Філарет: Молюсь за митрополита Володимира

Сергій Висоцький: 30 листопада торік багато з тих, хто дивиться цю програму, хто бере участь у її виготовленні та веде її, зібралися на подвір’ї Михайлівського собору, тому що саме у Михайлівському соборі вночі знайшли притулок ті діти, яких побив «Беркут». Ми зібралися там, щоб висловити свою позицію і на наступні місяці Михайлівський, саме Михайлівський Золотоверхий став місцем, де знаходили притулок поранені, де збирали для Майдану допомогу, саме з Михайлівського собору ми вивозили людей та їхні тіла, коли вже у лютому Янукович почав нас розстрілювати. Це все стало можливо завдяки одній людині – це Патріарх Філарет, очільник Київського Патріархату Української Православної Церкви. Він сьогодні наш гість. Всі ми пам’ятаємо як проти ночі на 11 грудня били дзвони Михайлівського собору, я там був і Ви, мабуть, теж не спали. Та позиція, яку зайняла ваша церква під час Майдану, чим вона була обумовлена саме для Вас? Що Ви можете згадати про цей час?

Патріарх Філарет: Не треба думати, що ми зробили щось неприроднє і надзвичайне. Церква повинна бути з народом і коли народ повстав проти зловживання влади, то з ким повинна бути Церква? Влада існує для того, щоб захищати добро і карати зло, а коли вона навпаки – захищає зло, а карає добро, то така влада – злочинна, вона діє всупереч божественному повелінню і тому Церква повинна займати сторону народу. І це не лише наша Церква повинна так робити, а кожна Церква, якщо вона Церква. Тому що вона повинна бути зі своїм народом. І тому Михайлівський монастир, куди ці діти, студенти прибігли, коли їх били, що повинні робити ченці? Відштовхнути їх, коли вони просять допомоги? Природно, що ченці повинні допомогти і вони допомогли: відкрили двері монастиря, прийняли їх там, напоїли чаєм, а потім вже після цього, вже стали збиратися багато людей, а були ж морози вже, холодно…і тому я розпорядився, щоб відкрили храми, дали притулок для ночівлі. 

Сергій Висоцький: Святіший, скажіть, будь ласка, ось ця позиція Вашої Церкви і власне Вас, вона була зумовлена пасторським служінням чи може там був ще якийсь розрахунок на те, що революція переможе, розумієте?.. Бо ми всі розуміли, що якщо революція не переможе, то українській православній Церкві київського Патріархату буде непереливки.

Патріарх Філарет: Ми про це не думали, ми думали про людей і про допомогу людям, і про підняття їхнього духу, тому що вони боролися за правду, за добро. Оце були мотиви…А ми не думали про те, що буде з нами.

Сергій Висоцький: В останній місяць ми бачили, що з’явилося дуже багато інформації щодо позиції Януковича та його очільників з Москви щодо відсторонення митрополита Володимира, очільника московської православної Церкви Київського Патріархату. Ми бачимо інформацію про те, що була ціла змова проти митрополита Володимира, що відсторонили людей, які були проукраїнські з його оточення, підвели під карні справи, був дуже високий ризик для церков, які підтримували революцію. Які ризики були щодо української православної Церкви Вашого Патріархату і, може, були якість погрози, про це можна зараз розповісти і може Ви щось нам скажете?

Патріарх Філарет: Я тільки знаю, що митрополит Володимир займав українську позицію, тобто він підтримував незалежність української держави і хотів, щоб українська Церква була незалежної від Москви. Правда, вона має незалежність і самостійність в управлінні, але в складі московського Патріархату, і тому не один раз московський Патріарх і Олексій, і теперішній Кирил, намагалися цю самостійність і незалежність відібрати в московського Патріархату української Церкви. А він цьому заперечував і тому, користуючись тим, що він дуже хворий, хотіли прискорити його відхід і тому стали боротися проти його оточення. Чому проти оточення? Тому що оточення допомагало йому жити, лікарів своєчасно викликали, ліки давали, все, тобто - підтримували життя, а якщо б їх «видалити» , то він би швидше помер.

Сергій Висоцький: Святіший, а саме Вам були якийсь погрози чи там дзвінки з Адміністрації Януковича щодо Вашої позиції?

Патріарх Філарет: Справа в тому, що уже я пройшов цей етап. Були погрози раніше, а коли я вже обрав свою позицію і зайняв позицію незалежності української Церкви від московського Патріархату, то вже мене потім не чіпали. Приходили до мене із кремлівською стратегією і пропонували, щоб я очолив всю Українську Церкву, але під керівництвом Московського Патріарху. 

Сергій Висоцький: А коли вони приходили?

Патріарх Філарет: Це було раніше ще, ще до Майдану. Тобто пропонували мені очолити всю українську Церкву і московський Патріархат, але бути в складі московського Патріархату і підпорядковуватись московському Патріарху. Говорили про те, що і анафему знімуть, а я їм сказав на це, що «я цієї анафеми не визнаю, вона є чи її немає, для мене це немає значення, тому що ця анафема неправдива». Тобто я зайняв тверду позицію незалежної української Церкви. 

Сергій Висоцький: А саме під час Майдану чи були якісь погрози?

Патріарх Філарет: А під час Майдану погроз по відношенню до мене не було, тому що знали мою позицію, тому не чіпали. 

Сергій Висоцький: Ви сказали про те, що Блаженнійший митрополит Володимир був завжди на проукраїнській позиції, про це намагання його відсторонити з Москви ми вже сказали, зараз архієпископ Олександр Дробінко, секретар Блаженнійшого Володимира написав, що стан здоров’я його дуже погіршився, він просить усіх молитися за митрополита Володимира, чи Ви молитеся за нього?

Патріарх Філарет: Ми молимося за нього. І в мене до нього братня любов, я йому співчуваю в його стражданнях і знаю, що це великі страждання, тому, як я сказав, що в мене немає по відношенню до нього ніякого такого почуття ворожнечі чи обіди якоїсь, що він на моє місце прийшов, я все це вже відкинув, тому молюся за нього, нехай Господь йому дає життя стільки, скільки потрібно для його спасіння і для користі Церкви.

Сергій Висоцький: Але, все ж таки ми бачимо, що Церква московського Патріархату була єдиною чи не єдиною, яка публічно, офіційно не брала участь у служіннях на Майдані, вони не підтримували, як організація, революцію та людей, які щось там потребували у ході революції. Тобто якісь були святі отці, які робили щось індивідуально. Зараз коли Митрополит Володимир, він вже хворіє і стан його погіршується, що нам можна чекати саме політично від Української православної Церкви московського Патріархату? Хто візьме там гору: проукраїнські сили чи може оце московське лобі, яке там зараз в синоді сидить?

Патріарх Філарет: Гору візьмуть проукраїнські сили. Я твердо вірю в те, що прийде час, коли дві Церкви об’єднаються в одну Церкву, автокефальну Церкву. Відійдуть вони від Москви і нинішні обставини фактично неоголошеної війни як раз сприяють тому, щоб ця Церква відходила від Москви, відокремлювалася, тому що народ перед ними ставить питання: «З ким ви, з Україною чи з Росією? З українським народом чи з російським? Закликаєте ви захищати українську державу чи не закликаєте?»

Сергій Висоцький: Скажіть, будь ласка, а наскільки зараз в синоді УПЦ МП сильні оці промосковські настрої і хто саме представляє Москву і московську агентуру в українській Церкві?

Патріарх Філарет: Він не один. Насамперед це одеський Агафангел, Іонофан, митрополит Павло Лєбєдь, митрополит Іларіон донецький, оце є головна сила, яка відстоює інтереси Москви і вони гальмують, не дають можливості відкрито УПЦ МП стати на захист української держави. Вони ніби і говорять про мир, але про який мир ви говорите? Нам не потрібен будь-який мир, на не потрібен мир в окупації, нам потрібний мир демократичної, незалежної української держави. Отакий мир нам потрібен, але його потрібно захищати.

Сергій Висоцький: Скажіть, будь ласка, тут є такий тонкий нюанс щодо цих людей. Ми розуміємо, що вони відстоюють позицію Патріарха Кирила і його ідеї «руського мира» в якійсь релігіозній площині, але чи можна вважати цих людей, які являють собою промосковське лобі у Церкві православній, якусь політичні загрозу для національної безпеки країни?

Патріарх Філарет: Є.

Сергій Висоцький: Є? А що вони роблять?

Патріарх Філарет: Вони, наприклад, в Донбасі зі зброєю в руках борються на боці сепаратистів і на боці тих терористів. Які ще більші докази, як участь зі зброєю в руках проти українців? Убивають українців!

Сергій Висоцький: Ну це ж не Агафангел воює, власне, а хто саме?

Патріарх Філарет: Але це священики, священики на Донбасі це роблять. Але ж це московський Патріархат. І тому ця участь священиків кидає тінь на всю Церкву. 

Сергій Висоцький: А якщо священик бере зброю до рук, то потрібно що з ним робити? Анафема чи його відсторонити від сану, від служіння?

Патріарх Філарет: Ну, по-перше, він не може священнодіяти і тому йому треба заборонити священнослужіння і відсторонити від будь-якої пасторської праці. 

Сергій Висоцький: Те, що на рівні організації, на якомусь офіційному рівні УПЦ МП це не робить, це може свідчити про фактично сприяння тероризму: так чи ні?

Патріарх Філарет: Значить, сприяє.

Сергій Висоцький: Добре, а що ще? Можна ще щось сказати про цих людей? Бо, розумієте, дуже багато легенд ходить, я не хочу їх озвучувати в ефірі, але мабуть доведеться. От якісь промосковські бойовики переховуються там в Лаврі, мені не хочеться в це вірити, я в це не вірю, але ці легенди ходять. Тобто ми бачимо, що Церква МП, вона не ідеальна, там складна ситуація, але її теж демонізують. Я намагаюся зрозуміти де межа цієї демонізації, а де правда?

Патріарх Філарет: Ну, правда в тому, що духовенство Донбаса, тобто духовенство УПЦ МП в своїй переважній більшості підтримає сепаратистів і терористів, оце факт.

Сергій Висоцький: Скажіть, будь ласка, а ця позиція сформована Кирилом, Патріархом? Вона спущена з гори чи це внутрішнє переконання в людей?

Патріарх Філарет: Ну, якщо Патріарх приїздив сюди не один раз і пропагував тут «руський мир», зустрічався з єпископатом, духовенством і всі ці ідеї їм нав’язував, то як Ви хочете це сказати? Він впливав чи не впливав, коли говорив про «руський мир»?  Звичайно, що впливав. Але одні це сприймали (священики і єпископи), а інші відкидали. Так от ті, хто сприймали – це, в основному, на Донбасі.

Сергій Висоцький: Але, водночас, ми бачимо, що Кирил чи не єдина людина з такого російського бомонду, хто поздоровив Петра Порошенка з обранням Президентом. Тобто, в мене є питання: яку позицію в цьому конфлікті займає Кирил? Чи він допомагає і пропагує ідеї цього російського тероризму? Чи може він відсторонився і якось намагається зупинити це?

Патріарх Філарет: По-перше, треба сказати правду йому. А правда в чому полягає? Звершила Росія агресію по відношенню до України чи ні? Весь світ говорить, що звершила. А Патріарх Кирил не говорить, що звершила агресію, а говорить про мир, про любов, тобто загальні слова, а конкретно оцінити дії того ж Путіна боїться, а може він не поділяє їх, але відкрито не може сказати. І тому треба, щоб ця Церква, якщо вона стоїть на позиції правди, то вона повинна сказати правду: «Росія звершила агресію по відношенню до України, вона порушила договір гаранта по відношенню України». В цьому договорі сказано, що країни-гаранти підтримують цілісність території України, а вони ж Крим відібрали тимчасово, ми говоримо тимчасово, бо ми його повернемо, але ж відібрали, порушили! Патріарх повинен сказати, що Путін вчинив неправду, вчинив агресію? Якщо він не говорить правди, то як йому можна вірити? Виконує він свої архіпастирські обов’язки чи ні?

Сергій Висоцький: Святіший, але тут є питання: чи бере Кирил пряму участь в агресії проти України?

Патріарх Філарет: Що він повинен взяти автомат Калашникова і стріляти? Не буде він цього робити і не може, але він надихає, надихає.

Сергій Висоцький: Тобто, як він це робить? Як надихає? Можете якісь факти надати?

Патріарх Філарет: Як надихає: не засуджує агресію, а говорить про мир, а це лукавство.

Сергій Висоцький: І останнє питання, воно з «Фейсбуку» від читача Михайла Макарука, дуже таке як для Церкви не досить приємне, він питає: «Убивство ворога на своїй землі, що скаже про це Церква чи можна вбивати ворога на своїй землі?»

Патріарх Філарет: Є заповідь: «Не вбивай». Але захищати свою землю треба чи не треба? Чи ворог нехай вбиває, а я буду дивитися як моїх братів ворог буде вбивати. Тому Церква завжди благословляла захищати свою землю і тому і наша Церква благословляє наших воїнів захищати свою землю. Ми захищаємо, ми воюємо не на чужій території, а захищаємо свою і це священний обов’язок кожного громадянина і кожного віруючого, і кожного воїна, в тому числі і Церкви.