У цій статті пояснюємо:
Питання відповідальності Росії за агресію проти України та створення механізму компенсації українцям усіх втрат від війни – що важливо, російськими грошима! – обговорювалося офіційним Києвом та його західними союзниками з перших днів повномасштабного вторгнення. 22 листопада 2022 року 94-ма державами світу була затверджена резолюція Генеральної Асамблеї ООН “Сприяння засобам правового захисту та відшкодування за агресію проти України", яка визнала, що Росія має бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права в Україні, в тому числі шляхом виплати репарацій.
Резолюція ООН рекомендувала створити "міжнародний реєстр збитків для реєстрації доказів, заподіяних усім зацікавленим фізичним і юридичним особам, а також державі Україна внаслідок міжнародних протиправних діянь Росії в Україні" як перший крок у створенні міжнародного механізму відшкодування збитків. І вже 17 травня 2023 року, під час саміту Ради Європи у Рейк’явіку, такий реєстр був створений.
Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, діє як окрема організація у рамках та під егідою Ради Європи.
Ваги цій організації надає те, що спеціальну Розширену часткову угоду про створення Реєстру підписали 43 країни (серед яких – усі держави Великої сімки, включаючи США, Канаду та Японію), а також Європейський Союз. Угода, до слова, досі відкрита для підписання, і незабаром до неї можуть приєднатися нові держави.
Мета Реєстру збитків – збір заяв та доказів щодо втрат, нанесених Україні та українцям агресивною війною Росії. Скарги (претензії) прийматимуться від держави Україна, юридичних осіб, а також фізичних осіб. Тобто кожен українець, який втратив щось цінне під час війни, може подати заяву і претендувати на компенсацію зі спеціального фонду.
Кілька слів про сам Реєстр, який як організація почав операційну діяльність вже в липні 2023 року. Його керівним органом є Конференція учасників, яка включає представників усіх держав-учасниць угоди про створення Реєстру. Також Реєстр вже має правління, призначене у листопаді 2023 року, що складається з семи осіб, що є визнаними експертами у сфері міжнародного права: Норберт Вюлер (Німеччина), К'яра Джорджетті (Італія), Вейо Хейсканен (Фінляндія), Юлія Кирпа (Україна), Люсі Рід (США) і Александра Менжиковська (Польща). Очолює правління колишній президент Європейського суду з прав людини Роберт Спано (Ісландія). Безпосередню роботу реєстру забезпечуватимуть 45 членів секретаріату, розташованого в штаб-квартирі організації в Гаазі (Нідерланди).
Марія Пейчинович-Бурич. Фото: Getty Images
Як повідомила генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич, у найближчих планах є також відкрити офіс Реєстру збитків у Києві. “Ми з самого початку хотіли відкрити представництво Реєстру і в Києві, і зараз ми вже на шляху до цього”, – зауважила вона в інтерв’ю Еспресо. Раніше ми вже детально про це писали.
Виконавчим директором Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, у червні 2023 року був призначений українець Маркіян Ключковський, відомий юрист з майже 20-річним досвідом у сфері міжнародних арбітражних та судових справ.
Станом на зараз ведеться робота з метою початку операційної роботи реєстру – прийому заяв – на початку квітня 2024 року, повідомили Еспресо у прес-службі Реєстру збитків. Реєстр збиратиме скарги щодо всіх збитків, втрат та шкоди, завданих агресією Росії проти України.
1 грудня 2023 року Кабінет міністрів України прийняв постанову "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326", якою затвердив три основні групи збитків, що підлягатимуть компенсації в межах спеціального міжнародного компенсаційного механізму:
Реєстр прийматиме скарги щодо збитків та втрат, які відповідають трьом критеріям:
Як розповів Маркіян Ключковський під час презентації Реєстру у Раді Європи кілька тижнів тому, на компенсацію можна буде претендувати як за матеріальні, так і за нематеріальні втрати. Заяви будуть класифікуватися згідно з розширеним переліком категорій збитків, точний список яких ще не затверджений. “До списку категорій увійдуть в тому числі втрата життя, здоров’я, поранення, втрата домівки, доходу, бізнесу”, – уточнив він. З загальнодержавного погляду з нематеріальних збитків будуть фіксуватися, наприклад, руйнування інфраструктури чи шкода, нанесена довкіллю.
Визначити фінальний список категорій скарг має відповідне рішення правління Реєстру, яке очікується найближчим часом.
Згідно зі свіжою інформацією від правління, очікується, що він прийматиме заяви щодо:
За словами пана Ключковського, планується, що на першому етапі пріоритет буде надаватися індивідуальним заявам від громадян України, які постраждали найбільше (втрата життя чи здоров’я, вимушене переміщення, втрата власності тощо), а також – заявам з боку держави Україна щодо зруйнованої критичної інфраструктури, яка потребує термінової відбудови.
Серед індивідуальних скарг насамперед, скоріш за все, стартує прийом та обробка заявок з категорії “втрачена власність” – але це не означає, що ця категорія першою і отримає виплати, уточнив виконавчий директор Реєстру збитків.
Для прийому заяв прямо зараз створюється спеціальна цифрова система та платформа, яка існуватиме виключно в електронному форматі. “Ми очікуємо мільйони заявок, і не хочемо потонути в паперах”, – наголосив Маркіян Ключковський.
Реєстр матиме веб-сайт і мобільний застосунок, через які можна буде подати скаргу та відслідковувати її процедурне провадження. Також – що дуже важливо – запланована можливість подачі заявки на компенсацію через “Дію”. Наразі розробка системи триває.
Під час подання заяви необхідно не лише описати проблему, але й додати докази: документи, які підтверджують збитки, фотографії тощо. Чіткий регламент дій заявника буде підготовлений фахівцями Реєстру, а процедура подання скарги буде максимально простою та зрозумілою, обіцяють розробники.
Щоб максимально вберегти інформацію Реєстру від хакерських атак ззовні, вся його інформація зберігатиметься на серверах за межами України.
Бородянка, Київська область. Фото: Український центр безпеки та співпраці
Щодо кількості заяв, Маркіян Ключковський оцінює, що їх може бути біля 10 мільйонів. Особливо багато скарг очікується щодо тимчасово переміщених осіб: адже навіть нині від 4 до 6 мільйонів українців перебувають за кордоном, а ще як мінімум 2 мільйони мусили змінити місце проживання всередині України.Створення Реєстру збитків та збір заяв на виплати – це лише перший крок у початку роботи загального механізму компенсації. Тут і постає перша і головна перешкода: добровільно Росія нічого не платитиме.
“Ми не очікуємо, що Росія піде назустріч і дасть гроші на компенсації”, – наголосив Маркіян Ключковський і додав, що засновники реєстру розраховують на те, що для фінансування збитків Україні зможуть бути використані заморожені у західних державах активи Росії, загальна сума яких сягає 300 мільярдів євро.
На питання Еспресо про наступні кроки у напрямку реалізації, і коли вони будуть зроблені, пан Ключковський зауважив, що після того, як Реєстр збитків запрацює, має бути створена Комісія з розгляду претензій (орган, який розглядає претензії та визначає розмір компенсації для кожного випадку), та, власне, Компенсаційний фонд.
Цей процес знаходиться поки що на етапі перемовин держав-засновниць Реєстру, враховуючи дискусії щодо форми створення Комісії з розгляду претензій – чи має вона також бути організована у формі міжнародної угоди, чи необхідно для цього залучати Раду Безпеки ООН і яким чином це зробити, враховуючи відсутність згоди на це Росії, тощо.
Тим не менш, зі слів Маркіяна Ключковського, “у найближчі пару місяців можна чекати на важливі новини” щодо цього напрямку роботи. “Ми дуже швидко рухаємося до цього рішення”, – додав він.
Так само неможливо нині чітко спрогнозувати, коли саме українці зможуть отримати перші виплати. “Ми намагаємося наблизити цей час так швидко, як ми тільки можемо”, – каже пан Ключковський. Немає дедлайну і щодо подання заявок на компенсації, адже війна досі триває.
За його оцінками, весь процес – від обробки заявок до визначення та виплати компенсацій – може розтягнутися на роки. Для його спрощення ще на етапі прийняття скарг їх будуть автоматично групувати, розповідає пан Ключковський. Наприклад, в окрему групу будуть збиратися всі заяви щодо вимушеного переміщення тощо.
Щодо того, коли ж Захід нарешті наважиться зробити перший крок до використання російських заморожених активів на користь України, загального оптимізму може додати наступна новина з Брюсселя: 12 лютого Рада ЄС ухвалила рішення та регламент, що роз'яснюють зобов'язання центральних депозитаріїв, які володіють активами та резервами Центрального банку Росії, заморожених внаслідок обмежувальних заходів ЄС.
Рада ЄС, зокрема, постановила, що депозитарії, що володіють активами центробанку Росії на суму понад 1 млн євро, повинні зберігати відповідні доходи від цих активів окремо, і не мають права розпоряджатися отриманим з них чистим прибутком. Ці заходи відкривають шлях до наступного кроку: ухвалення Радою ЄС рішення про запровадження фінансового внеску до бюджету ЄС з чистих прибутків від росактивів – для їх використання на користь України, її відновлення і реконструкції.
Щоправда, як повідомили Еспресо обізнані джерела у Раді ЄС, цілком ймовірно, що перші прибутки від заморожених активів Росії будуть спрямовані все ж таки не в компенсаційний фонд Реєстру збитків, а в Український фонд Ukraine Facility, з якого Євросоюз планує виплатити Києву 50 млрд євро допомоги протягом чотирьох років.