Пенсіонерка з Луганська написала вірш: Не здамо землі ні клапоть – пам’ятай це, руський лапоть!

Пісня Циганової, у кліпі до якої з'явився терорист Губарєв, наробила чимало шуму. У ній Циганова називає Донбас "російською землею" та розповідає ще чимало радянських міфів. Пенсіонерка з Луганська вирішила відповісти співачці, повідомляють у прес-службі Луганської ОДА.

Літня жінка прийшла в приймальню голови Луганської ОДА Геннадія 

"Я лише додам, що жінці 74 роки, і вона корінна мешканка Луганської області, - каже Г.Москаль, – Усе інше – в самому вірші"

На пісню російської співачки Віки Циганової
Відповідь

Слухай, Віка Циганова,
Про що буде тут розмова:
Від Донецька до Кремля –
Українська це земля.
Наш князь Юрій Долгорукий
Підкорив болота, луки
Він Москву вам заснував
Щоб нечистий вас забрав!
Ще в Москві хор жаб співав,
Київ наш вже процвітав.
Жаль, що Путін це не знає,
На Вкраїну зазіхає.
Де стояли шахт громади
Він поставив свої "Гради".
Зруйнував наші мости
І наставив блокпости.
Там, де соняшник в нас ріс,
Поле топчуть "Стрілок", "Біс".
Де були сади, левади,
Зараз там його гармати.
Де хліба росли високі,
Вирви там навкруг глибокі.
Де малеча тягла санки,
Розчавили гірки танки.
Розбомбив він наші хати,
Вимусив людей страждати.
Надсила на нас конвої
Найсучаснішої зброї.
Він мінує лани чисті –
Так робили лиш фашисти.
Ллється кров в моїй країні
Та не вмерти Україні,
Не здамо землі ні клапоть –
Пам’ятай це, руський лапоть!
Вірю, знаю – прийде час,
Відповість він за Донбас,
За землю мою святую,
За пролиту кров людськую,
За могили в чистім полі,
За всі зламанії долі,
За скалічених людей
І за смерть малих дітей.
Чуєш, Віко, стерво сите,
Україну вам не вбити!
І земля моя, Донбас,
Прокляла давно вже вас.
Я благаю на колінах
Мир дай, Боже, Україні!
Щастя дай захисникам,
Її донькам і синам.
Матір Божа, я благаю,
Спокій дай моєму краю,
Дай загиблим місце в раю –
Я молю тебе, благаю!
Путіна я проклинаю,
Щоб ти здох, йому бажаю.
В небуття підуть Кобзони
Путіни і Циганови,
Та залишиться країна,
Наша ненька Україна.
Вільная і працьовита
Не раз кровію полита.

В. Олексійова, 74 роки