Мати загиблого солдата РФ розповіла, як її сина відправили на Донбас

За її словами, там вказана дата смерті 13 серпня 2014 року, місце - "Пункт тимчасової дислокації військової частини 27777", "Під час виконання обов'язків військової служби", а причина - "Поєднана травма". "Ноги відірвало йому, звичайно. Хлопці розповіли. Я відчувала, що в труні він не цілий", - повідомила жінка російському виданню "Новая газета".

Олена розповіла, що Антон пішов в армію за контрактом - у 18-ю Окрему мотострілецьку бригаду, в/ч 27777, в селище Калиновське в Чечню Антон поїхав 21 червня. "Дзвонить і каже: "два місяці зарплати точно не буде". Коли після похорону приїхали хлопці з його частини, виявилося, їм нічого не дали", - заявила жінка. Зарплату за півтора місяці служби Антон так і не отримав. Він говорив, що йому обіцяли 40-50 тисяч рублів. Друзі зі служби пояснили, що вони отримують не більше 30. На початку липня Антон розповів, що в частині запитують, хто хоче добровільно поїхати в Україну. "Він потім розповідав, що у них в частині говорили: якщо протримаєтеся скільки-то днів в Україні - заробите 400 тисяч. Ніхто не погоджувався", - каже жінка.

 Потім Антон написав мамі, що його відправляють під Ростов. 18-річна Анастасія, наречена Антона, каже, що вона зідзвонювалася з хлопцем кожен день. "23 або 25 липня вперше сказав: "Їдемо на війну. Ми їдемо в ролі ополченців", - заявила дівчина. Другий раз, як розповів Антон Насті, їх відправили в Україну 3 серпня на два дні.

10 серпня Антон подзвонив додому і сказав "Мама, нас відправляють в Донецьк. Послали на допомогу ополченцям. Не переживай, все буде чікі". 11 серпня Антону видали дві гранати та 150 набоїв до автомата. О третій годині дня він надіслав мамі повідомлення "ВКонтакте": "Телефон здав, в Україну поїхав". "Я не розумію: як їх могли відправити? Адже багато ж народу, 1200 чоловік. Я навіть не знала, кому дзвонити, ані цих майорів не знала, ані номерів. Якщо б я знала, я сказала: "Не смійте його відправляти!", - каже жінка. Повідомлення про смерть приніс співробітник Козьмодемьянского військкомату Будаєв.  

"Він Антона і на строкову службу відправляв, і на контракт оформляв. Приніс - а сам плаче. Я тільки запитала:" Де це сталося? "-" Під Луганськом ". -" Але вони ж в Донецьк поїхали ". -" Не доїхали ". Дав мені номер частини, я подзвонила, сказала:" Може, помилка, це не мій син? "-" Ні, все точно, хлопці тільки що впізнали ", - додала Олена.