Странніков: У Макеєнка зараз ейфорія, але йому скоро доведеться боротися з провладною більшістю Київради

Про проблеми Київського бюджету на 2014 рік та проблеми, які чекають на нового керівника КМДА Володимира Макеєнко Еспресо.TV розповів депутат міськради Андрій Странніков, член постійні комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку

Які ваші загальні зауваження до бюджету Києву на наступний рік?

Продовжується тенденція попередніх трьох років, коли на початку року показується нереальна цифра, яка показується як реальна. Вчора заявили про майже 20 мільярдів дохідної частини та майже 20 мільярдів видаткової частини, рік плануємо нібито закінчити з невеличким плюсом.

Якщо придивитись уважніше, ми побачимо, що є три основні завищенні цифри. По-перше, це податок з доходів фізичних осіб. Звичайно він виконується на рівні 7,5 мільярдів, а зараз чомусь поставили план на 9 мільярдів. Населення в Києві більше не стало, ставка податку не підвищилася, податки краще платити не стали отже звідки візьмуться додаткові півтора мільярда не зрозуміло.

По-друге, це плата за землю. В минулому році поставили планку в 4 мільярда, але виконана вона була лише на половину. В цьому році знову ставлять цю планку, але ніяких умов до збільшення не виконано, отже швидше за все це буде 2 мільярда мінус.

Ну й остання, сама популярна стаття, це продаж землі. Вже третій рік поспіль ставлять цифру в 600 мільйонів. Та й вона ніколи не виконується. Минулого року, наприклад, вона була виконана на 50 мільйонів, отже півмільярда бюджет недоотримав. Цього року та ж сама ситуація – земельних аукціонів немає, процедури їх проведення не існує, політичної волі міської адміністрації та Київради продавати землю немає, це питання доволі корупційне. Отже земля не продається навіть там, де вона могла б продаватися. Швидше за все ця стаття знову не буде виконана.

Отже 1,5 плюс 2 плюс 0,5 це виходить 4 мільярда. Також додайте ще біля 3 мільярдів довгу, які ми повинні сплатити, та ми будемо мати «дірку» в 7 мільярдів.

Щоб показати реальну цифру, треба було затверджувати доході на рівні 16 мільярдів, а видатки на рівні 20. За це б ніхто б не проголосував, отже влада пішла звичайним шляхом – декларуємо велику суму, біля кінця року її трохи зменшуємо, та показуємо що виконали бюджет на 80-85%.

Як ви оцінюєте заяви голови КМДА Володимира Макеєнко про боротьбу з корупцією? Чи він зможе ефективно боротися із корупцією та за рахунок «тіньового сектору» економіки?

Я вітаю взагалі прагнення пана Макеєнка зараз йти назустріч киянам, напруга в столиці й так дуже сильна. Але є питання суто економічне. Якщо раптом йому здасться вивести частину київської економіки з тіні, йому потрібно буде багато чого змінити в кадровому плані та для цього потрібна політична воля. За весь період, коли я працюю в Київраді чи слідкую за її діяльністю, я не бачив жодного керівника, яком б це вдалося.

Зараз в пана Володимира є невеличка ейфорія, яка незабаром зміниться розумінням справжньої ситуації. Якщо він буде дійсно боротися з корупцією, ми йому звісно в цьому допоможемо.

Під кадровими рішеннями ви маєте на увазі заступників голови КМДА та керівників підрозділів?

Не лише. Ви розумієте, що дає найбільші корупційні ризики в міському господарстві – це бюджетні питання, земля, майно, інвестиційні речі. В цих сферах потрібно наводити порядок. І наводити порядок треба в депутатському корпусі, при чому саме у провладній більшості.

Опозиція й так не бере участь навіть не в голосуванні по цим питанням, а й навіть допуску до цих ресурсів. Провладна більшість ще з часів Черновецького звикла голосувати за гроші, отже це буде складний момент.

Для того, щоб перемогти цю корупційну гідру пан Макеєнко має як найшвидше добитися чергових чи позачергових виборів в Києві. До Київради прийдуть нові депутати та ця боротьба буде мати якісь ефект.

Чи може Київ чекати інфраструктурних проектів з цим бюджетом?

Усі інфраструктурні об’єкти як правило робляться за кошти спецфонду, який в принципі наповнюється непогано. Зараз програма затверджена на рівні одного мільярда, чого для Києва зовсім недостатньо. З цими коштами можна хіба що провести реконструкцію лікарень або шкіл.

Великі проекти, наприклад метро, розв’язки, нові дороги, не будуються за кошт міського бюджету, чи його частка невеличка. Ці кошти виділяються з держбюджету.

Це й було головною метою рішення 2010 року, коли Київ позбавили права залишати в міському бюджеті 50% податку на доходи фізичних осіб – це в середньому біля 8 мільярдів гривень. Як тільки Янукович став президентом, до Державного бюджету була внесена ця норма. Тепер Київ змушений за фінансуванням великих об’єктів, які усі бачать, звертатися за фінансуванням до Кабінету міністрів. Таким чином Київ посадили на фінансовий та політичний гачок – аби розвиватися він повинен просити грошей в уряду.

Це не сильно допомогло рейтингу влади, що показали вибори 2012 року, та й звісно нинішня революція.

Отже до 2010 року ці 50% використовувалися на інфраструктурні проекти?

Безумовно. Зараз з цього податку у Києві залишається біля 8 мільярдів, а так було б біля 16.  Можна було й на Програму соціально-економічного розвитку більше кинути, і кинути на загальний фонд – це ж основна частина, та їх легше використовувати.

Відміну цієї норми потрібно проводити через Бюджетний кодекс.

Отже це не рівень міської влади?

Ні, ні, це не Макеєнко. Я вчора дивився як він обіцяв народним депутатам від опозиції, що він не буде перераховувати ці 50%. Можливо він не в курсі, що це не його парафія. Ніхто Макеєнко питати не буде, чи він хоче відраховувати ці гроші.