live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Чому зміни до Конституції щодо Криму можуть стати порожніми передвиборчими обіцянками

Андрій Пилипенко 15 травня, 2017, 13:23
Зараз потрібно писати практично “з нуля” нову українську Конституцію Криму

Зміни до Конституції, ба навіть сама їх ініціація, це завжди струс для української політичної системи. При чому, як завжди все можна вкласти у один із цілком очевидних сценаріїв, якщо згадати спроби за внесення змін до Основного закону хоча б за три останні роки.

Одне голосування стало причиною розколу правлячої коаліції. Наступне — продовжило “традиції” пресингу та клієнт-патронських стосунків однієї гілки влади з іншою, коли Конституційний Суд народив сумнозвісний мем про “наступну чергову сесію”.

Водночас, перш ніж оцінити реалістичність алгоритмів внесення змін до Конституції в частині Криму, потрібно нагадати кілька істотних історичних та процедурних моментів.

Минулого року, на святкуванні 20-ї річниці КУ Президент Петро Порошенко уже робив заяву про необхідність “почати процес внесення змін і доповнень до розділу 10 Конституції "Автономна Республіка Крим”. Тоді ж спікер Андрій Парубій підкреслив, що “це питання є на рівні ідеї і напрацювання. Ще немає законопроекту, і ще не узгоджений текст цих змін”.

Тобто, питання піднімається вже не вперше. За рік жодних експертних обговорень чи текстів змін не було представлено громадськості. Маємо сумну практику ексклюзивного політичного процесу, коли рішення доводиться до вигляду готового документу, і виноситься на суспільне обговорення вже у безальтернативному варіанті. Звичайно, є ризик, що це просто чергове “заговорювання” теми, за півтора місяці до святкування дня Конституції України.  

Давайте не забувати, що ми маємо парадокс зі Ст. 135 Конституції України, про Конституцію Автономної Республіки Крим. Власне, ця стаття входить до Х розділу КУ, робочу групу для зміни якого створили цього четверга на засіданні Конституційної комісії у Адміністрації Президента.   

Конституцію АР Крим має затверджувати Верховна Рада Криму, та затверджувати половина конституційного складу Верховної Ради України. А де зараз знаходиться Верховна Рада Криму і хто її представляє? Є окремі депутати, які зберігають легітимність. Проте такого органу у “еміграції” чи у “екзилі” немає. На відміну від тієї ж, наприклад, прокуратури АР Крим, яка переїхала до Києва.

Водночас, у самій Росії не до кінця знають, що робити із кримською Конституцією та “законотворчістю” — свого часу вони забули навіть додати новий “суб'єкт федерації“ до власної Конституції.

Розглядати серйозно так звану Конституцію Криму 11 квітня 2014 року, ухвалену вже лояльними Константинову та Аксьонову депутатами, вкрай складно. Навіть у її перехідних положеннях визнається тимчасових характер, з опорою на так званий Договір та федеральний закон “Про прийняття”. А в майбутньому, за задумкою авторів, Крим має повністю увійти у російське правове та конституційне поле.

Прикмітно, що за три роки з часу анексії півострову так звана Державна Рада Республіки Крим 72 рази ініціювала звернення або відкликання звернень до Держдуми РФ у питанні внесення змін до так званого федерального закону “Про прийняття”.

Зрештою, можна констатувати, що інтереси українців, які залишилися на півострові, ця законотворчість жодним чином не представляє і не захищає.


Тобто, в ідеалі, потрібно писати практично “з нуля” ще один документ — нову українську Конституцію Криму — з урахуванням тих змін та пропозицій, які пропонують лідери кримськотатарської спільноти вже зараз.


А ці зміни можуть бути суттєвими: з огляду на виступ народного депутата Рефата Чубарова на засіданні Конституційної комісії, в якому право на самовизначення кримських татар у складі України ставиться на перше місце.

Хоча і поруч із збереженням суверенітету та територіальної цілісності Української держави у межах міжнародно визнаних кордонів, та забезпеченням рівних прав всіх громадян України, які проживають в Криму. Це може стати ще більшим каменем спотикання, ніж напрацювання змін до тексту Основного закону.

Адміністрація Президента наразі зайняла вичікувальну позицію, вустами заступника голови АП та секретаря Конституційної Комісії Олексія Філатова закликавши всі політичні фракції представлені у Парламенті надати по одному представнику та активно долучитися до формування робочої групи.

Якщо наразі немає тексту змін до КУ у частині АР Крим навіть у “чернетці”, знадобиться мінімум півроку для розробки та політичного погодження тексту. Враховуючи необхідність приймати зміни на двох сесіях ВРУ (навіть після сумнозвісного рішення Конституційного Суду), якщо проект буде внесено до Парламенту взимку чи навесні 2018-го, остаточне ухвалення можливе лише восени 2018-го року.

Перше голосування на осінній сесії вже цього року без тексту виглядає повністю нереалістичним. Проте восени 2018-го року вже почнеться новий виборчий цикл перед президентськими виборами. Цей проект змін має високий ризик перетворитися на апріорі невиконувану передвиборну обіцянку.

Зрештою, прихованою стратегією може бути розрахунок якраз на такий варіант — обіцянка внести зміни до Конституції, яка дозволить мобілізувати кримських татар та патріотичний електорат вже безпосередньо під час виборчої кампанії.

Залишається сподіватися, що ініціатива не обмежиться зборами у Києво-Могилянській Академії 22 травня. Також, вона повинна пройти “чистилище” святкових дат (28 червня), та літній “мертвий” політичний сезон. Якщо восени ми побачимо реально функціонуючу Робочу підгрупу у складі Конституційної комісії, яка за 3-4 місяці вже напрацювала певний “скелет” та текст змін, можна буде вести мову про винесення цих змін на розсуд громадськості та про ймовірність першого читання.

новини партнерів

26 червня, 2017 понеділок

26 червня, 2017 понеділок

Відео

Введіть слово, щоб почати