Глава чеченського уряду в еміграції Ахмед Закаєв: Війна з Росією перекинулася на Київ

У Києві відбулося чергове страшне вбивство, яке наші силовики кваліфікують як терористичний акт, - вбили командира українського спецназу Максима Шаповала, йому підклали радіокеровану міну.

В першу чергу я хочу висловити своє щире, глибоке співчуття родичам загиблих у черговому теракті в Києві, і родичам всіх загиблих від цієї страшної війни, яку розпочала Росія. Внаслідок російської агресії десятки тисяч гідних синів України загинули, віддали свої життя.

Росія має виключно великий досвід ведення саме такого роду воєн, використовуючи терористичні методи. Це є їхнє, як висловився свого часу колишній директор ФСБ Патрушев, «ноу-хау».

У мене немає ніяких сумнівів, що за цими страшними терактами, які переживає сьогодні Україна, стоять саме російські спецслужби.

Хочу нагадати один випадок. Терористичні методи, відпрацьовані й випробувані в самій Чечні, стали переноситися вже в суміжні держави. Перший такий терористичний акт російські спецслужби зробили в Катарі, підірвавши Зелімхана Яндарбієва.

Судом Катару було встановлено, що саме російські спецслужби, використовуючи дипломатичні канали, доставили вибуховий пристрій туди і вчинили цей теракт.

Там теж фігурувала радіокерована міна.

Радіокерована міна. І це одні й ті ж методи, які Росія продовжує використовувати. Тоді світ закрив на це очі, незважаючи на те, що було встановлено, що за цим терактом стоїть російська держава, ніяких превентивних заходів у подальшому міжнародне співтовариство не прийняло.

І в подальшому Росія зробила терористичний акт з використанням радіоактивної речовини в Лондоні (проти Олександра Литвиненка. - Ред). Таким чином, була здійснена ядерна атака на Великобританію.

І факт, що за цим злочином і за цим терактом стоять саме російські спецслужби, російська держава, в особі тодішнього директора ФСБ Патрушева і президента Путіна, - це встановлений факт, озвучений під час судового розслідування в Лондоні.

Тому у вас не повинно бути питань, хто стоїть за цими терактами. За цими терактами стоїть російська держава.

 А як ви думаєте, якщо спробувати спроектувати ситуацію: вони підуть далі щодо здійснення своїх терактів чи це якісь поодинокі інциденти?

Ні, на превеликий жаль, я вас маю засмутити, це вже працює система, вироблена протягом декількох десятиліть і випробувана в Чечні, яка виправдала себе в результаті того, що світ мовчав. Ви повинні бути готові до того, що у вас йде відкрита війна з Росією. Улюблені і відпрацьовані методи у вашого противника - це теракти.

На превеликий жаль, на сьогоднішній день Україна і уряд України повинні визнати факт, що йде війна, і ви повинні діяти, виходячи саме з цього, з того, що Росія вчинила агресію проти вас, анексувала якісь частини території, і на якійсь частині України йде війна.

Крим вони, повністю перевівши його під свою так звану юрисдикцію, намагаються контролювати, а в Луганську і в Донецьку йде війна, справжня війна. Звичайно, у цій війні, як озвучували путінські пропагандисти, вони воюють не за Донецьк, не за Луганськ, вони воюють за Київ.

І сьогодні ми стали свідками того, що ця війна перекинулася на Київ, тому що вони не приховували цього. Вони публічно заявляли про те, що наша мета - це вся Україна.

 Час від часу амплітуда агресії Росії падає, а через деякий час знову зростає.

Це відбувається за рахунок того, що Росія відволікається на ще якісь заходи, наприклад, у Сирії, коли йшли активні бойові дії в Сирії за Алеппо, і коли Росія була зайнята там, настало якесь затишшя на сході України. Але це не означає, що війна зупинилася.

На мій погляд, необхідно вжити кардинальних заходів. Яким чином? В першу чергу, український уряд і український народ повинні привселюдно заявити про те, що йде війна, і, виходячи з цього, потрібно приймати і політичні, і економічні нормативи, які сприяли б тому, щоб відбивати ось цю агресію: перервати всі стосунки з Росією, всі дипломатичні відносини з Росією.

За вами вже стоїть світ, за вами стоїть Європейський Союз, за ​​вами міжнародне співтовариство, в кінці кінців, за вами істина і правда. Ви захищаєтеся, але ви повинні захищатися так, щоб ваші союзники розуміли, що ви знаєте, звідки це все йде. Загравання з Путіним не приведе до миру в Україні. Остаточно і безповоротно заявивши про те, що за всім цим стоїть російська держава на чолі з Путіним, ви можете зупинити ескалацію, продовження війни.

Свого часу ви вели безліч переговорів з Кремлем щодо миру, а в роботі по Ліхтенштейнському плану брав участь навіть Збігнєв Бжезинський.

Але ми розуміємо, що в той чи інший момент Кремль порушує взяті на себе зобов'язання. Як ви оцінюєте це через призму, наприклад, Мінських угод?

Я з самого початку говорив щодо Мінських угод, що їх підписання було помилкою. І дарма сподіваються на те, що Путін буде виконувати ці Мінські угоди, тому що він не безпосередньо уклав договір з Україною.

Він використовував свої терористичні організації, які вони створили в Луганську і в Донецьку. Українське керівництво вони змусили сісти за стіл переговорів саме з терористичними групами, які діють на сході України.

Чому я називаю їх терористичними? Ви пам'ятаєте збитий «Боїнг» !? Я тоді ще пропонував українському керівництву скласти список всіх, хто стояв на чолі цих рухів, і подати в його Організацію Об'єднаних Націй, до Ради Безпеки, щоб їх включили до списку міжнародних терористів. І тоді це спрацювало б.

Важливіше, напевно, підкреслити, що не Ліхтенштейнський процес, коли вже під час II Чеченської війни ми намагалися якось ініціювати діалог з російською громадськістю, і за цим стояли і Бжезинський, й інші відомі в світі політики. Але найголовніше, у нас в 1997 році був підписаний договір про мир, якому виповнилося зараз 20 років. Ц

ей договір був підписаний в Кремлі, цей договір був підписаний двома президентами - Єльциним і Масхадовим. Але вони його не виконали. Не варто сподіватися на те, що Путін виконає Мінські угоди, підписані невідомо ким, хоча і за участю дуже серйозних політичних діячів з Заходу. Мінські угоди, мені здається, більше були потрібні західним лідерам, щоб продемонструвати хоч якусь свою дію і залученість до цього процесу.

Якби вони в той час змусили Путіна підписати мирний договір і звільнити окуповані Росією території, я думаю, що мир вже давно настав би. Але, на превеликий жаль, і лідери західних країн, і українське керівництво пішли за планом, який визначив для себе Путін, щоб створити на сході України ось цей постійно тліючий, заморожений - хоча він і не заморожений, там кожен день гинуть люди, - ось цей конфлікт.

І саме через цей конфлікт намагатися впливати вже на інші, на внутрішньополітичні процеси самої України.

Як на вашу думку зараз буде розвиватися стратегія з боку Путіна? Тому що, з одного боку, ми розуміємо, що відкрита війна з Україною йому не вигідна, але з іншого боку, ми розуміємо, що інших методів у нього-то і немає, а впливати на Україну він хоче.

Все буде залежати від того, наскільки Україна сьогодні буде відбивати російську агресію і не піде на поводу у Путіна у вирішенні цього конфлікту, на прикладі Молдови і на прикладі Грузії. Але Путін буде нав'язувати саме цю стратегію, яку він використовував у Молдові, використовував у Грузії, і звичайно, усі ці методи були відпрацьовані власне в Чечні. Ось ці методи він і буде використовувати, ось це і є стратегія.

Особливо, мені здається, вам потрібно бути готовими до так званих майбутніх виборів у Росії, президентських виборів. Ви знаєте, що Росія вже традиційно, в усі часи використовує війну як інструмент для досягнення якихось внутрішньополітичних цілей у самій Росії, як, наприклад, забезпечення наступності влади.

Я не готовий відповісти поки, чи піде Путін ще на чергові вибори, чи дадуть йому піти на вибори, але до виборів він повинен буде оголосити свого наступника, який гарантує йому безпеку. І ось тут є два вектори напряму з легітимізації наступника Путіна: це третя чеченська війна і якісь набагато більш агресивні дії на сході України.

Іншої можливості легітимізувати наступника Путіна в Кремлі немає. І, звичайно, вони будуть працювати в цих двох напрямках.

Ви блискуче описали стратегічний момент, але є ще момент тактичний. Чи буде якийсь моральний бар'єр, щодо використання диверсій щодо українських політиків?

Тому що ми розуміємо, що спочатку вбивають військових, потім вбивають працівників спецслужб, а наступними на черзі можуть бути і українські політики.

Упродовж ось цих 20 років війни в Чечні російське керівництво вбило 4 наших президентів, і вони завжди ставлять першочерговим завданням війну проти лідерів, проти політиків. Ви дуже правильно відзначили етапність, сьогодні вже наступає етап того, що ваше керівництво на чолі з Порошенком та іншими людьми, які відстоюють незалежність і суверенітет української держави, будуть знаходяться під великим ризиком.

І ні в якому разі не можна виключати того, що російські спецслужби почнуть робити якісь конкретні дії щодо їх ліквідації. Як би це не звучало, але це та реальність, яку сьогодні ми маємо. Тобто під час війни саме Росія використовує ці методи щодо полювання або щодо ліквідації політичних діячів протиборчої сторони.

Нещодавно відбулася спроба вбити Адама Осмаєва в Києві - його кілера на прізвище Курмакаєв чи Денісултанов було нейтралізовано.

Спроба ліквідації Адама Осмаєва і його дружини не була випадковістю. Справа в тому, що завдяки чеченським добровольцям, які знаходяться в Україні, в стратегічному відношенні ми, українці і чеченці, зберегли братські відносини, тому що саме чеченський фактор росіяни намагалися використовувати в Україні, заславши туди кілька десятків колабораціоністів з Чечні, які служили під російськими прапорами.

І поява чеченських добровольців в Україні на стороні українського народу збило цю античеченську істерію, що починалася в українському суспільстві. І я дуже вдячний тим, хто там знаходиться. І, звичайно, цілі були обрані теж не випадково.

Завдяки таким добровольцям, як Адам та інші, що знаходяться в Україні, зірвалася операція, розрахована на довгі-довгі роки наперед - тобто, протистояння чеченців і українців.

Звичайно ж, це був цілеспрямований удар, і у мене немає в цьому ніяких сумнівів. Як би російські спецслужби, або ті, хто обслуговує ці спецслужби в соціальних мережах, не намагалися принизити діяння цього товариша (Курмакаєва. - Ред) або ж значимість запобігання цього теракту.