Людмила Уліцька: В Росії скоро почнуть розпалювати вогнища з книг

Російські Міністерство юстиції та Федеральна служба виконання покарань розробили нову редакцію Правил внутрішнього розпорядку виправних установ. Згідно з цим документом, ув'язненим заборонять читати класичні твори про війну та революцію

Заборона поширюється на твори, що пропагують міжнаціональну й релігійну ворожнечу, а також війну й революцію. В’язням заборонено отримувати, зберігати й розповсюджувати подібну літературу.

Таким чином, твердять критики ініціативи, у "чорному списку" з легкістю можуть опинитись "Кавказький полонений" Льва Толстого, "Кара й злочин" Федора Достоєвського, "Так гартувалась сталь" Миколи Островського й навіть епічні твори на кшталт "Робін Гуда" - адже в силу розпливчастих формулювань керівники багатьох тюрем і колоній не будуть розбиратись, наскільки "небезпечним" є той чи інший твір. На прохання Сноба цю ініціативу прокоментувала письменниця Людмила Уліцька

Я сьогодні збираю посилку для однієї бібліотеки в колонію. Я отримала листа від библиотекаря-ув’язненого, в якому є абсолютно чудове прохання: серед іншого передати твори Шекспіра і Сервантеса. Ми зараз стоїмо на початку шляху, в кінці якого нам заборонять читати Шекспіра.

Список недозволених книг тільки ростиме. Нехай тоді забороняють всю класику. Класики - мислячі люди, вони писали про вічні загальнолюдські питання, які зараз пропонується не обговорювати взагалі. Коли культурою керують люди типу Милонова, для країни це обертається катастрофою.

Будь-які заборони в галузі культури абсурдні й безглузді. Це свідчення того, що ми вступили в нове середньовіччя. Скоро почнуть розкладати вогнища з книг - ми близькі до того, що описано в «450 градусів за Фаренгейтом». Оруел теж яскраво описав такі події.

Я не здивуюся, якщо під забороною опиняться "Хаджи-Мурат" або "Капітанська дочка". Настав момент, коли культура почала заважати владі. Такі періоди бували у світі й раніше, вони починалися і закінчувалися, і я сподіваюся, що це тимчасове явище. Адже країна просто не виживе: за такої політики ми перетворимося на третій світ або навіть на четвертий. Можливо, це кінець нашої історії.

Якщо людство буде існувати через 200 років, ці події потраплять в підручники як «захід Росії».
Настав час, якому треба чинити опір. Читати й чинити опір. Прекрасно, тож ми будемо знову ночами передавати одне одному книжки. Книги піднімуться в ціні не матеріальній, а моральній. Цим наш час надзвичайно цікавий.