Через відмову підвищити вартість проїзду в метро до 3 грн столична влада ставить під загрозу здатність обслуговувати свої борги – саме так вчора прокоментував Голубченко заяву Макеєнка про те, що влада Києва відмовляється від ідеї підвищення ціни на проїзд
Перед тим Голубченко обіцяв «збити» з опозиції 40 млн. грн. за «розгромлений Хрещатик». Питання звідки взялася цифра 40 мільйонів ми можемо навіть не піднімати – ніхто ніяких розрахунків не оприлюднював, а тому, схоже на те, що ця цифра, взята зі стелі. Натомість Макеєнко говорив, що в нього є черга від різних інвесторів, які готові за свій кошт відновити центр Києва. Зрештою, не треба забувати, що й Порошенко обіцяв своїм коштом відновити вулицю Грушевського.
Приклади дрібніших пікіровок голови КМДА та його першого заступника можна продовжити, але головне питання – що за цим стоїть, гра чи конфлікт?
В КМДА немає чиновників, які б не знали, як хотів стати міським головою Анатолій Голубченко. Також, в КМДА, поки до кінця не розуміють чому головою став Макеєнко, і чи надовго він прийшов. Зрештою, всі також бачать, що поки Макеєнко виконує роль весільного генерала. У нього немає своїх людей, він привів з собою кількох помічників і наразі до кінця не розуміє, що відбувається навколо нього.
Отже, що насправді відбувається? Перш за все, чому був обраний Макеєнко? Мені доводилося чути найрізноманітніші конспірологічні версії, але правдивою виглядає лише одна: йому довіряє Янукович і він уміє говорити українською. Більше немає жодних причин, чому мером став Макеєнко. Чому на цю роль не підійшов Голубченко? Тому, що він не є тією людиною, якій стовідсотково довіряє Янукович. Скільки б Андрій Клюєв (Голубченко є його креатурою) не говорив, що може поручитися за Голубченка – для Януковича це не аргумент.
Тепер, щодо повноважень. Макеєнко – справді «марсіанин» для столиці. Він не розуміє, що таке міська інфраструктура. Як функціонує місто він має дуже поверхове уявлення. Щодо власних людей, то їх у нього з одного боку немає, а з іншого – йому просто не дають щось змінювати. Не треба забувати, що за кадрову політику в АП відповідає Клюєв, який поки не збирається посилювати Макеєнка. Тим більше, що Макеєнку дали завдання не наводити лад в місті, а створити образ «доброго друга киян», такого собі «свого хлопця».
Більше того, поки Макеєнко і сам особливо не поспішає влізати в конфлікти з «папєрєдніками». Слід зазначити, що три заступника міського голови орієнтуються безпосередньо на Клюєва (Голубченко, Корж та Костюк), а ще два – на Льовочкіна (Пузанов та Крамаренко).
Отже, в сухому залишку ми маємо типову картину «перехідного періоду», коли нова влада не знає, що з цією владою робити, а стара намагається довести, що без неї земля крутитися не зможе. Щодо стосунків Голубченко-Макеєнко, то вони вписуються в схему, яку можна описати формулою: «Не учіть мене, я сам кого хочешь навчу» (Голубченко); та «Почекайте, я до Вас іще доберуся» (Макеєнко).
Чи має намір Голубченко і надалі в своїх коментарях наголошувати на повному невігластві свого зверхника? Судячи з усього так. Голубченко поки ніяк не може зрозуміти, що він програв битву за крісло мера, яку він веде кілька останніх років. Окрім того, його ніхто не б'є по руках за «недостойну поведінку». Тим більше, що він завжди має пояснення: «Хтось же має бути поганим поліцейським».