Теоретично - в Україні немає прецедентного права, але де-факто рішення суду у справі Богословська проти Аронця свідчить, що тепер за будь-який запис у соцмережі можна буде притягти до цивільної, адміністративної чи кримінальної відповідальності
Тепер активісти не зможуть, наприклад, писати в Фейсбук про захоплення адміністративних установ — це можна буде розцінити як заклики до повалення державного устрою.
Малоймовірно, щоб влада полювала на пересічних громадян — цілями для судових позовів скоріше будуть громадські діячі чи політичні активісти. З іншого боку, якщо людина ховається в соцмережах та боїться заявити свою думку публічно, мабуть йому краще мовчати. Звісно, я не маю зараз на увазі Аронця. Утім, знаючи наскільки наша влада любить копіювати дії Кремля, не можна не згадати про нещодавню спробу російського суду засудити за ретвіт листівки з нібито екстремістським надписом: «Кидай ходити на мітинги та починай діяти».
Звісно, залякати людей не вдасться. Навіть в країнах з міцнішими авторитарними чи навіть тоталітарними традиціями, на кшталт Китайської народної республіки чи країн шаріату, не вдалося побороти свободу слова в Інтернеті. Це марна справа, тому що звичайно боротьба проти людей призводить до зворотнього ефекту. В умовах кризи влада не може триматися на одних репресіях. Уявіть, що люди починають писати в соцмережах, що їм затримають зарплатню та їм нічим годувати дітей — на що тут подавати судовий позов? Коли населення говорить про захоплення адміністративних будівель чи повалення режиму, вони будуть про це говорити не тільки в Інтернеті.
Координатор громадянського руху "Спільна справа" Олександр Данилюк