Вперше Лук’яненка арештували у 1961-му і присудили розстріл. Він хотів скористатися статтею 17 конституції СРСР, яка передбачала право республік на вихід із складу Союзу, за що і отримав суворий вирок. Щоправда, тоді Лук’яненко вдалося уникнути розстрілу і вирок врешті змінили - життя обміняли на 15 років ув’язнення.
Але навіть побувавши за півкроку до смерті, Лук’яненко не зрікся своїх переконань і не змінив свого способу життя. Він і далі провадив активну підпільну роботу, виношував плани, писав програми підпільних організацій, згуртовував навколо себе людей.
Не зрікся своїх переконань він і зараз, коли у серпні цього року йому виповнилося 85 років.
В інтерв’ю Еспресо.TV Лук’яненко зізнався, що регулярно відвідує Майдан, захоплюється нинішньою революційною молоддю і вірить у те, що Україна таки вступить в Євросоюз.
- Як вам здається, чи не починається зараз період "раннього Леоніда Брежнєва", коли закручують гайки людям за те, що вони беруть учать у революційних протестах?
- Влада у нас була вихована в антиукраїнському дусі, під впливом російської політичної культури. Тобто натиснути і підпорядкувати під себе людей для цієї влади - характерно. Тому верхівка попробувала притиснути людей, і тут сталася раптова відсіч. На Майдан вийшли мільйони людей. І насправді нещодавнє рішення президента про звільнення кількох чиновників через події на Майдані говорить про те, що він почав відступати.
- З яким радянським політичним лідером ви би ви порівняли президента України Віктора Януковича?
- У радянській системі були жорсткі внутрішні закони, тобто з ким розправлялися і кого заганяли в тюрму. Крім того, там чітко була прописана і кар’єрна ієрархія. І в такій системі Янукович далеко б не піднявся. Адже він не дотягує до рівня радянських політичних лідерів, які мали гарну освіту і були у першу чергу грамотними людьми. У тій системі просто було б не мислимо, щоб керівник держави писав професор з двума літерами «ф», плутав олігарха Ріната Ахметова з письменницею Анною Ахматовою, російського письменника Антона Чехова називав українським поетом. З тим рівнем знань він би не піднявся на дуже високий щабель.
- Вам не здається, що наша опозиція веде себе мляво у цій революційній ситуації?
- Можливо, що це - стратегія поступового ведення мирної боротьби. Адже як опозиція може перебрати владу у свої руки? У Верховній раді у неї немає 226 голосів. Кілька олігархів заявили, що вони перейшли на сторону Євромайдану. І ті олігархи насправді впливають на десятки депутатів. Ці депутати можуть підтримати опозицію. Тоді весь процес стає у нормальні Конституційні рамки.
- Кого серед опозиційних лідерів ви бачите на посаді президента, прем’єра?
- Віталій Кличко міг би бути президентом, Арсеній Яценюк – прем’єром, а Олег Тягнибок – головою Верховної Ради. Вони впораються з цими обов’язками.
- Яким ви бачите подальший розвиток Майдану?
- Його треба надихати і пам’ятати, що президентські вибори будуть у 2015 році. Я хочу, щоб люди були готові до того, що для перемоги знадобиться не один ривок, а її доведеться завойовувати осадою. Я впевнений, що краще довгостроковий Майдан, ніж громадянська війна.
- Як ви думаєте, скільки ще триватиме Майдан?
- Можливо, що він триватиме цілий рік і більше. У будь-якому разі люди не повинні дати можливості ще раз атакувати Майдан і розігнати всіх страйкарів. Тобто коли починаються якісь провокації, провокаторів треба виловлювати і виганяти.