Як зміна офіційного курсу національної валюти позначиться на цінах?
Девальвація гривні автоматично означає підвищення цін на імпортні товари на внутрішньому ринку. При незмінності ціни в іноземній валюті імпортер змушений збільшувати оптові та роздрібні ціни пропорційно новому курсу.
Щоб зберегти свою маржу і прибуток, а також мати можливість заплатити всі податки, нетто- імпортер відразу ж підвищує ціни на свій продукт. Причому навіть на ту партію товару, яка була ввезена в Україну ще за старими цінами. Таким чином, компанії намагаються перекрити свої ризики можливого знецінення валюти надалі.
Проблема в тому, що рівень негативних очікувань набагато вищий, ніж сама девальвація. Незалежно від товару – це одяг, взуття, побутова техніка, електроніка чи ліки - імпортери перестраховуються. При формуванні нових цін, крім безпосередньої компенсації курсової різниці і фінансових втрат для наступної закупівлі, вони «накидають» додатково ще 15-20%.
Те, що страхи більше, ніж реальна девальвація, зараз наочно видно на бензині. Навіть після того, як гривня трохи відновила свої позиції, ціни на бензин не знизились, а навпаки -продовжують рости.
Що робитимуть у нових реаліях вітчизняні виробники?
Різкий обвал курсу вдарить по гаманцю кожного - і пересічного споживача, і бізнесу. На підвищення роздрібної вартості вітчизняних товарів вплине кілька складових. Насамперед - імпортна сировина і логістика. У кожному конкретному продукті частка імпортних компонентів, які впливають на її собівартість, відрізняється. Це ж стосується і логістичних витрат. Як показує практика, українські виробники намагаються 90% своїх додаткових витрат перекласти на плечі споживачів. Зменшувати власний прибуток вони не готові. Отже, можна очікувати, що ціни на продовольчі та промислові товари вітчизняного виробництва зростуть на 5-10%. Найсильніше подорожчають товари середнього і преміального цінових сегментів. Але цей перегляд відбудеться з деяким запізненням у часі.
Девальвацію потрібно було проводити поступово ще кілька років тому. Якби курс був плаваючим давно, негативні очікування не виявилися би такими гострими сьогодні.
Чи очікуються конфлікти між постачальниками і рітейлерами? Особливо з урахуванням того, що наприкінці минулого року Держцінінспекція підписала з торговими мережами меморандум, в якому останні погодилися «зайвий раз» не підвищувати роздрібні ціни на соціально значущі продукти і товари масового попиту?
Спроба виробників та імпортерів підняти ціни неминуче призведе до загострення відносин між роздрібними мережами та постачальниками. Можна прогнозувати загострення кризи неплатежів, як це було в 2008 році, розриву чинних контрактів і навіть судів. Тоді для стабілізації взаємин знадобилося майже півтора року.
Наскільки сильно ситуація загостриться зараз, сказати складно. Зміна термінів оплати мережами за вже відвантажений товар насамперед позначиться на споживачах. Це призведе не лише до «цінових гойдалок», але і скоротить асортимент товарних пропозицій на полицях.
Додаткові важелі впливу на споживчий ринок прагне забезпечити собі Держцінінспекція - нещодавно її керівництво заявило про плани взяти під свій контроль не тільки цінове регулювання, а й рентабельність виробництва широкого переліку товарів. Можливо, у зв'язку з девальвацією національної валюти ці амбітні плани будуть перенесені на більш пізній термін. Адже подальшого посилення тиску бізнес може просто не витримати.
Що стосується утримання цінового коридору на соціально значущі продукти харчування, думаю, що контролери застосують всі можливі заходи , щоб не допустити серйозного стрибка цін. У нинішній ситуації торговельні мережі будуть просто змушені «віджимати» постачальників по максимуму.
Як зміниться найближчим часом споживання українцями різних товарів?
Купівельна спроможність вітчизняних споживачів різко падає. Однак постачальники сподіваються, що девальвація гривні призведе до короткочасного сплеску попиту на товари тривалого користування (наприклад, побутова техніка та електроніка). Причому через побоювання, що через пару місяців буде ще дорожче, споживачі будуть самі стимулювати цей ріст. Негативний вплив ринок відчує в середньостроковій перспективі. При погіршенні економічної ситуації - через 4-6 місяців обсяги продажу загальмуються.
У споживачів скоротиться вибір доступних товарів. За останні роки мережі дуже сильно розширили сегмент private label (власні торгові марки) у різних категоріях, одночасно з цим взявши на себе більшість ризиків виробників. Зараз рітейлери ще більше будуть переорієнтуватися на продукцію private label, відмовляючись від відомих брендів або пропонуючи їм «місце на полиці» за вищими цінами.