Інші навпаки кажуть, що нічого від нього не залежить і все вирішує Путін. Останнім часом у пресі з'явилися повідомлення про нібито групу Тігіпка, яка ось зараз уже підтримає опозицію і змінить ситуацію в країні.
Хоча насправді в Україні продовжує діяти система, побудована Леонідом Кучмою. Ця система називається "олігархат". Декілька людей в Україні вирішують її долю. При Ющенку це були Ахметов, Фірташ, Коломойський, Пінчук і Порошенко. Янукович сам вирішив стати одним з олігархів, залишивши у партнерах Фірташа та Ахметова. Тимошенко, яка намагалася обмежити інтереси кількох олігархічних груп - стала їх жертвою. Пінчук і Коломойський більш-менш зберегли, але не збільшили власні статки, на відміну від нового олігарха Януковича. Порошенко став єдиним "дозволеним" владою опозиційним олігархом.
Олігархи були постійно не задоволені жадібністю Януковича, близької до його сім"ї так званої "молодої команди" в уряді, але ілюзією буде вважати, що відмова від Європейської інтеграції не отримала підтримки більшості олігархічних груп. Тому смішно говорити про групу Тігіпка у фракції Партії регіонів. Якби така група була, і Україна, і електорат на Сході отримали б знову нового і демократичного політика Сергія Леонідовича. Але, на жаль, він контролює у цій групі від сили трьох людей зі своєї колишньої партії. Усі решта, а це понад 30 депутатів - так звана група Фірташа-Льовочкіна. Ще 40 депутатів у фракції Партії регіонів під контролем Ріната Ахметова. Цих двох олігархів було б достатньо і для того, щоб змінити Конституцію, і для того, щоб примусити Януковича піти.
Але чомусь вони цього не роблять. Причини зрозумілі - невигідно. Простіше зараз або підтримати Януковича, або у разі його повної неспроможності зробити ставку на іншого прохідного кандидата в президенти, щоб потім керувати ним та його адміністрацією, як це було при всіх попередниках. Більшість з олігархів у той чи інший спосіб залежні від Росії. Фірташ - через ціну на енергоносії, Ахметов - через можливість швидко продати активи, Пінчук - через ринки збуту для власних труб. І тільки Порошенко уже як політик, а не лише як олігарх, може бути зацікавленим у західному векторі розвитку.
Але поки олігархи не скажуть своє слово, ця революція не переможе. А вони не кажуть. Бо перемога революції - це зміна системи, у якій олігархів існувати не повинно. Так, вони можуть зберегти свої статки, але повинні втратити необмежений вплив на політичні процеси. Не всі з них до цього готові. Тому будь-яка декоративна зміна приведе до наступного Майдану уже проти нових керманичів, якщо їм не вдасться передати владу в країні від "олігархату" до реальних політичних партій та громадянського суспільства.