Часом мені здається, що жартівник Джером К. Джером писав зовсім не про Англію позаминулого століття. «Театральний антрепренер гучно стукає в барабан. - Підходьте! Підходьте! - кричить він. – Зараз ми будемо вдавати, що місіс Джонс принцеса, а старий Джонсон робитиме вигляд, що він пірат. Підходьте, підходьте, спішіть побачити!» Кращого коментаря ніж цей пасаж із «Трьох у човні…» для саміту голів урядів країн СНД, що відбувся 20 листопада в Петербурзі, годі й шукати.
Почати з того, що сама по собі Співдружність, вигадана начебто для «цивілізованого розлучення» пострадянських республік цієї функції не виконала. Натомість вона пережила свою реальну задачу – стати фундаментом для нового об’єднання. По суті, дублювання (а там і підміна) всіх її структур структурами Євразійського Союзу – лише питання часу. Власне кажучи, нинішня зустріч якраз і продемонструвала, що цей процес у самому розпалі: дискусія про те, як асоціація України з ЄС відіб’ється на Митному Союзі (в теорії – основі майбутнього ЄврАзЕС) була в цьому сенсі дуже пізнавальною.
Та підемо далі. Серед країн-членів СНД президентської форми правління не мають лише дві – вочевидь, найвпливовіші – Молдова та Киргизстан. Що означає президентська форма правління на пострадянському просторі, пояснювати, певно, не треба. Тож, попри номінально високий представницький рівень, те, що відбувалося в Петербурзі – не більше, ніж збіговисько тримачів високих синекур. Політичне Маппет-шоу.
Причому його головні герої – Дмитро Медведєв та Микола Азаров – є медійними клонами. Їхня задача – створення інформаційного шуму й тиражування безглуздих сенсацій. Медведєв авторитетно лякає Київ у разі асоціації з ЄС карами єгипетськими, яких навіть у Москві ще не уявляють. Проте після публічного прочухана, який влаштував йому ВВП за критику повернення МВД права порушувати «податкові» справи, стало остаточно ясно: другий номер кремлівського тандему остаточно перетворився на баласт, а отже, сам по собі нічого вирішувати не може й являє собою не більше ніж «говорящую голову».
Мало того, що Азаров опинився в аналогічній позиції, його нарікання щодо порушення росіянами правил Зони вільної торгівлі СНД на даному етапі виглядають анекдотично. Це за часів Кучми колеги по пострадянському клубу могли не зважати на «дурничку»: Україна так і не ратифікувала статут СНД, тож її статус у цьому об’єднанні потребує юридичних роз’яснень. А без цього вибачайте – «пиво тільки членам профспілки», як слушно зауважили одеські класики.
Але повернімося до Джерома. Судячи з млявої реакції російських медіа, вистава, вочевидь, успіху не мала. Чи не тому, що місіс Джонсон і старий Джонс завчили один і той самий текст?