Ольга Харлан: Російські тренери привітали з тим, що цілий день вигравала в їхніх підопічних

Після цієї континентальної першості наша олімпійська чемпіонка і чемпіонка світу стала володаркою 7-ми золотих і 2-х бронзових нагород чемпіонатів Європи. Крім того, у її колекції – 6 срібних медалей з цих турнірів.

Цікаво, що Оля навіть загубила лік своїм нагородам, повідомляє Еспресо.TV.

- Чи знаєте ви точну кількість своїх медалей, здобутих на чемпіонатах Європи?

- Точну кількість не назву. Знаю, що 7 разів вигравала. У 2007, 2008, 2011, 2012 и 2013 – ми були другими. А зараз – треті.

- Судячи зі статистики ваших перемог на континентальних першостях, все-таки в індивідуальному раунді змагань вам виступати простіше. Чи це просто збіг?

- Якщо чесно, то це дійсно просто збіг. В індивідуальній першості в мене менше медалей, ніж у командній. Це зовсім інше налаштування. Особиста першість – це твоя особиста справа, з якою ти маєш впоратися. А в команді треба відчувати всю команду.

- У вас просто феноменальна здатність збиратися, коли суперниці за крок від перемоги – командна першість у фіналах Олімпійських ігор-2008, чемпіонату світу-2013 і ось зараз на чемпіонаті Європи в індивідуальній першості. Що ви в ці моменти собі говорите, про що думаєте?

- Те, що я програю в подібних ситуаціях, свідчить про втрату мною концентрації - думаю про щось інше, а не про бій. Коли я вимикаю це, а вмикаю зосередженість, увагу і все, що в мене залишилося на той момент, я наношу удари і виграю. У цьому полягає моя помилка – невміння тримати концентрацію весь поєдинок. Коли вдається цього уникнути – все нормально.

- А що після виграного фіналу з росіянкою Катериною Дяченко вам сказали російські тренери? Не стали кликати вас у свою збірну?

- Та ні. Вони просто привітали мене, і сказали, що я цілий день перемагаю росіянок. На чемпіонаті Європи з 5-ти боїв 3 я провела саме проти них.

- До речі, а чи розпитували росіяни вас про обстановку в Україні?

- Ми не спілкуємося з ними на цю тему. Ми не уникаємо її, просто не обговорюємо. Ми з росіянами спілкуємося так, як і раніше. Я не можу сказати, що наші стосунки стали напруженими. У спорті немає політики, і всі цього притримуються.

- Чи є у вас бажання виграти ще, скажімо, 10 чемпіонатів Європи чи семи перемог уже досить?

- Ні, не досить. Це тільки початок. Не буду казати, що виграю наступний чемпіонат, проте зроблю для цього все можливе.

- Багато успішних спортсменів зізнаються, що в них просто зникає мотивація вкотре вигравати одні й ті ж змагання. А у вас подібна проблема існує?

- Ні, я не знаю, чому чемпіони так говорять. Можливо, вони не бійці до кінця. Мотивацію можна знайти в будь-якому турнірі, навіть на етапі Кубку світу. Адже відчуття перемоги ніхто не відміняв. Виграти змагання високого рангу мені хочеться завжди.