втечі Віктора Януковича з України, навесні 2014 року у Донецьку відбувалися трагічні події, російські сепаратисти розхитували становище. Це врешті решт призвело до окупації міста та проголошення на початку квітня так званої "Донецької народної республіки".

Футболісти "Шахтаря" весь цей час залишалися у Донецьку. Їм доводилося щодня шляхом на заміську базу перетинати блок-пости бойовиків. А у мережу навіть потрапили спільні фото усміхнених гравців "Шахтаря" з озброєними бандитами. Саме через такий знімок був вимушений пізніше виправдовуватися воротар збірної України Андрій Пятов.

Але, власник "Шахтаря" Рінат Ахметов тоді ще вважав себе господарем регіону, тому його клуб продовжував грати домашні матчі чемпіонату України у Донецьку. Навесні 2014 року він приймав на "Донбас арені" дніпровський "Дніпро", львівські "Карпати", інший донецький клуб - "Металург", сімферопольську "Таврію" та маріупольський "Іллічівець". До кінця квітня грала у Луганську і тамтешня "Зоря".

Ультрас донецького клубу займали проукраїнську позицію, ходили на матчі із національною символікою та вивішували на трибунах банери "Єдина Україна".

Проте відзначилися на іграх чемпіонату України і прихильники "руского міра", які під час хвилини мовчання у пам'ять "Небесної сотні" скандували "Беркут!" та розмахували російськими прапорами.

Згодом ситуація загострилася, а представники фанатського руху "Шахтаря" були вимушені втікати з Донецька, де на них почалося полювання. Їхні фото та домашні адреси було злито у мережу. 

18 травня матч заключного туру чемпіонату-2013/14 команда Мірчі Луческу, вже у статусі чемпіона, зіграла проти "Волині" у Черкасах. А після того, як 20 травня бойовики напали на клубний автобус "Шахтаря", донецький клуб остаточно залишив місто – команда зараз базується у Києві. З 2014 до 2016 року вона грала домашні матчі у Львові, а цього року перебралася до Харкова.

"Таврія" та "Севастополь" залишалися у чемпіонаті Україну після анексії Криму

Наприкінці лютого–початку березня Крим було окуповано російськими військами, а після псевдореферендуму 18 березня включено Володимиром Путіним до складу Росії.

Проте, навіть після цього, кримські клуби – "Таврія" та "Севастополь" - продовжували приймати своїх суперників на півострові. Сімферопольці дограли вдома чемпіонат до кінця і приймали вдома навіть львівські "Карпати", у секторах яких на матчах банери із зображенням Степана Бандери та Романа Шухевича – традиційні атрибути.

З командою до Криму вирушили кілька десятків ультрас. Вісьмох фанів до півострову не пустили "зелені чоловічки", а кількох вболівальників, які потрапили на окуповану територію, там побили за українську мову. Врешті усі ультрас відвідали матч та благополучно повернулися додому.

Останнім з українських клубів, який завітав до Севастополя 2 травня стала "Зоря". З "Металістом" 7 травня севастопольці зустрічалися у Києві. А ужгородська "Говерла" 17 травня відмовилася їхати до Криму з міркувань безпеки.

У підсумку "Таврія" та "Севастополь" припинили існування. Росіяни спробували перетягти кримські клуби у свій чемпіонат, проте наштовхнулися на відсіч УЄФА, який заборонив їм грати під егідою Російського футбольного союзу.

Зараз під патронатом УЄФА відбувається чемпіонат Криму, але місцеві клуби вимушені "варитися" у власному соку, оскільки до єврокубків не допускаються, через невизнання цивілізованим світом анексії українського півострова.

Тим часом, в Україні було відроджено сімферопольську "Таврію", яка поки базується у Херсонській області. Зараз клуб, який виграв перший в історії український чемпіонат у 1992 році, виступає у аматорській першості.

Блохін з ганьбою залишив "Динамо"

Для "Динамо" сезон 2013/14 виявився найгіршим за роки незалежності. Команда вперше у історії залишилася без нагород чемпіонату України та фінішувала на четвертому місці. Проте, президент київського клубу Ігор Суркіс довго не наважувався відправити у відставку головного тренера динамівців Олега Блохіна, який втратив контроль над командою.

До рішучого кроку Суркіс вдався лише після домашньої поразки від "Шахтаря". Решту матчів сезону "Динамо" догравало під керівництвом одного із екс-асистентів Блохіна – Сергія Реброва, який одразу ж зміг здобути перший трофей – Кубок України - і наступний сезон вже розпочинав у статусі повноправного головного тренера. У 2015 та 2016 роках Ребров привів "Динамо" до перемоги у чемпіонаті України.

Зоряний час "Дніпра"

Якщо для "Динамо" сезон виявився провальним, то для "Дніпра" – найуспішнішим за усі роки виступів у чемпіонаті України. Команда Хуанде Рамоса вдруге стала віце-чемпіоном України та вперше вийшла до Ліги чемпіонів.

Там вона вже стартувала під орудою Мирона Маркевича та пробитися до групового раунду не спромоглася. Виявилося, що на краще. "Дніпро" потрапив до Ліги Європи, де здійснив справжній фурор, дійшовши навесні 2015 року до фіналу.

Це була лебедина пісня славетного клубу. Згодом власник "Дніпра" Ігор Коломойський відмовився від його фінансування, через що команда погрузла у боргах та опинилася під пресом санкцій ФІФА.

"Дніпро" залишили майже всі кваліфіковані футболісти, місце яких зайняли молоді гравці. Тож все йде до того, що наступний сезон дніпровці розпочнуть у першій лізі, або й взагалі припинить існування.

"Зірки" та 16 команд у чемпіонаті

Відтік кращих футболістів торкнувся не лише "Дніпра", але й став глобальною проблемою усіх клубів. Достатньо подивитися на склади команд зразка весни 2014 року, щоб зрозуміти скільки з тих пір втратив український чемпіонат.

У "Шахтарі" грали "зіркові" Дуглас Коста та Алекс Тейшейра, у "Дніпрі" – Євген Коноплянка, Нікола Калініч та Роман Зозуля, у "Металісті" – Клейтон Шав'єр, Хосе Соса, Джонатан Крістальдо та Марко Девіч, а у "Динамо" – Александар Драговіч, Джермейн Ленс та Бенуа Тремулінас.

Що казати про відтік гравців, якщо 7 клубів, які грали у чемпіонаті України 2013/14 взагалі припинили існування – "Металіст", донецький "Металург", "Севастополь", "Говерла", запорізький "Металург", "Таврія" та "Арсенал". Більшість з них нині відроджено, але новостворені команди поки грають серед аматорів, або у нижчих дивізіонах. Не дивно, що скоротилася й кількість клубів у Прем'єр-лізі 3 16 до 12.

Тож, за три роки, що минули між двома чемпіонствами донецького "Шахтаря" український футбол змінився до невпізнаваності.