Про це Укрінформу розповіла очільниця експедиції, заступник директора Інституту археології НАН України Алла Буйських.
"Ми відкрили нову поховальну споруду – підземний склеп, конструкція якого складається з похилого дромосу (входу у вигляді вузького коридору) та поховальної камери. У дромосі знайшли половину червонолакової чашечки, яка додала інформації про час поховання. Зазвичай, такі поховання притаманні сарматам", - зазначила Буйських.
За її словами, висота склепіння камери сягає 1 м. Усю споруду вирізано у глиняному масиві на глибині 3–3,5 м від рівня сучасної поверхні. Вхід було перегороджено кам’яною стінкою-закладом.
Археологи встановили, що споруда постраждала від пограбування у давнину. Під час розкопок вони з’ясували, що грабіжники проникли невдовзі після поховання. Небіжчика витягли – ймовірно, через щедро прикрашений одяг.
Від поховання збереглися лише залізні цвяхи з дерев’яного помосту, на який клали небіжчика, та понад сто різноманітних намистин і підвісок, якими оздобили покійного та його одяг. Це, зокрема, намистини з янтарю, сердоліку, агату, гагату, гірського кришталю й бісеру зі скляної пасти.
До убору також входили два скарабеї з пасти та халцедону і двосторонній топорик із бурштину.