Близько місяця тому під час круглого столу в Адміністрації президента Тетяна Чорновол закликала повернути урядовому уповноваженому по боротьбі з корупцією хоча б ті ж повноваження, які були за часів прем’єрства Тимошенко. За її словами, це допомогло би хоч якось боротися із корупцією. Втім, поки що ніяких новин про повернення їй повноважень не було.
Чорновол отримає повноваження, якщо очолить так зване Антикорупційне бюро, але коли воно буде створене – питання надзвичайно болюче та складне.
Наразі у парламенті зареєстровано три законопроекти про створення бюро. Перший ще наприкінці березня подав народний депутат від УДАРу Віктор Чумак, який є головою парламентського комітету по боротьбі з оргзлочинністю і корупцією. Як повідомляють ЗМІ, цей законопроект розроблявся ще з 2009 року за участі профільних громадських організацій, зокрема «Transparency International Україна». Інший законопроект на початку квітня був зареєстрований екс-головою Адміністрації президента Сергієм Пашинським на прохання самої Чорновол.
Головні відмінності двох законів наступні.
По-перше, у законопроекті Чумака була присутня можливість перевіряти бізнес для запобігання так званої корупції в приватному секторі. За словами Чорновол, це у наших умовах неможливо, бо в цьому випадку Антикорупційне бюро перетвориться у черговий орган для захоплення бізнесу.
У законопроекті Пашинського-Чорновол згадується підслідність суддів та прокурорів, тоді як Чумак це не згадує. «Звісно, його буде легше провести у Верховній Раді», - визнала Чорновол.
Остання, але чи не найважливіша відмінність – як формується бюро. За думкою Чорновол та Пашинського, керівника Антикорупційного бюро фактично, через РНБО, призначає президент як особа, фактично позбавлена повноважень та важелів впливу на економіку (пригадуємо повернену конституційну реформу). Для Чумака, у свою чергу, принципово, щоб нове Бюро контролював парламент. "Над Антикорупційним бюро повинен стояти закон, а не особистість президента", - заявив він у нещодавньому інтерв'ю.
Скоріш за все саме це є принциповим моментом. Від "образливих" для Чорновол вимог про 35 років як мінімальний вік для керівника та обов'язкову юридичну освіту Чумак готовий відмовитись. Ще нещодавно Чорновол заявляла, що розраховувати на Раду у вирішенні оперативних питань неможливо та наводила приклади того, як довго парламент визначав кандидатури представників люстраційної комісії для суддів.
Прес-секретарка Чумака говорить, що наразі узгодження законопроекту по Антикорупційному бюро продовжується. За її словами, чекати на якесь рішення можна мінімум за тиждень, а скоріш за два. Після того як 14 травня Верховна Рада провалила голосування по антикорупційному закону, Чумак хоче підготувати єдиний законопроект. Також він вважає важливим зосередитись на узгодженні нового єдиного законопроекту про створення Антикорупційного бюро з чинними законами про міліцію, про прокуратуру, тощо. Мета - створити єдиний комплекс запобігання корупції та заходи проти порушників.
Отже, переговори продовжуються.
Нещодавно Чумак приєднався до обговорення закону від "Transparency International Україна". Експертна організація планує боротися не лише з наслідками, а й з підставами для корупції, так званим "конфліктом інтересів" чиновників. Для цього вони рекомендують низку заходів. Зокрема, йдеться про електронне заповнення декларацій та про підвищений контроль держслужбовців у питаннях конфлікту інтересів - партійних та бізнесових.
Раніше, сам Чумак заявляв, що цей склад Верховної Ради ніколи не проголосує за створення Антикорупційного бюро. Мабуть він знайшов собі новий козир?