Імовірність підписання угоди про асоціацію на Вільнюському саміті наразі знизилася до 5 відсотків. І як висловлюються іноземні лобісти української інтеграції до ЄС, на обрії з’явилася перспектива «історичної катастрофи». Переважно - для України, але у помітному ступені - і для ЄС, чиє розширення на схід, таким чином, буде зупинено. Утім, більше проблем намічається у Януковича
Звісно, викинута за стіну "фортеці Європа", наша влада може втратити останні стримуючі фактори у своїй брутальній внутрішній політиці. Але, по-перше, Янукович вже втратив значну підтримку в своїх базових регіонах. По-друге, у владі чимало «західників». По-третє, держскарбниця фактично порожня (справи настільки погані, що уряд навіть натякав на те, що погодиться із болісною умовою МВФ - підвищення газових тарифів для населення!), а без грошей «адміністративний ресурс» та партійно-громадська мобілізація в нашій країні вже не працюють. Нарешті, виборець Центру, Києва, Заходу та Південного Заходу, який з інтересом приглядався до європеїзації Януковича, і був морально готовий до його «фінту вухами» в стилі Кучми-99, за умов провалу підписання угоди з ЄС - не тільки прийде на вибори, як завжди, масово, але й голосуватиме хоч за дідька лисого, лише би не за діючого президента.
То чого ж прагне Янукович, рубаючи зв’язки із Європейським Союзом?
Вбачається, що такої ж влади, що її мають правителі Азербайджану, Узбекистану чи Туркменістану. Але ж Україна не має стільки нафти, газу, золота чи бавовни, щоби формувати «фонди наступних поколінь» та годувати розгалужений прошарок лоялістів.
Доля Білорусі, яка під час кризи була змушена обміняти контроль над власною ГТС та ключовими нафтопереробними та іншими хімічними підприємствами на російські кредити, і тепер потерпає від шаленого корпоративного тиску з Росії? Непогано, але РБ таки має розвинутий промсектор, збалансовану соціальну модель і до Росії прихильна в умовах режиму санкцій з боку Заходу. Януковичу нема звідки все це взяти - рефлекси його оточення геть інші.
Казахстан - нафтогазовий гігант, чию внутрішню політику модерують ТНК, але й Назарбаєву слід віддати належне. Повага місцевого соціуму до голови казахстанської держави є непідробною. Не наш випадок.
Залишається російська модель. Але дуже і дуже малобюджетна - пародійна. Без сировини, без ядерного арсеналу і без потужної пропагандистської машини...
Насправді, звісно, жодної альтернативи європейському вибору немає навіть в Януковича. Тим абсурднішими виглядають його вибрики над безоднею, проміжним етапом якої може стати хіба що Болівія у часи, що безпосередньо передували приходу до влади неосоціаліста Ево Моралеса. Чи не тому такими сумними виглядали на днях обличчя проєвропейських українських бізнесменів на святкуванні національного свята Польщі?
Голова правління ГО "Інститут сусідства та асоціації" Максим Михайленко