Клюєв стане українським Столипіним

Головним завданням Андрія Петровича є придушення української революції та перебирання на себе всього негатива від цього

Можна сказати, що відставний Льовочкін переграв свого головного суперника Клюєва, не зважаючи на те, що Андрій Петрович посів його місце в АП. З одного боку, Льовочкін зберіг, хай позірний, але імідж ліберала і не випав з пулу Президента назовсім. Тобто, як би не розгорталися події, Льовочкін має «запасні аеродроми» і може бути корисним Януковичу. Що стосується Клюєва, то в нього, по суті, не було іншого вибору, як підрядитися на цю брудну і тяжку роботу, адже, він вже став «кривавим» завдяки справі Сівковича-Попова.

Отже, тепер саме Клюєв на передовій вирішення питання української революції, і як очільник переговорної комісії з опозицією говорить майже те, що більше ста років тому заявляв Столипін – «спочатку спокій. а потім реформи». Столипін, якого в критичний момент революції наділили фактично диктаторськими повноваженнями, запам’ятався, насамперед тим, що жорстко приборкав революцію та вгамував ліберальну громадськість розпусками Думи. Така сама роль готується Клюєву. Його повноваження певний час будуть великими. Йому треба обдурити опозицію, запресувати позафракційних та переляканих депутатів від ПР, які виходять з фракції, і повільно з допомогою драконівських законів «пацифікувати» Київ та інші бунтівні регіони. На Захід він зважати не зможе, а тому, він ідеальний для Януковича керівник АП.  

Чи вдасться йому досягнути мети і залишити Януковича президентом до 2020 року -питання. Але, якщо навіть все піде добре для Януковича, то це не означає, що все буде добре для Клюєва. Як в свій час і для Столипіна, який перебрав на себе весь негатив, спрямований на Миколу ІІ. Утім, слід зазначити, що у цієї історичної паралелі є певні похибки – адже Столипін був не просто виконавцем волі режиму, він був ідеологом режиму. А от цього Клюєву не бачити – він так і залишиться прорабом «сім’ї». Але кінець кар’єри Клюєва може бути подібним до долі Столипіна. Коли Столипіна вбили, то кажуть Микола ІІ відчув певне полегшення, оскільки на нього тиснула ця сильна особистість і тому він не знав як йому спекатися незручного «реакціонера». У Януковича з Клюєвим відносини простіші – Віктор Федорович, щоб почати відбілювати свій імідж, не буде чекати, коли його незручного «реакціонера» хтось позбавить життя. Він його сам просто спише, якраз у рамках процесу відбілювання.