Independent: Чому Захід лишається байдужим і лише спостерігає за Путіним?

"Вчора вранці на КПП в Маріуполі стояли довгі вервечки автомобілів", - пише колишній спічрайтер Девіда Кемерона Ієн Біррелл у статті для The Independent, перекладеній Newsru.ua. У багатьох авто їхали цілі родини, котрі втікали з міста після того як російські війська перетнули кордон і з'явилися поблизу, пояснює він.

Тепер існують побоювання, що заколотники спершу атакують цей стратегічно важливий порт із чотирьохсоттисячним населенням, а далі відкриють сухопутний коридор до окупованого Криму і, можливо, навіть далі - до Придністров'я, заначається в статті.

У відповідь на вторгнення Путіна лідери західних демократій мало що зробили, окрім жорстких заяв, обурюється журналіст.

На думку Біррелла, їхню неспроможність символізує словесна акробатика, коли вони уникають вживати слово "вторгнення", кажучи замість цього про "втручання" та "агресію".

"Як і інші журналісти, я зустрічав на Донбасі російських солдатів, котрі охоче визнавали свою громадянську приналежність", - повідомляє він.

"Так що давайте перестанемо грати в ігри Володимира Путіна й почнемо дивитися в обличчя фактам: він надіслав російські війська в іншу країну й свідомо шматує на частини європейську державу", - стверджує автор статті. Його амбіції, можливо, прояснює згадка про "Новоросію", вважає він. "Путін демонстративно використав цей провокаційне вираз на телебаченні минулого тижня; воно відноситься до земель, якими правила Катерина Перша і які становлять третину сучасної України", - мовиться в статті.

"Заходові слід відповісти за допомогою значної грошової підтримки України, а також комплексних санкцій, які переріжуть фінансові артерії й набагато сильніше вдарять по приятелях Путіна; чому, наприклад, залишаються поза чорним списком відомі власники футбольних клубів незважаючи на їхні тісні зв'язки з Кремлем? "- піднімає питання Біррелл.

НАТО повинне зміцнитися й підтримати держави на своїх передових рубежах на саміті в Уельсі на цьому тижні. "В Європі знову настали тривожні часи, й попередження має бути ясним: Путін перетворює свою велику країну на державу-ізгоя", - пише автор.

"Зрештою, в основі цієї кризи лежить фундаментальне питання, особливо для Британії та Америки - двох держав, які всього лиш двадцять років тому гарантували суверенітет України: підтримаємо ми тих, що шукають демократичних свобод у Європі чи відвернемося у час, коли їхні мрії розтрощують сили деспотизму?" - пише Біррелл.