У найближчі два місяці ціни стрибнуть на 20%

24 листопада, 2013 неділя
18:59

Своїми діями влада сіє паніку. Водночас із різким розворотом в бік Росії уряд планує попустити цінові гальма

Перш ніж аналізувати причини такої девіантної поведінки, спробуймо порахувати, якого підвищення цін слід очікувати. Будемо користуватись офіційною статистикою (даними Держстату), офіційними документами Нацбанку й Кабміну та офіційними висловлюваннями їхніх керівників.

«Стеля» Соркіна: понадплановий друк грошей

Днями агентство «Інтерфакс-Україна» обнародувало інтерв’ю з головою Нацбанку України Ігорем Соркіним. Серед питань було й таке: «Яку інфляцію очікують в НБУ в 2013 и 2014 роках?» Головний банкір ухилився від того, щоб озвучити бодай якісь прогнозні цифри, й обмежився словами про збереження «низького рівня» інфляції у цьому році та «помірну інфляцію» наступного року. Ось дослівна цитата: «Щодо інфляції в поточному і минулому роках можу сказати, що є всі передумови збереження її низького рівня до кінця поточного року… У 2014 році, за нашими оцінками, інфляція також буде помірною і не перевищить середньострокової мети, визначеної в основних напрямах грошово-кредитної політики».

Вже навіть з цих слів можна зробити висновок, що після грудня нинішнього року збереження низького рівня інфляції припиниться і наступного року інфляція підвищиться з «низької» до «помірної». Документ, на який послався Соркін, — Основні засади грошово-кредитної політики на 2013 рік — визначає, що «річний показник приросту індексу споживчих цін у 2013-2014 роках має стабілізуватися в діапазоні 4-6%». Отже, за оцінкою голови НБУ, зростання цін наступного року не перевищить 6%. Однак суттєво нижчої інфляції, ніж 6%, він не обіцяє, хоча поточного року за підсумками січня-жовтня, згідно з інформацією Держстату, мала місце дефляція — зниження споживчих цін на товари та послуги на 0,4% порівняно з відповідним періодом минулого року.

Нацбанк вже розпочав готуватись до підвищення цін. 5 вересня Рада НБУ у своєму рішенні №11 рекомендувала правлінню НБУ «вважати припустимим можливе відхилення у більший бік показника приросту монетарної бази порівняно із прогнозними орієнтирами, визначеними в Основних засадах грошово-кредитної політики на 2013 рік». В перекладі на людську мову «відхилення у більший бік показника приросту монетарної бази» означає понадпланове друкування грошей.

Поправка на Азарова: додаткові 4% інфляції

Вищезгадані Основні засади грошово-кредитної політики на 2013 рік були схвалені рішенням Ради НБУ 5 вересня 2012 року. Крім них, є ще Державна програма активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів 27 лютого 2013 року. Там найпершим завданням державної політики на 2013-2014 роки записано «забезпечення оптимального рівня інфляції, який не перешкоджатиме економічному розвитку країни», а сам цей «оптимальний рівень» визначено так: «у межах 5-6 відсотків у 2013-2014 роках».

Однак вже 27 березня 2013 року уряд своїм розпорядженням схвалив проект Основних напрямів бюджетної політики на 2014 рік, де в числі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2014 рік визначено «індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) — 108,3 відсотка». Саме цього значення дотримувався уряд, коли розробляв проект держбюджету-2014. Як відомо, цей проект був внесений у парламент 14 вересня і відкликаний 16 вересня «на доопрацювання». Новий проект держбюджету-2014 уряд планує розглянути 27 листопада; при цьому, за словами прем’єр-міністра Миколи Азарова, доведеться скоригувати прогнозні макропоказники. Судячи з заяви Азарова про те, що «ми повинні визначити абсолютно реалістичні показники бюджету 2014 року», усі показники погіршаться. Зокрема, прогнозні темпи зростання ВВП знизяться, а темпи зростання цін — ще більше підвищаться.

Наразі ніякої законодавчої «стелі» для уряду не існує. Виконувати засади, встановлені Нацбанком, він не зобов’язаний, свої власні документи він завжди може скоригувати, а проект Основних напрямів бюджетної політики на 2014 рік залишився у парламенті нерозглянутим. До речі, за законом про Нацбанк Рада НБУ ще до 15 вересня повинна була затвердити Основні засади грошово-кредитної політики на 2014 рік. Однак вона досі цього не зробила, бо чекає макропоказників від Кабміну. Тож коли Соркін сказав, що інфляція «не перевищить середньострокової мети, визначеної в основних напрямах грошово-кредитної політики», він забув уточнити, що ця «середньострокова мета» найближчим часом може зазнати суттєвої корекції.

В якості нової «стелі», вельми ймовірно, буде взято «психологічну» позначку 10%. Соркін, як пам’ятаємо, пообіцяв на наступний рік «помірну інфляцію» — а цей термін якраз і означає (за європейськими та світовими мірками) інфляцію менше 10% на рік.

Передноворічна заначка: ще 6,1%

Заслуговує на увагу ще одна деталь. Основні напрями бюджетної політики містять «індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року)», тобто дещо відмінний показник від річного індексу споживчих цін. Перший з цих двох показників визначає тільки грудневий рівень цін (у відсотках від рівня цін у грудні попереднього року), тоді як другий визначає середній рівень цін за весь рік (у відсотках від середнього рівня цін за попередній рік). Погляньмо на їх значення у 2008-2012 роках.

Індекси споживчих цін

 
Рік 2008 2009 2010 2011 2012
Індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) 122,3 112,3 109,1 104,6 99,8
Індекс споживчих цін (рік до попереднього року) 125,2 115,9 109,4 108 100,6

 

Як бачимо, використання грудневого індексу замість річного може дати суттєвий виграш: 2009 року цей бонус склав 3,6%, 2011 року — 3,4%. А 2014 року уряд може досягти ще більшого ефекту. Справді, щоб знизити індекс «грудень до грудня» наступного року, потрібно лише завбачливо підвищити ціни наприкінці нинішнього року. Станом на жовтень 2013 року індекс споживчих цін по відношенню до грудня 2012 року дорівнював 99,8%, проте Основні напрями бюджетної політики на 2013 рік дозволяють довести цей показник у грудні до 105,9%. Отже, уряд має резерв — невикористаний дозвіл на інфляцію — в розмірі 6,1%.

Якщо він не використає цю заначку до кінця грудня, то вона просто пропаде, перетвориться на ніщо. Азаров зараз не в тому стані, щоб жертвувати своїми можливостями.

Невраховане зростання цін: 2,5%

Досі йшла мова про ту цінову динаміку, яку враховує індекс споживчих цін. Згідно з методологічними поясненнями Держстату, цей показник «характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, що купує населення для невиробничого споживання»; він «відображає зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг». Однак споживчі настрої жителів України не є фіксованими, вони залежать і від купівельної спроможності домогосподарств, і від цін, і від якості товарів та послуг. Тому індекс споживчих цін відображає скоріше динаміку цінових пропозицій продавців, а не динаміку цін реальних купівель-продажів.

Проте щодо цієї останньої у Держстату теж є дані, а саме: зміна дефлятора кінцевих споживчих витрат домашніх господарств. Цей показник практично ніколи не озвучується представниками Кабміну чи Нацбанку і тому нечасто привертає увагу мас-медіа. Але саме він описує зростання цін на ті товари та послуги, які реально купуються домогосподарствами.

Поквартальні значення цих двох показників у 2011-2013 роках наводяться нижче. Як можна побачити, перший з них (індекс споживчих цін) систематично нижчий від другого (дефлятора кінцевих споживчих витрат).

Індекс споживчих цін і дефлятор кінцевих споживчих витрат
(у відсотках до відповідного кварталу попереднього року)

Рік 2011 2012 2013              
Квартал І ІІ ІІІ IV I II III IV I II
Індекс споживчих цін 107.7 110.8 108.4 105.0 102.9 99.6 100.0 99.9 99.5 99.6
Дефлятор кінцевих споживчих витрат домогосподарств 109,1 111,5 109,8 106,4 104,3 101,0 100,6 102,4 102,0 102,1
 

Протягом 2011 року і трьох кварталів 2012-го різниця між дефлятором кінцевих споживчих витрат та індексом споживчих цін коливалась в межах від 1,4 до 0,6 процентного пункту, а у четвертому кварталі 2012 року і перших двох кварталах 2013-го становила вже 2,5 процентного пункту (дефлятор за третій квартал ще не пораховано). Це те зростання цін, яке не враховується в офіційно озвученій інфляції, але яке реально відчувають жителі України, коли оплачують обрані ними товари та послуги.

Звісно, зазначену різницю можна якщо не ліквідувати, то бодай мінімізувати. Слід просто взяти більш адекватний набір товарів і послуг для вимірювання інфляції. Але уряду це не вигідно, оскільки тоді зменшиться пропагандистський ефект. Ще з весни минулого року Азаров розповідає, що його уряд приборкав інфляцію і навіть забезпечив дефляцію, тобто від’ємну інфляцію. Проте якщо судити за динамікою цін не на урядовий «фіксований набір», а на реально придбані домогосподарствами товари та послуги, то ніякої дефляції, виявляється, взагалі не було ані торік, ані нинішнього року. І якщо зараз уряд має 2,5% прихованого (не врахованого в офіційній інфляції) зростання цін, то навряд чи він відмовиться від цього бонусу наступного року.

Найнебезпечніше: ексцес виконавця

Якщо до «стелі» Соркіна з поправкою на Азарова (сумарно — інфляція 10%) додати передноворічну заначку (6,1%) і невраховане зростання цін (2,5%), вийде 18,6%. Якщо врахувати взаємне підсилення цих ефектів, вийде близько 20% (помноживши 1,1 на 1,061 і на 1,025, отримуємо зростання цін в 1,196 разів, тобто на 19,6%). Цілком можливо, що для уряду це забагато. До того ж, таке підвищення цін буде неможливо, навіть за допомогою статистичних маніпуляцій, втиснути у рамки «помірної інфляції».

Однак насправді підвищуватимуть ціни не Кабмін чи губернатори — вони можуть лише припинити чи згорнути заходи, спрямовані на стримування інфляції. А в ролі виконавців, які підвищуватимуть ціни, побачимо виробників товарів, торговців, комунальні підприємства тощо.

За три з половиною роки уряд Азарова доклав чимало зусиль, більш-менш ринкових та суто адміністративних, для приборкання інфляції — і досяг неабияких успіхів, принаймні якщо вірити офіційній статистиці. Однак заходи уряду не були рівномірно розподілені по всьому ланцюжку ціноутворення — починаючи від постачальників первинних ресурсів для будівельників та підприємств-виробників і завершуючи продавцями, які реалізують товари та послуги кінцевим споживачам. Найбільші зусилля були зосереджені на стримуванні цін для домогосподарств на товари та послуги з «фіксованого набору». В результаті в економіці утворилися значні цінові перекоси. Але чим сильніше стиснута пружина — тим більшої небезпеки від неї слід чекати.

Деяке уявлення про напруження всередині української економіки, породжене боротьбою з інфляцією, можна скласти, порівнявши індекси споживчих цін із індексами цін виробників і дефлятором ВВП за 2010-2013 роки.

Зростання цін у 2010-2013 роках

Рік 2010 до 2009 2011 до 2010 2012 до 2011 2013* до 2012 2013* до 2009
Індекси цін на будівельно-монтажні роботи 115,8 119,4 112,6 106,0 165,0
Індекси цін реалізації сільськогосподарської продукції 130,0 113,6 106,8 98,8 155,8
Індекси цін виробників промислової продукції 120,9 119,0 103,7 99,8 148,9
Індекси тарифів на вантажні перевезення залізничним транспортом 102,2 113,3 109,8 104,0 132,2
Дефлятор валового внутрішнього продукту 113,8 114,3 108,0 103,0 144,7
Індекси споживчих цін на товари та послуги 109,4 108,0 100,6 99,6 118,4

*За 2013 рік наведено останні наявні дані Держстату.

У крайньому стовпчику справа містяться інтегральні результати за чотири роки. Вони не абсолютно точні (позаяк дані за 2013 рік ще не остаточні), однак достатньо точні, щоб побачити велику різницю між зростанням споживчих цін (на 18,4% по відношенню до середнього рівня за 2009 рік) і зростанням цін на будівельно-монтажні роботи (на 65%), цін реалізації сільськогосподарської продукції (на 55,8%), цін виробників промислової продукції (на 48,9%), тарифів на вантажні перевезення залізничним транспортом (на 32,2%). Дефлятор ВВП, за методологічними поясненнями Держстату, «це сукупність індексів цін, які надають узагальнену характеристику їх змін у звітному періоді порівняно з цінами періоду, прийнятого для порівняння». Якщо вірити цьому показнику, то загалом рівень цін в Україні зріс на 44,7% по відношенню до 2009 року — у 2,4 разу більше, ніж зросли споживчі ціни.

Не важко зрозуміти, чому уряд вирішив відпустити цю пружину саме зараз (за останні два місяці курс гривні до долара опустився на 18-20 копійок). Приборкання інфляції було добрим пропагандистським козирем, поки спостерігалося економічне зростання. Але зараз набагато важливіший пріоритет — це зупинити падіння виробництва. Помірна інфляція потрібна якраз для того, щоб дати більше фінансового кисню підприємствам і таким чином пожвавити економіку. Уряд не може з цим затягувати, бо інакше позитивний ефект не встигне проявитися до президентських виборів. До того ж без пожвавлення економіки і без підвищення цін буде дуже важко забезпечити в заявлених обсягах усі соціальні виплати, зокрема, виконати нещодавню обіцянку Віктора Янукович про те, що вже наступного року в Україні не буде пенсіонерів з пенсіями нижче 1000 гривень. Судячи з усього, в перші півроку 2014 року влада буде повільно опускати гривню до рівня 8,5—8,8грн/долар. А вже в другій половині 2014 року застабілізує курс до Президентських виборів.

Зараз уже зрозуміло, що грошей від МВФ ми не отримаємо. Ми можемо розраховувати на доволі дорогі кредити від Росії (в 2014 рр. приблизно 7-8 мдрд. доларів) та скидку на газ приблизно на 110-120 доларів. Насправді, цих грошей вистачить, щоб штучно утримувати курс гривні до виборів 2015 р. А далі – все одно ніхто нічого не загадує.

Читайте також:
долар
6 травня, 2021 четвер
Курс валют: долар припинив дешевшати
Андрій Антоненко
6 травня, 2021 четвер
При зустрічі сказав би Зеленському все, що думаю, - Антоненко
Еден Азар
6 травня, 2021 четвер
"Реал" після вильоту із ЛЧ вказав на двері своєму найдорожчому футболісту
Київ
  • Київ
  • Львів
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • USD 27.62
    Купівля 27.62
    Продаж 27.87
  • EUR
    Купівля 33.23
    Продаж 33.7
  • Актуальне
  • Важливе
2021, субота
8 травня
09:28
В Одесі від COVID-19 помер головлікар поліклініки, - ЗМІ
09:00
Сьогодні в Україні - День пам'яті та примирення. 76 років тому завершилася Друга світова війна
08:32
7 травня на фронті: росіяни 11 раз обстріляли українців поблизу 9 міст, селищ та сіл
08:10
Нічні заворушення на Храмовій горі в Єрусалимі: поранено 17 поліцейських, постраждали 250 палестинців
07:50
З апарату Лукашенка звільняють "неблагонадійних"
07:21
На 101-му році життя помер один з ідеологів Перебудови
07:00
Анонс
ЮКІ
Телепрем'єра - у "Вечорі з Миколою Княжицьким" - фільм "ЮКІ - історія перемог вільних українців"
2021, п'ятниця
7 травня
22:52
Австралія відкриється для туристів не раніше 2022 року
22:32
Володимир Зеленський
Зеленський підписав указ про Центр протидії дезінформації
22:30
Новий вид COVID-19 вражає молоде населення, - Степанов
22:10
Володимир Зеленський
Коронавірус: Зеленський підписав указ про гуманітарну допомогу Індії
21:52
НАТО
Білий дім відредагував заяву своєї представниці про вступ України до НАТО
21:35
Марсохід
Марсохід Perseverance вперше записав звук робота-вертольота Ingenuity
21:20
Російський літак вдруге за три дні порушив естонський кордон
21:03
Україні необхідно придбати ще 5 млн доз вакцин від коронавірусу, - Степанов
20:57
Ексклюзив
"Дуже жорстко вплине на імідж України": Чалий про візит Блінкена в Україну
20:53
COVID-сертифікат видаватиметься тим, хто отримав щеплення препаратом схваленим ВООЗ, - Ляшко
20:46
На трасі Одеса – Рені Lexus врізався у відбійник, постраждала жінка
20:22
Джо Байден
Впевнений, що ми зможемо зустрітися з Путіним, - Байден
20:13
Юрій Опришко
У львівському госпіталі помер військовий Юрій Опришко, якого поранили на початку квітня
20:00
У Києві розробили електронну мапу пунктів вакцинації від коронавірусу
19:49
У Києві не заплановано масштабних акцій на 9 травня, - Крищенко
19:43
Микита Потураєв
Потураєв: В українців не можна забрати День перемоги над нацизмом
19:39
Ольга Стефанішина
Порядок денний саміту НАТО ще не затверджений, - Стефанішина
19:18
гроза
ДСНС попередила про грозу на Київщині у найближчі години
19:08
Дитячий садок, - тренер про скандальний матч "Минай" - "Шахтар"
18:59
ВООЗ
ВООЗ внесла до списку рекомендованих китайську COVID-вакцину Sinopharm
18:53
Уряд розглядає можливість надати гуманітарну допомогу Індії, - Зеленський
18:38
Георгіївська стрічка
Заборону георгіївської стрічки підтримують 43% українців, - опитування
18:28
вакцинація
Розраховуємо закінчити розробку COVID-вакцини до кінця цього року, - Національна академія наук
18:12
На Київщині за підозрою в шахрайстві затримали голову ОТГ
17:51
COVID-19
Регулятор ЄС почав вивчати препарат Sotrovimab для лікування COVID-19
17:47
сепар
Дистанційне мінування та заборонена зброя: окупанти 7 разів порушили тишу на Донбасі
17:36
Святослав Літинський
Завдяки львівському активісту у двох райцентрах Закарпаття скасували статус регіональної для угорської мови
17:25
Ексклюзив
Андрій Антоненко
Аваков зробив все, щоб заполітизувати справу Шеремета, - Антоненко
17:13
Андрій П'ятов
Голкіпер П'ятов оголосив про завершення кар'єри в збірній України
17:11
вакцина
Виключно для цільових груп: у Києві посилили контроль за використанням COVID-вакцини
17:11
СБУ
Безугла оприлюднила графік роботи над законопроектом про реформу СБУ
16:56
Еден Азар
У "Реалі" визначились зі сумою, яку хочуть отримати за свого найдорожчого футболіста
16:54
У Києві поліціянт під час патрулювання поцупив у чоловіка сумку з грошима і поділився з колегами
Більше новин