За час президентства Віктора Януковича політичні розправи над представниками політичного класу з табору опонентів та простими громадянами замасковані під суди над "корупціонерами" та "хуліганами" стали справді буденим явищем. Судили міністрів та їх заступників, студентів та пенсіонерів. Дехто, наприклад, як захисник Юлії Тимошенко Сергій Власенко, хоч й на волі, але "підвішений на справі". Ніхто не може почувати себе захищеним від політичної розправи. Еспресо.TV вирішив згадати тих з них, хто попри амністії та помилування і досі залишається за гратами. Можливо ми згадали не всіх. Можливо список буде поповнюватися новими жертвами режиму Януковича. Саме тому важливо не забувати про тих, хто зараз за гратами з політичних мотивів.
Юлія Тимошенко
Віктору Федоровичу знадобилося трохи більше року, щоб запроторити Тимошенко до СІЗО. З 5 серпня 2011 року і до сьогодні екс-прем’єр залишається за гратами. 11 жовтня 2011 року Печерський суд визнав Тимошенко винною у перевищенні влади та службових повноважень при підписанні газових контрактів з Росією 2009 року і засудив до семи років позбавлення волі.
Крім того, стосовно Тимошенко порушено ще декілька кримінальних справ, найбільш серйозні з яких – звинувачення в організації вбивства нардепа Володимира Щербаня 1996 року, а також так звана справа корпорації «Єдині енергетичні системи України», за якою Тимошенко звинувачують в ухилянні від сплати податків в особливо великих розмірах та у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах.
Ігор Марков
Одіозний одеський політик, лідер відверто проросійської партії «Родіна». У Верховній Раді останнього скликання входив по фракції Партії регіонів. Марков дозволяв собі публічно критично висловлюватися щодо політики Януковича, правда, причина його посадки дещо інша. Він ввійшов в публічний конфлікт з представниками МВС. 12 вересня 2013 року Вищий адмінсуд України визнав фальсифікації результатів голосування на парламентських виборах на окрузі Маркова в Одесі і зобов'язав ЦВК позбавити Маркова мандата. А потім слідчі витягли із шухляди майже забуту кримінальну справу 2007 року за статтею «хуліганство». Зокрема, Марков звинувачується у побитті людей під час сутичок навколо встановлення у Одесі пам’ятника російській цариці Катерині II. Стаття Маркова передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 4 років.
22 жовтня Марков був затриманий і доставлений до Києва, де Печерський суд заарештував політика. Наразі Марков перебуває у СІЗО, очікуючи на суд.
В’ЯЗНІ БАНКОВОЇ
Андрій Дзиндзя
Журналіст організації «Дорожній контроль» виявився одним із затриманих після подій на вулиці Банкова 1 грудня. Він перебуває за гратами у СІЗО з 6 грудня 2013 року і досьогодні. Дзиндзю звинувачують в угоні грейдера, який використовували під час сутичок з правоохоронцями. (частина 3 ст. 286 ККУ (незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров'я караються позбавленням волі на строк від семи до 12 років з конфіскацією майна або без такої). Проте на жодному з відеозаписів інциденту не зафіксовано, що Дзинндзя був за кермом.
Крім того, 8 січня Дзиндзі вручили підозру в тому, що він 23 січня 2013 року плюнув в обличчя інспектору ДАІ Олександру Мусі, у результаті чого правоохоронця госпіталізували із легкими тілесними ушкодженнями. (ч.2 ст.345 ККУ Умисне заподіяння працівникові равоохоронного органу побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків. Карається обмеженням волі або позбавленням волі на строк до 5 років)
Віктор Смалій
Адвокат Андрія Дзиндзі був затриманий 9 грудня 2013 року, за три дні після затримання його підзахисного. При цьому міліціонери, за словами колег Смалія, сильно побили адвоката. Смалій підозрюється в тому, що 6 грудня після оголошення суддею Володимиром Бугелем вироку про обрання запобіжного заходу Дзинзі, нібито вхопив суддю за рукав мантії, маючи намір заподіяти йому тілесні ушкодження.
11 грудня суд заарештував Смалія на два місяці. Його звинувачують за ст. 379 ККУ «посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя». Смалію загрожує від 8 до 15 років позбавлення волі.
Володимир Кадура
Бізнесмен і активіст Автомайдану був затриманий 6 грудня. Згодом суд обрав Кадурі запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком на два місяці. 10 січня Шевченківський райсуд Києва відмовився звільнити Кадуру на підставі закону про амністію учасникам масових акцій протесту.
На думку обвинувачення, саме Кадура керував вкраденим трактором і направив його на представників правоохоронних органів під час штурму Адміністрації президента 1 грудня.
Йому інкримінують статтю 348 ККК «Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця» Кадурі загрожує від 9 до 15 років позбавлення волі, або довічне ув’язнення.
Ярослав Притуленко
21-річний студент, що працює в магазині одягу для занять екстремальними видами спорту, був затриманий 1 грудня під час заворушень на Банковій, згодом заарештований. 8 січня Печерський райсуд Києва відмовив у звільненні Притуленку на підставі закону про звільнення від відповідальності учасників масових акцій протесту. Як пояснили в суді, закон чітко не тлумачить, які саме люди і за які дії повинні бути звільненими.
Притуленка звинувачують в організації масових заворушень, побитті міліціонерів та штурмі Адміністрації Президента. Стаття ч. 2 ст. 294 ККУ «Організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активна участь у масових заворушеннях». Покарання за цією статтею - від 5 до 8 років позбавлення волі.
«ВАСИЛЬКІВСЬКІ ТЕРОРИСТИ»
Активісти організації «Патріот України» Володимир Шпара, Ігор Мосійчук та Сергій Бевз вперше були затримані 22 серпня 2011 року разом з іще двома активістами, але ранком наступного дня відпущені.
Ввечері 23 серпня того ж року вони були знову затримані, а в їхніх будинках проведені обшуки. Під час обшуку правоохоронці знайшли вибухові речовини, пістолет та набої, проте затримані від цих речей категорично відхрестилися.
26 серпня суд обрав їм запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. Шпару, Мосійчука та Бевза звинуватили у намірі підірвати пам'ятник Леніну у Борисполі під час святкування Дня Незалежності в 2011 році, підготовці теракту, незаконному поводженні зі зброєю й вибуховими речовинами, а також у закликах до повалення конституційного ладу.
10 січня 2014 року Києво-Святошинський суд засудив «васильківських терористів» до 6 років ув’язнення. Проте прокуратура вирішила, що цей вирок занадто м’який і має намір оскаржити його в апеляційній інстанції, наполягаючи на 9 роках позбавлення волі.
«МАЛЮВАЛЬНИКИ ЦЯТОЧОК» або «СУМСЬКІ ГРАФІТНИКИ»
Перші графіті із зображенням людини схожої на Віктора Януковича з червоною цяткою на чолі, які зараз можна побачити майже в кожному місті України, з’явилися у Сумах ще у серпні 2011 року.
Місцева міліція відкрила справу по ч. 2 статті 296 «хуліганство вчинене групою осіб» і за підозрою «в поширенні трафаретів із зображенням Януковича з простреленою головою, екстремістських написах на стінах міста і підпалі гуртожитку» затримала чотирьох активістів організації «Чорний комітет».
14 січня 2013 року Зарічний районний суд Сум засудив Володимира Никоненка, якого безпосередньо звинувачували у поширенні графіті, до одного року тюремного ув'язнення, Ігоря Ганенка - до одного року і восьми місяців позбавлення волі, а Дмитро Данілов і Михайло Пісарцов отримали по два роки в'язниці.
ДАЛІ БУДЕ?