Велика Сімка готується до впровадження нових заходів тиску на Росію з огляду на те, що агресія проти України триває. Головна інтрига полягає в тому, чи перейдуть тепер США та їхні союзники до санкцій третього рівня, чи мова йтиме лише про розширення санкцій рівня другого. Це неабияка проблема, оскільки ряд країн Євросоюзу зазнає серйозних втрат від розриву економічних зв’язків із Російською Федерацією.
Наразі в західних дипломатичних колах обговорюється 15 імен, які мають доповнити чорний список поплічників Путіна, проти яких впроваджено персональні санкції. Reuters наводить слова свого джерела, що твердить: «Європейський список набагато більше пов'язаний з безпосередніми діями (тих чи інших осіб), натомість американський список більше зосереджується на приятелях (Володмира Путіна) та (бізнесових) структурах». Заступник радника Білого дому з питань безпеки Тоні Блінкен в ефірі телекомпанії CBS зазначив, що цілями США стануть російські компанії, афілійовані з ближнім колом російського президента та підприємства військово-промислового комплексу.
Нагадаємо ті санкції, які вже було впроваджено у відповідь на російське вторгнення в Крим та його подальшу анексію. Деякі санкції можуть здаватися сміхотворними, проте вони мають значний сукупний ефект. Зокрема, відтік капіталу з РФ за перший квартал цього року перевищив $70 млрд. – більше, ніж за весь минулий рік. Російські урядові облігації втратили три чверті від минулорічної ціни. Це лише безпосередній результат санкцій. Подальші наслідки прорахувати важко, але з огляду на вже наявні репутаційні втрати, стан російської економіки деградуватиме стрімко.
Заходи першого рівня передбачають заморожування активів та впровадження візових обмежень щодо переліку певних осіб, а також заборону компаніям країн, що впроваджують санкції, мати ділові контакти з цими особами та пов’язаними з ними організаціями. Другий рівень передбачає збільшення тиску на фінансову й економічну систему країни. Третій спрямований на мінімізацію її участі в глобальній фінансовій та економічній системах. Однак цей поділ є певною мірою умовним через тісне переплетення різних чинників.
Отже:
1. Впровадження персональних санкцій, що передбачають заборону на видачу віз, арешт закордонних активів у вигляді нерухомості та блокування особистих банківських рахунків. До цього заходу вдалися США, Канада, Австралія, Євросоюз. Чорні списки доповнювалися кілька разів, причому єдиного реєстру складено не було, попри те, що вони здебільшого співпадають. Швейцарія фактично підтримала санкції США та ЄС. Ісландія, Норвегія, Молдова, Албанія та Чорногорія долучились до санкцій з боку ЄС.
2. Заморожування співробітництва в галузях безпеки та оборони, припинення виконання контрактів у сфері ВПК, зокрема на постачання продукції й теїнологій військового призначення, збройових систем, а також згортання навчальних програм. До таких кроків вдалися США, Канада, Велика Британія, Німеччина, Франція, Швейцарія, Латвія, Нідерланди, Швеція. НАТО згорнуло всі спільні програми з РФ
3. Припинення роботи над створенням Зони вільної торгівлі з Митним Союзом. До цього вдалися: Норвегія – від Європейської організації вільної торгівлі, Нова Зеландія, Швейцарія
4. Заморожування співробітництва в космічній галузі. США, Канада, Японія, Німеччина
5. Розрив контрактів іноземних корпорацій із російськими замовниками. Поки що йдеться лише про оборонну галузь, але ці заходи може бути розширено. Наразі в переліку Rheinmetall AG, Siemens, Renault Trucks Defence.
6. Припинення інвестиційного співробітництва з РФ. Про це вже заявили США та Японія. ЄС вдасться до аналогічних кроків.
7. Припинення процесу лібералізації візового режиму. До таких заходів вдалися Японія та ЄС. Крім того, всім посольствам країн ЄС заборонено видавати візи мешканцям Криму.
8. Скасування самітів, конференцій, двосторонніх програм співробітництва та форумів за участю Росії або дискримінація її у багатосторонніх міжнародних структурах. До цього заходу вдалися ОЕСР, Рада Європи, Європейська організація з безпеки аеронавігації, Велика (ві)Сімка, Арктична Рада, НАТО, Німеччина, Польща, США.
9. Перешкоджання роботі російських банківських установ, фінансових та бізнесових структур. Серед них АКБ «Росія», «Собибанк», «Инвесткапиталбанк», СМП Банк, «Финсервис» та ще два афілійовані з російським керівництвом банки. Санкції проти них, а також кримського «Чорноморнафтогазу» впровадили США, Канада та ЄС. Міжнародні платіжні системи Visa та Mastercard перестали обслуговувати емітовані цими банками карти. Банк JPMorgan Chase на добу заблокував платіж посольства РФ в Астані.
10. Згортання співробітництва в енергетичних та енерготранспортних проектах. Зокрема, ЄС заявив про припинення будівництва Південного Потоку, Болгарія взялася за демонтаж газогону на своїй території. США припинили співробітництво з РФ у галузі атомної енергетики, зокрема, за програмою Нанна-Лугара.
11. Звуження можливостей дипломатичного діалогу, відкликання власних дипломатів з РФ, висилка російських або обмеження доступу для них. До цього вдалися НАТО, Канада, Нова Зеландія
12. Відмова від надання поштових послуг. Poczta Polska, Česká pošta, Deutsche Post AG припинили доставки в Крим. Невідоме число міжнародних та іноземних інтернет-магазинів припинили обслуговувати клієнтів з РФ та Криму.
13. Згортання представництв транснаціональних корпорацій. Наразі йдеться тільки про Крим, але цілком імовірно, що ТНК підуть і з РФ. Банк Кипру, Metro AG, JYSK, McDonalds – тільки перші ластівки.
