Бурштин, гроші та земля. Чому з 6 народних депутатів хочуть зняти недоторканність

Генеральний прокурор Юрій Луценко вніс до Верховної Ради подання на зняття депутатської недоторканності з шістьох народних депутатів.

Підозри Генпрокуратури щодо двох нардепів спираються на добровільно заявлені фігурантами дані в е-деклараціях. Ще двом пригадали їхню роботу на чолі найбільших міст України, яка нібито не обійшлася без махінацій з землею, і ще двом - інтерес до незаконного видобутку бурштину.

Збагачення

Першим регламентний комітет Верховної Ради розглянув подання Генпрокуратури на представника "Народного фронту" Євгена Дейдея, який підозрюється у незаконному збагаченні. В його декларації начебто виявили протиріччя між вартістю придбаного майна та розміром заявлених ним доходів.

У сотника 7-ої сотні Самооборони Майдану (2013), координатора добровольчого батальйону "Київ-1" (з 2014) та його дружини, Інги, мовляв, задекларовано на кілька мільйонів більше (автівки, нерухомість), ніж зароблено.

"Чи достатньо нам фактів для передачі справи до суду? Ні! Справа до передачі до суду не готова, але для висунення підозри в нас достатньо фактів", - зазначив водночас очільник САП Назар Холодницький.  

Депутат на ці закиди відповів тим, що 3,5 млн грн. різниці йому позичив однопартієць Ігор Лінчевський, якого теж запросили на комітет, де він так само відповідав на питання генпрокурора. Перед цим Лінчевського допитували у прокуратурі.

Проте НАБУ даний аргумент не задовольняє. За підрахунками детективів Бюро, неоподаткована різниця складає не 3,5 млн, а 4,6 млн грн.

Особисто ж Дейдей погодився позбутися недоторканності, але лише за умови одночасного звільнення першого заступника директора НАБУ Гізо Углави.

"Ви знаєте, як в Одесі ми боролися з грузинською мафією... Зараз, коли ми змогли їх всіх звідти вигнати, така виходить розправа. Так не повинно бути, Юрій Віталійович, - звернувся Дейдей до Луценка. - Грузини не повинні правити у нас в країні".

Надмірні статки знайшла Антикорупційна прокуратура й у декларації "радикала" Андрія Лозового, другого номеру у партійному списку Олега Ляшка і секретаря парламентського комітету з питань правової політики. 

У тій самій декларації були й тепер вже легендарні "мощі" (як наполягає політик, це ніщо інше як родинна реліквія), колекція холодної зброї з 32 одиниць, а разом з тим і $50 тис, 150 тис євро і 800 тис гривен готівкою. І це при річній зарплаті в розмірі 69 490 гривень і 80 559 гривень "депутатських" коштів.

"Нардеп Лозовий за даними ДФС і це підтверджено державною експертизою, не сплатив податків у сумі близько 1,7 млн грн, а також військовий збір у розмірі понад 100 тисяч грн., - говорить Луценко. - У нього найлегша ситуація - просто сплатити податки і припинити істерику".

Загалом слідчі органи оцінюють майно 28-річного нардепа у 8,8 млн грн., тоді як через його індивідуальний податковий номер (ІПН) за 2007-2015 рр. пройшло тільки 234 тис.

При цьому, за словами Луценко, про незаконне збагачення Лозового більше не йдеться. Він підозрюється тільки в ухиленні від сплати податків.

Політик з відповіддю не забарився і 5 липня, коли подання на з зняття з нього недоторканості слухалося на засіданні регламентного комітету Верховної Ради, назвав причину раптового збагачення, зафіксованого вже після того, як він став нардепом.

Як він стверджує, жодної корупції тут немає, а уся справа в отриманій ним спадщині від свого діда по батьківській лінії - відомого радянського та російського екстрадного композитора, який нещодавно помер у Москві. Мовляв, митець залишив йому накопичені гонорари, нерухомість, антикварний рояль тощо.

"Родина Лозового отримала спадок від відомого на весь Радянській Союз композитора, автора пісень, які зараз співає уся Російська Федерація. Творив він у Москві, помер він у Москві. Спадок залишився в Москві", - пояснив того ж дня в ефірі Еспресо.TV колега Лозового по фракції Ігор Мосійчук.

За його словами, Андрій та його близькі наразі змогли отримати лише частину цієї спадщини.

"Те, що було в готівці частково забрали, а наприклад акції серйозного підприємства в Москві забрати Андрій не може досі і його родина", - сказав Мосійчук і додав, що йдеться про "будівельне підприємство".

У зв’язку з цими обставинами, заявив Мосійчук, сьогодні на засіданні регламентного комітету ВР до генпрокурора Луценка звернулися з тим, щоб він "допоміг українському громадянину Андрію Лозовому вступити у право власності".

На запитання про те, яким чином цей спадок опинився в податковій декларації нардепа, якщо він ще його нібито не забрав, Мосійчук відповів: "Частково забрали, його батькам передали. Він задекларував сімейні статки по-суті".

За відкритими даними, композитор Валерій Лозовий (творчий псевдонім "Віссаріон Клубніка") у 70-80- рр. писав музику для популярних тоді радянських гуртів "Синій птах", "Акварелі", а також для Алли Пугачової, Лева Лещенка, Йосипа Кобзона та Валентини Толкунової. 

Разом з тим московська богема також знала "Віссаріона Клубніку" за рахунок його надмірного захоплення азартними іграми. Дехто з його знайомих розповідає, що свої величезні гонорари він постійно програвав.

Земля

Прокурорам відмовили і в задоволенні подання на заступника міського голови Києва - секретаря Київської міської ради у 2006-2011 роках, Олеся Довгого (група "Відродження").

Кримінальне провадження, фігурантом якого є Довгий, відкрито за фактом зловживання владою службовими особами Київської міської ради.

Так досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 2007 по 2009 роки Олесь Довгий спільно з службовими особами Головного управління земельних ресурсів міста Києва забезпечив ухвалення депутатами рішення щодо незаконної передачі близько 100 га землі у заказнику на Жуковому острові.

У регламентному комітеті вважають, що підпис Довгого на клопотанні житлового кооперативу "Технолог" щодо цієї землі на кримінальну відповідальність не тягне. Немає складу злочину і в голосування Київради із цього питання, яке проходило з голосу і без роздаткових матеріалів.

Політик каже, що рішення про виділення землі взагалі підписується міським головою, а не ним (як секретарем) і його підпис ставиться лише "на звороті". Отже, усі претензії у Грузію - до Леоніда Черновецького.

Що ж до голосування з голосу, то того дня у приміщенні Київради, каже Довгий, відбувалася "рукопашна бійка" за участю депутатів Верховної Ради. Тому про дотримання усіх передбачених законом правил годі було й говорити.

Про незаконне (з позиції слідства) виведення землі з комунальної власності йдеться і в поданні за підписом Луценка на харківського міського голову у 2006-2010 роках, нардепа від "Опоблоку" Михайла Добкіна.

Загальна площа згаданих ділянок складає  61 2144 га, а сума заявлених збитків - 178 мільйонів гривень.

Окрім того, у Добкіна теж знайшли кооператив, в інтересах якого відбувалися певні дії з землею. Називається він "Житлобуд-1".

На думку Добкіна, його прізвище до подань генпрокурора вирішено було внести для "балансу", оскільки п’ятеро попередньо заявлених на зняття недоторканості членів парламенту є представниками владної парламентської коаліції.

"Це баланс, для того щоб генеральний прокурор міг сказати, що він не зважає на приналежність до фракції, до партії, що він карає усіх підряд", - запевняє Добкін.

Що ж до суті підозри, то кримінальне провадження про згадані гектари, каже екс-мер Харкова, слідчі відкрили ще у листопаді 2014 року.

Бурштин

З усіх фігурантів червневих подань найбільше матеріалів у ГПУ, САП та НАБУ накопичено на одного з найбагатших житомирян, забудовника та аграрія Борислава Розенблата (БПП). Того самого, якого Луценко жартома називав в полеміці з екс-очільником СБУ Валентином Наливайченком "смотрящім" за президентською фракцією.

У цій справі вже затримано троє помічників нардепів, охоронець і двоє представників антикорупційних громадських організацій.

Правоохоронці збирали компромат на Розенблата протягом року, спеціально створивши з цією метою фіктивну "іноземну" компанію, що ніби-то цікавилася видобутком бурштину на українському Поліссі. Для ефективного легендування агента-"бізнесмена" залучалося навіть ФБР.

При цьому Розенблат усі дії "інвестора", за його власними висловлюваннями, сприймав як виключно легальні, досить звичні у ділових колах. Знайдені ж у його людей кошти та інші матеріальні цінності називає "підставою".

"Я сьогодні займаюся лобіюванням легалізації видобутку бурштину в Україні. У 2014 році я подав законопроект. Тепер мене звинувачують, що мені за це хтось платив гроші, але в 2016 році. Абсурд...Я звертався до прем'єра з тим, щоб знайти сьогодні всі законні можливості, щоб люди могли працювати", - заявляє Розенблат на своє виправдання.

Спільно з Розенблатом у "бурштиновій справі" проходить нардеп від НФ Максим Поляков. До обрання у Раду Поляков тимчасово виконував обов’язки голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Обидва депутати стверджують, що спільного бізнесу, тим більше бурштинового, вони ніколи не мали.

Є ще один принциповий момент. Чинне законодавство забороняє проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме такими діями можна вважати приховане відео-, аудіо-спостереження, щодо народних депутатів без дозволу Верховної Ради. Відповідно суд може не визнати "розмови" з "Катериною" як доказ.

Тим не менше 7 липня регламентний комітет підтримав усі три прокурорські подання на Розенблата - на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт. Тоді як запити щодо Дейдея, Лозового, Довгого і Полякова визнав недостатньо обґрунтованими. Що ж стосується подання на Добкіна, то його ще не встигли розглянути.

Вже 10 липня Розенблата виключили зі складу фракції БПП. 

Що далі

Як засвідчили слухання у регламентному комітеті, внесені ГПУ подання матимуть не надто великі шанси під час голосування у сесійній залі. Усі, окрім Розенблата. В нього ситуація, справді, найскладніша.

Водночас, чим більше обговорюються точкові претензії до того чи іншого народного обранця, тим частіше можуть заявити про себе прихильники скасування недоторканності нардепів як такої. А під прицілом прокуратури, як заявляє в.о. голови регламентного комітету Павло Пинзеник, наразі перебуває вже 40 парламентарів.

Одночасно генпрокурор Луценко постійно наголошує, що якщо повністю зняти депутатську недоторканість, то "нічого загрозливого не станеться", точно так як перед цим "нічого не сталося", коли 2016 року було обмежено недоторканість суддів. 

Противники цієї точки зору натомість застерігають від надмірного втручання виконавчої та судової влади у діяльність законодавчої і нагадують, що в Україні діє парламентська форма правління. Хоча й змішаного типу - парламентсько-президентська.