Показники втрат мають зростати: 50 тис. окупантів на місяць - єдиний шлях показати, що мобілізація РФ не лякає ЗСУ. Воєнні підсумки тижня

Показники втрат РФ мають зростати, щоб створити у противника відчуття того, що, якою б не була російська мобілізація, українська армія їх знищить. Це єдина можливість завдати противнику максимальних втрат, щоб ці показники були 50 тис. на місяць, тоді це усвідомить російське населення

Втрати окупантів за місяць

Місяць листопад був надзвичайно насичений. Ворог намагався тиснути по всій лінії фронту з усіх напрямків. Окупанти розраховували, що українські сили, ймовірно, виснажилися через наступ на півдні й тепер можливо протиснути українську оборону на всіх ділянках фронту, починаючи від Куп'янська, Сватового, Кремінної, Авдіївки, Мар'їнки, Бахмута й далі. 

Умовно кажучи, ці спроби масованих атак противника наражалися на активну оборону з використанням усіх засобів ураження окупантів. Тому ми вийшли на високі показники по ворожих втратах, зокрема 28 тис. знищених за місяць. Сподіваємось, це той показник, що перевищує російські темпи поповнення їхнього війська близько 30 тис. на місяць. 

До слова, втрати формуються у наступному порядку. Кожен командир підрозділу на ранок подає звіт своєму командиру. Відповідно, всі втрати сумуються і створюється загальна статистика. Хоча Генштаб ЗСУ повідомляв, що ці дані іноді потребують уточнення. 

Ситуація на фронті - Бахмут

В Бахмуті зараз спостерігається значна кількість ворожих атак. Росіяни посилюють тиск на північному і південному флангах. Коли ми говоримо про північний фланг, відомо про рух противника, починаючи від Берхівки в напрямку Богданівки і Хромового. В Богданівці ЗСУ не дали окупантам просуватися та завдали суттєвих збитків ворогу. 

Фактично, російські війська увійшли в Хромове, але ЗСУ їм не дають там закріпитися. Зараз там відбуваються активні бойові дії. Хромове небезпечне з точки зору російських дій, бо вони створюють передумови для того, щоб російське угруповання могло зайти у фланг або в тил наших військ, які діють на південному фланзі, тиснуть на противника в зоні Кліщіївки й Андріївки. 

Ба більше, є ризики просування противника до Часового Яру. Це один з напрямків, який створює для противника можливість просуватися вглиб. Але це теоретичні оцінки, які ґрунтуються на тому, що це панівні висоти і ворог намагається рухатися по них. Це не означає, що так буде, але ризик на поточному етапі є. Все буде залежати від сил і засобів, які скерує Генштаб ЗСУ. 

Три складних напрямки в Авдіївці

Авдіївка залишається гарячою ділянкою фронту, яка для ворога зараз має політичне і військове значення. Логіка розташування провокує противника максимально здійснювати перекидання своїх сил навколо Авдіївки, аби спробувати замкнути в оточення цей населений пункт, який тримається вже тривалий час. В напрямку Степового тривають бойові дії. Ворог заходить в Степове, яке розташоване на півночі. В цій зоні зараз непроста ситуація, як і по інших ділянках навколо Авдіївки. 

Коксохім ворог активно обстрілює артилерією різних калібрів, намагаючись зруйнувати будь-які споруди. Але якщо ворог перетинає цей паркан, його знищують. Тобто зона Коксохіму поки що тримається і, ймовірно, буде триматися далі, враховуючи фортифікацію, якою є сам Коксохім як споруда. 

Третій ризикований напрямок - промзона на південному сході від Авдіївки, де ворог протиснув ділянку оборони. Але зараз там просування немає, ворог намагається переформатуватися, підтягнути нові сили, щоб рухатися за ті позиції, які зруйновано. Для цього треба пройти низину і знову виходити на висоту. Ймовірно, за наявності достатніх засобів артилерії, це буде важлива ділянка для знищення противника. 

В цілому ситуація навколо Авдіївки складна. Лінія, по якій перекидається тилове забезпечення через Орлівку, працює. Однак, досі обстрілюється ворожою артилерією. Також ворог використовує FPV-дрони.

FPV-дрони

Україна виробляє в 5 разів менше FPV-дронів, ніж Росія. Зараз важливо зосередити увагу на наданні виробництву FPV-дронів масового характеру, щоб це було завданням не лише приватних компаній та волонтерів, а держави. Тобто це той виклик, який мають подолати Мінстратегпром та інші державні структури України.