Чому влада продовжує репресії в регіонах

Репресії, які продовжуються в регіонах – класичний приклад ідіотизму, який панує в єдиній вертикалі влади

Рівно півтора місяці влада в центрі пробувала вигадати, як боротися з Майданом в Києві та на місцях. У зв'язку з тим, що всі накази по боротьбі з Майданами ішли в усному режимі, саме тому вони так довго доходили до кінцевих адресатів. Власне, будь-яка бюрократична машина може більше-менше швидко реагувати на події, лише тоді, коли опирається на офіційний документ. Зараз, ми бачимо інерцію на місцях, коли люди продовжують працювати за усними інструкціями.

Так, губернатори звичайно ж бачать, що в Києві щось відбувається, але вони ще не отримали остаточну відмашку з центру. Те ж саме стосується і міліції, і судів і т.д. Простіше кажучи, губернатор, начальник міліції, керівник СБУ, щодня збираються і говорять, що вони знову не розуміють, що відбувається. Але продовжують виконувати попередні вказівки. Власне треба розуміти, що вказівку губернатору може дати лише Президент. Навіть главі адміністрації він не дуже довіряє. Тому ввечері, він консультується з міліціонером та СБУшником, які теж щось чули від свого керівництва. При цьому вказівки можуть іти прямо протилежні. З однієї сторони говориться про те, що виходимо на мирний план, а з іншої, губернаторам кажуть, що непогано було б поставити грати на вікнах. Тому, губернатори і силовики виходять із тези, що краще перестаратися ніж щось недовиконати.

Чому влада не дала чіткої прямої вказівки припинити ідіотизм на місцях? Тому, що цю вказівку може дати лише Янукович і лише усно. Судячи з усього, вказівка припинити репресії дана лише в Києві. А от далі ніхто нікому нічого не каже. Янукович, на переговорах з опозицією, завжди зможе сказати про ексцес виконавця. Виконавець говорить, що не отримав чіткої вказівки. Зрештою, не треба забувати, що яструби продовжують керувати в АП. І саме вони мали б проконтролювати проходження примирливого сигналу до останнього тітушки. А вони мають всі можливості притримувати ці сигнали максимально довго.

Для того, щоб стало зрозуміліше, що відбувається, можна згадати одну історію часів Кучми. Тоді, один відомий прокурор начебто отримав вказівку від Кучми полякати одну людину. Прокурор взявся за справу і через місяць Кучма знову викликав його зі словами: "Я ж просив полякати, а ти, ж його посадиш". Потім нещасну жертву тягали по судах і за три місяці прокурор героїчно його витягнув з тюрми. Минуло кілька років і цей прокурор розповідав про те, який Кучма гад, що віддавав такі злочинні накази.