Америка і ЄС помінялись ролями

У відповідь на акцію міліції на Майдані, яка відбулася в середу, Вашинготон заявив, що може накласти санкції у відповідь на придушення мирних протестів в Україні

Ще більш виразний сигнал прозвучав зі сторони Пентагону, який застеріг владу Києва не використовувати війська для розгону маніфестантів. Український міністр запевнив, що цього в планах не має.

Американці, таким чином, виступили у ролі «поганого поліцейського», застерігаючи президента Віктора Януковича від будь-яких думок про запровадження військового стану.

ЄС, відповідно, виступив у ролі доброго поліцейського – продовжив умовляти Януковича підписати Угоду про Асоціацію з ЄС.  Європарламент схвалив Майдан, засудив застосування насильства з боку влади, підтримав прагнення України щодо отримання кредиту з МВФ, скликав Європейську комісію для скасування віз для українців і створення Місії ЄС, яка могла б допомогти в розмовах за круглим столом в Україні. Він також вказав на один з шляхів врегулювання  кризи, а саме - прискорені вибори. У цей сам час, євродепутати жодним словом не згадали про санкції.

Право голосу взяла і Росія. Володимир Путін заявив, що готовий до продовження розмов з Києвом щодо співпраці з Митним Союзом. Він також зазначив, що наразі мова іде виключно про роботу експертів, а також підкреслив, що євроазійська інтеграція «не протирічитиме інтеграції з ЄС» - що, звісно ж , не є правдою.

Найбільш відкритим був російський віце-прем’єр, відповідальний за перемовини з Україною. Під час свого перебування в США він погодився, що останнім часом Росія вчиняла з Україною «гостро», однак, робила це «в межах права».  Перед тим, як ми почали гостро спілкуватись з Україною, додав він, - ми попередили ЄС, що той «не може отримати того, що хоче».  Не можна не відмітити, що висловлювання росіян щодо цілей власної політики, партнерів і противників, до межі прямолінійні.

Умови гри розуміють і українці. Прем’єр Микола Азаров заявив, що «наразі» не ідеться про вхід України в Митний Союз з Росією. Водночас, за інформацією надійних джерел з Москви, знижок на газ не буде (що є головною вимогою Януковича) без вступу до Митного Союзу. Росія також хоче отримати згоду Києва на «більш вигідні умови розміщення Чорноморського флоту». Що це конкретно означає – невідомо. Однак, уже можна припустити, що Двостороння міждержавна комісія, що відбудеться між урядами України та Росії у вівторок, 17 грудня, не принесе очікуваного Кремлем і Януковичем переламу. Щоб зробити свої аргументи більш вагомими, Росія підняла відсотки на кредит, наданий восени з 6,5 до 9,5 відсотка.

Опозиція оголосила про те, що до моменту зустрічі Путіна і Януковича 17 грудня, протести триватимуть. Також сформульовані чіткі умови для перемовин з владою – вимагається не тільки звільнення затриманих демонстрантів, яких поступово таки випускають, а й також покарання винуватців. Ще однією умовою є участь Місії ЄС у перемовинах. Лідери опозиції тим часом готують велике всенародне віче на неділю. Важливо, щоб у ньому взяла участь уповноважена делегація з ЄС, яка представить українському суспільству пропозицію ЄС для країни.

Дії опозиції днями підтримали Глави провідних українських Церков (церкви, згідно соціологічних опитувань, мають найбільший рівень довіри серед громадських установ). Та найважливішим на сьогодні суб’єктом політики в Україні є її пробуджене суспільство.

На вихідні провладний табір мобілізує своїх прихильників проти Майдану. Такі акції влади вже мали місце, і незмінно закінчувалися фіаско. Єдине, що може забезпечити влада – це провокації. Для того, щоб оголосити, що демократія в Україні і зближення з ЄС дорівнюють хаосу і ламанню права. Саме так від початку протестів скрізь заявляє російська пропаганда.

Від представників президентської Партії Регіонів, які передчувають можливу поразку антимайданівських акцій, одна за одною починають лунати заяви про необхідність порозуміння з опозицією, а інколи - навіть про зміну уряду. Почали також говорити олігархи. Віктор Пінчук, зять минулого президента України Леоніда Кучми, зізнався в любові до Майдану і громадянського суспільства в Україні. 

Мирослав Чех, екс-депутат польського Сейму