Акторка з великим серцем. За що ми любимо Аду Роговцеву

Щира та справжня у кіно, відкрита у своїх книжках, весела та мудра у житті Ада Роговцева сьогодні відзначає 80-річчя. У її творчій кар'єрі - понад 200 ролей у кіно та театрі.

Ада Миколаївна ні на мить не зупиняється. Три нові фільми за її участі вийшли у 2016 році – "Казка старого мельника", серіал "Запитайте в осені" та "Я люблю свого чоловіка". Вона продовжує грати у Київському академічному театрі драми і комедії на Лівому березі та гастролює з концертними програмами.

Ада Роговцева не з тих митців, які, прикриваючись творчою діяльністю та гаслами "мистецтво – поза політикою", залишаються байдужими до ситуації в Україні.

Актриса активно допомагає бійцям АТО, неодноразово виступала перед українськими воїнами, а також зіграла в доброчинній виставі "Варшавська мелодія 2", зібравши 52 тис. грн для поранених українських бійців.

У виставі "Варшавська мелодія 2"

Улюблениця глядачів не лише України, а й усього СНД, Заслужена і Народна артистка, герой України Ада Роговцева народилася у містечку Глухів. До війни її батько працював у НКВС, але пішов: не витримав звірства та знущань над людьми, на які надивився.

Її дитинство припало на Другу світову війну, тож перші роки життя Ади Роговцевої були тяжкими. Після війни закінчила школу, а потім вступила до Київського театрального інституті імені Карпенка-Карого. До речі, майбутня актриса хотіла стати журналісткою, але навчатися театральному мистецтву вмовили її подруги.

До речі, вступ до театрального зіграв ключову роль не лише у творчому житті Ади Роговцевої. Тут вона познайомилась зі своїм чоловіком – актором Костянтином Степанковим, який в інституті Карпенка-Карого працював викладачем.

Після інституту Ада Роговцева почала грати на сцені Київського національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки. Її театральний дебют – одразу головна роль у виставі "Юність Полі Вихрової". 

У театрі імені Лесі Українки Ада Роговцева пропрацювала 35 років. Після нього гастролювала з концертними програмами та почала грати на сцені Київського академічного театру драми і комедії на Лівому березі. 

У кіно Ада Роговцева дебютувала на першому курсі інституту в ролі Гафійки у стрічці "Кривавий світанок". Після цього в актриси були невеличкі ролі, а за ними – шалений успіх і визнання. 

За роль Марії Ткачової у фільмі Йосипа Гейфіца "Салют, Маріє!" Ада Роговцева була визнана найкращою актрисою на 7-му міжнародному кінофестивалі у Москві. А за два роки з'явилися найзнаковіші стрічки "Приборкання вогню", де Ада Миколаївна знову виконала головну роль, та "Вічний поклик".

Кадр з фільму "Салют, Маріє!"

Кадр з фільму "Вічний поклик"

Загалом на рахунку Ади Роговцевої понад 100 ролей у кіно. За свою творчість вона отримала понад 20 нагород та відзнак. 

Ада Роговцева є автором двох поетичних збірок – "Мамині молитви" та "Целую голос твой", а також книжок "Свидетельство о жизни" та "Мій Костя". Книгу про чоловіка Ада Миколаївна написала після його смерті у 2004 році. Розповідала, що саме книга допомогла їй впоратися зі втратою коханого.

Разом з Костянтином Степанковим вони виховали двох дітей: сина Костянтина, актора і режисера, який брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та помер у 2012-му від раку, та доньку Катерину, також актрису та режисера. 

Зараз Ада Роговцева часто працює разом з донькою, грає у її виставах.

З початком російської агресії в Україні Ада Роговцева припинила їздити з виставами до Росії, а на саму акторку там завели кримінальну справу. Відмова від діяльності в Росії негативно позначилась на фінансовому становищі актриси, утім, вона наголошує, що її втрата "незрівнянна порівняно з тією, яку несуть наші співвітчизники".

У день народження Ади Роговцевої Еспресо.TV пригадує найяскравіші висловлювання видатної української актриси.

1. Ні за які гроші я не відмовлюся від своєї позиції. Я підтримую свою батьківщину перед агресією колосального монстра. Не хочу, щоб мене і моїх дітей знову зробили рабами. На нашу країну йде агресія, у мене немає іншого вибору. Не можна називати братом того, хто йде на тебе війною

2. Найголовніше в житті людини - зберегти свою людську гідність всупереч усьому. Тому що людина без гідності - неповноцінна людина, а народ без гідності - це вже не народ.

3. Великий обман багатьох головних - не бачити кожного окремо, не поважати, не цінувати їхнього дорогоцінного часу і нервів.

4. Я ніколи не приховувала свій вік. Чого тут викручуватися, хитрити, якщо в енциклопедії і так все про мене написано.

5. Так найчастіше і буває: те, що робиться в поспіху і відчувається як "не головне", побічне, виявляється в результаті саме головним, чи не найважливішим і значущим. Щось на кшталт "обмовки за Фрейдом": побіжно кинуте, видає істину більше, ніж ретельно сформульоване.

6. Кохання - це кохати його, віддавати йому все, належати йому, але якимось чином мати свою свободу. Залежати від другої, навіть коханої людини – нісенітниця. Я Кармен! Жінки всі Кармен. Чому вона, ця жахлива тютюнниця, на всі часи улюблена героїня? Що в ній такого? Тому що не винищене в жінці право вибору.

І немає такої влади над нею, яку можна було б над нею затвердити. І тому мені прикро і гірко, коли свекруха над невісткою знущається, ньокає нею, а та, дурненька, в каструлю плаче. На голову їй цю каструлю наділа і пішла в своє життя! Не можна жити життям іншої людини.