Після того, як ЗСУ почали отримувати значну кількість снарядів для артилерії, російський наступ по всьому фронті захлинувся. Росіяни й далі продовжують штурмувати на Куп’янському, Бахмутському, Авдіївському та Вугледарському напрямках, але Сили оборони розбивають ці атаки.
З іншого боку, зс рф наростили кількість авіаударів КАБами. Масове збиття бомбардувальників Су-34 не стримало їх, натомість окупанти знищили нашу ППО С-300 та вразили комплекс Patriot на Донеччині. Відтак, якщо лютий став рекордним місяцем за кількістю скидання КАБів – понад 1500, то за третину березня рашисти вже скинули понад 800 бомб, у тому числі зафіксовано влучання авіабомби із 1500 кг зарядом вибухівки у Красногорівці.
За 8 км на північ від Куп’янська ворог уже рік марно намагається прорватися через село Сеньківка. Так само не мали успіху спроби пробитись у напрямку на Куп’янськ по трасі зі Сватового. На цій ділянці після контрнаступу ЗСУ біля Табаївки та Кислівки впродовж тижня бої тривали в межах згаданих сіл.
Найбільш динамічною залишається ділянка фронту на Лиманському напрямку, але й тут Сили оборони зуміли стримати всі атаки окупантів на Терни і Ямполівку.
Куп’янськ, Чугуїв, Борова на Харківщині найбільше постраждали від обстрілів з артилерії та авіаударів.
Значну кількість КАБів скинули на голови нашим захисникам на сусідній ділянці фронту, в районі окупованої Кремінної та Сіверська, який постійно перебуває під загрозою наступу із трьох боків. Фактично вся ділянка фронту довкола Сіверська опинилася під авіаційним ударом, а це в першу чергу наші позиції в Білогорівці та Серебрянці, а також між Спірним і Роздолівкою, що на південь від Сіверська.
Російські десантники з 11-ї ОДШБр понад усе намагаються виконати поставлену перед ними місію та прорвати нашу оборону в Кліщіївці й Іванівському. І якщо в Кліщіївці наша 92-га бригада нещодавно знищила механізовану групу, зокрема 16 танків і БМП, то в Іванівському воюють уже за центр села. ЗСУ наразі повністю контролюють західну частину Іванівського, а рашисти закріпились у східній. Щодня тут тривають запеклі бої, адже це село є воротами одночасно і до Часового Яру, і до Кліщіївки.
На північ від Часового Яру, в селі Богданівка, Сили оборони зуміли відбити в окупантів одну посадку та відкинути їх майже на пів кілометра.
Після стабілізації фронту на захід від Авдіївки основні бої тривають на околицях трьох сіл – Бердичі, Тоненьке та Орлівка. Якщо 47-ма бригада в Бердичах регулярно вибиває загарбників зі східних околиць і не дає їм просуватися далі, то ситуація в інших двох селах є не такою позитивною.
25-та аеромобільна бригада замінила на цих позиціях 3-тю штурмову бригаду. Втім рашисти зуміли окупувати всю східну та центральну частину Орлівки й намагаються відкинути Сили оборони на захід від каскаду ставків і каналів, де, власне, й пролягає наша основна лінія оборони.
Окрім того, ворог зумів пробитися на південь від Орлівки та цим маневром розділив на дві частини оборонців Тоненького, відокремивши північну частину села від південної. У південній частині ЗСУ опинилися фактично в напівоточенні та невдовзі будуть змушені відходити на захід. Захисники північної частини Тоненького також перебувають у скрутному становищі, адже з одного боку на них тиснуть рашисти, а з тилу вони обмежені каскадом озер і каналом, що не дає змоги вільно маневрувати. Окрім того, всі тилові позиції перебувають під постійними авіаударами, що суттєво ускладнює оборону. Росіяни намагаються КАБами зруйнувати наші оборонні позиції та просуватися далі на захід від Авдіївки.
Цього тижня певного просування рашисти змогли досягнути в напрямку на Селідове. Зокрема, вони зайняли півтора км кв. на північ від Первомайського, а також пробилися на кілька сотень метрів на підступах біля села Невельське. Тим самим продемонстрували свої найближчі плани щодо спроби обійти нашу лінію оборони з півдня. Втім, враховуючи темпи просування, наразі це питання далекої перспективи.
Попри те, що рашисти ще минулого тижня зайшли в центральну частину Новомихайлівки, а також уже кілька разів окуповували село Побєда й тероризували КАБами Вугледар, Новоукраїнку і Костянтинівку, лінія фронту залишилася непорушною.
За 5 днів до перепризначення Путіна президентом ЗСУ здійснили масований наліт дронами на російські міста. Під ударом опинилися об'єкти в Московській, Нижньогородській, Орловській, Курській, Волгоградській, Воронезькій, Брянській, Ростовській, Білгородській, Тульській і Ленінградській областях.
Стратегічно вдалим влучанням стало знищення частини нафтопереробному заводу в місті Кстово, що біля Нижнього Новгорода, за 900 км від України. Завод забезпечував 5% переробки нафти в РФ.
Увесь день горіла нафтобаза в Орлі, а також ТЕЦ у Санкт-Петербурзі. Кількома днями раніше в Білгороді підірвали 3 резервуари для пального.
Раніше цього тижня понад 50 наших безпілотників двічі атакували авіабазу й авіаційне підприємство в Таганрозі, де вдалося знищити кілька літаків, а також знову пошкодити один із літаків дальньої розвідки А-50. Також прилетіло в Таганрозький металургійний завод, який виробляє майже 1 млн тонн сталі в рік. На північ від Москви безпілотник влучив у доменну піч гірничо-збагачувального комбінату, а в Курську дрони атакували завод із переробки відходів гірничодобувної промисловості.
Урешті на світанку 12 березня російські визвольні сили, РДК та Сибірський батальйон, почали спецоперацію на території Курської та Білгородської областей. Активні бойові дії тривали в населених пунктах біля кордону. Російські добровольці на певний час узяли під контроль село Тьоткіне, де знищили опорний пункт ворога, а також ведуть бойові дії в Лозовій Рудці, Новій Тавільжанці й інших. Російські війська відступили за межі цих сіл і чекають на підкріплення.
13 березня день почався із вдалої чотирьохетапної багатогодинної атаки безпілотників на Рязанський нафтопереробний завод, який розташований за 475 км від України. Тим часом у Білгороді дрони завітали до будівлі місцевого ФСБ.
Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.