Гроші у боротьбі з корупцією або “Обережно! ГРАНТОЇДИ!”

Нещодавно на одному з телеканалів мене запитали: “Вот ми постійно чуємо, що виділено 10 мільйонів доларів іноземної допомоги  на боротьбу з корупцією, 15... А куди вони йдуть?”

Я відповіла, що мені самій це дуже цікаво, але я знаю куди йде принаймні частина.  При цьому детальнішу відповідь на перше питання можна дати поряд з відповіддю на інше, завдане на зустрічі зі студентами: “А чому Вас так не люблять інші борці з корупцією?”.

Отже, відповідь і на перше і на друге буде приблизно така: збагачення  на боротьбі з корупцією окремими особами. Або, в моєму випадку, перешкоджання такому збагаченню. І цих осіб насправді не багато. Бо, як у всіх корупційних схемах йдеться про монополію. Монополію боротьби з корупцією та розподілу грантових коштів, що виділяють іноземні “донори”. Просто цих осіб “дуже чутно”. Їх “багато” на телебаченні та в інтернеті. Суть в тому що завдяки цим “донорським” коштам в них є можливості під виглядом антикорупційних проектів в засобах масової інформації вести власну піар-компанію.

“Підсажені на донорську голку”

То як працює схема. До Україні наразі є певні міжнародні вимоги та рекомендації, які ми маємо виконати з метою отримання подальших траншів іноземної фінансової допомоги та наближення до Євросоюзу. Чи принаймні його стандартів. 

Так, 13 травня 2014 у Брюсселі між Україною та ЄС були підписані Меморандум про взаєморозуміння та Кредитна угода між Україною як позичальником та ЄС як кредитором з метою надання макрофінансової допомоги у розмірі EUR 1 млрд, за умовами яких Україна має:

1.Схвалити Національну стратегію щодо запобігання та протидії корупції та затвердити Державну програму стосовно впровадження такої стратегії з визначеними заходами і термінами їх виконання;
2.Запровадити всеохоплююче антикорупційне законодавство згідно з рекомендаціями групи держав з боротьби проти корупції (ГРЕКО) та іншими міжнародними стандартами.

Обов’язок по виконанню цих вимог покладається, звичайно, на державні органи.  Проте як же заробити? Модель однакова у всіх корупційних схемах. Треба ввести приватних посередників, на яких і осядуть кошти.  Відтак певні громадські організації, наближені до посадових осіб тих органів, на які покладені зазначені вище завдання, і які отримують за це заробітну плату з бюджету (або від вас, шановні громадяни), звертаються до “донорів” та отримують грант на... Написання Національної Стратегії щодо протидії корупції, написання законопроекту про утворення антикорупційного бюро та безліч інших ініціатив. Вони частіше за все розробляються не фахівцями, однак для “відпрацювання” гранту не потрібно навіть прийняття відповідних нормативних актів. Достаньо іноді просто його написання та публічного обговорення. Не важко, правда? Саме тому так образилися на нас з Тетяною Чорновіл інші борці з корупцією, коли ми розробили альтернативний законопроект про утворення Національної служби протидії корупції, адже перший не витримував ніякої критики, і не дали відпрацювати отриманий грант.

А грантових грошей, повірте, стає все більше. Нещодавно Голова Комітету ВР з питань боротьби з орглочинністю і корупцією заявив про наміри іноземних донорів виділити до 1 мільяра доларів США!
І тому ставки зростають. Більш того, в свої оборудки грантоїди намагаються включити вже ... Президента України! На зустрічі з Головою Фонда Відродження (видавець значної частини грантів, або “донор”) мене повідомили, що ними вже виділено грант на антикорупційну Стратегію, яку у Верховну Раду в якості законопроекта вніс пан Чумак. “І навіщо нам, Адміністрації Президента писати іншу?”. Ну дійсно, навіщо Президенту України затверджувати Антикорупційну стратегію та ще й використовувати для її розробки фахівців Адміністрації Президента? Краще допомогти відпрацювати грант!  Правда, є невелика деталь у вигляді ст. 5 Закону “Про засади запобігання та протидії корупції”, яка покладає цей обовязок саме на Президента, але ж це дрібниці, так? І грантоїди ж не завжди навіть юристи. Але мене почули! Тепер проект Указу Президента про антикорупційну стратегію на відпрацювання гранту подано в Кабінет Міністрів України для (!) затвердження та забезпечення подальшого підписання Президентом України! І при цьому в запропонований проект вже закладено нові робочі місця та повноваження для тих самих грантоїдів. І все це супроводжується відповідною кампанією пресінгу. Хлопці, респект!  Ми в Адміністрації вже жартуємо, що скоро прийдеться писати антикорупційну стратегію для Президента в підпіллі.

Така ж ситуація і з так званою антикорупційною експертизою, яка за законом від держави може здійснюватися лише профільним Комітетом Верховної Ради та Мін’юстом. Але грантоїди пишуть експертизи під гранти. Комітет та Міністерство пояснюють це великим навантаженням, а потім їх службові особи підписують такі антикорупційни експертизи і видають за державні. Порушення? Так. І не одне. Результативність? Майже нульова. За офіційним звітом Міністерства юстиції за останній час на правову експертизу до Міністерства юстиції надійшло 4604 проекти нормативно-правових актів. За результатами правової експертизи корупційні ризики були виявлені у 19 проектах нормативно-правових актів. Коли ці повноважння належали Урядовому уповноваженому з питань антикорупційної політики в результати експертизи за 2010 рік корупційні складові було виявлено у 96% нормативно-правових актів.  Проте наразі, здається, головне не результат, а сам процес. Та участь в ньому.

IN PERSONAM

Хто вони? Хто ці люди, які монополізують боротьбу з корупцією, яка перетворилася на окремий ринок. Як я сказала – їх небагато. Серед них заступник Міністра юстиції Руслан Рябошапка, який замість роботи годинами сидить у фейсбуці та хизується з Тані Чорновіл та мене. По мені – варто пригадати відому фразу: “Мені байдуже що ви про мене думаєте. Я не думаю про вас”. Але по Тетяні? Вона Герой України. Вона своїм жіттям пожертвувала заради долання корупційної гідри, що зжирає нашу країну. Її статті не друкували весь минулий рік, вона виживала майже без грошей.  З двома дітьми та багатьма кримінальними справами. І цей, вибачте, Рябошапка, хизується з того, що в її декларації вказано про допомогу по безробіттю в її сім’ї за минулий рік. Тоді коли сам пропрацював при всіх злочинних владах, а потім відсидів весь Майдан в Стразбурзі під боком в дружини. До речі, на які кошти? Да просто. Знову гранти. Він працював підлеглим пана Хмари, або як його називають його ж прибічники – “а-ля Транспаренсі Інтернешнл” (адже ця організація ще не акредитована в Україні). І під цим брендом вони заробили на боротьбі з корупцією скільки? В мене є інформація тільки про частину цифр. Але там багато нулів. Їх було отримано у вигляді грантів.

До-речі, пан Хмара. Також цікава людина. Коли його запросили до Андміністрації Президента на Круглий стіл по розробці антикорупційної Стратегії Президента України, наступного дня він звернувся з відкритим листом до Турчинова з вимогами припинити цей “беспредел” та “назвати причентих до цього”!! Красива риторика, правда? Кримінально-процесуальна. И добре йому знайома. Людина в решті решт була притягнута до кримінальної відповідальності за квартирну крадіжку. І до того ж будівельник за освітою (ну а кому ж боротися з корупцією в Україні? ЇЇ краще будувати). І за допомогою пана Рябошапки його антикорупційні екпертні висновки з “придиханням” зачитують на Кабміні.  Коли потрібно “завалити” чергову антикорупційну ініцітиву. Або навпаки. 
Мені смішно коли ці люди, яким я заважаю заробляти на порушенні державних інтересів, не маючи інших аргументів, не втомлюються нагадувати, що мене затримували в Росії та звинувачували у відмиванні коштів. Так, хлопці! Затримували. Мене переслідували “списком Магніцького”, мене звинуватили у злочині, в якому звинувачували мого опозиційного підзахисного, і тим самим вибили з справ. Великих справ. Мільярдні позови і тисячі компаній в судових процесах. Я високопрофесійний юрист з українською та англійською юридичними освітами та унікальним досвідом. Тому і ставки і ризики були високі. Мене переслідували в декількох країнах, витратили сотні тисяч на чорний професійний піар. З шаленими порушеннями законів мене затримали та позбавили можливості бачити своїх дітей. Тривалий час. Молодшій дочці було 2 роки. Вона заговорила без мене.  Однак всі, хто дійсно знає що там відбувалося,– відносяться до мене з повагою через те, що мені довелося пройти. І взагалі – не можу не пожартувати. Принаймні рівень. Мільярди. А не квартирна крадіжка на 5 тисяч. Там точно ніякої політики. Хоча будь-яка людина звичайно заслуговує на другий шанс. Якщо не повторює своїх помилок. Не краде гроші в інший спосіб наприклад. 

Звичайно, ці грантоїди знову зайдуться в “праведному гніві” с заявими: “А ти нас за руку хапала?” А це не потрібно. Це, до речі, ознака корупційного режиму: ховання за надмірним зарегульовуванням всього, в тому числі процесу доказування. Адже хто дасть показання проти влади в корумпованій державі? Однак я ж англійский юрист. А в англійському суді є такий спосіб доказування: “баланс можливостей”. Як сказав один англійській суддя на процесі: “Якщо я прийду додому і побачу білого ведмідя в холодильнику, то мабуть це не можливо”. А якщо пан Рябошапка працював тривалий час підлеглим пана Хмари, який практично монополізував розподіл грантів в Україні, а сьогодні пан Хмара залучений до більшості антикорупційних ініціатив, які начебто виходять від Мін’юста, де пан Рябошапка пролобійований заступником міністра від Удару паном Чумаком, з яким вони співпрацюють по тим же грантам.. То ж думайте самі... І робіть власні висновки. 

А, і одна байка на останок. Кажуть, що пан Хмара причетний до погіршення рейтингу України в Транспаренсі Інтернешнл до рівня Сомалі для збільшення кількості грантової допомоги на боротьбу з корупцією.
Тільки хлопці, Президента не чипайте, а то за державу соромно. Антикорупційна стратегія за гроші...

Еспресо.TV готове надати можливість іншій стороні висловити своє бачення проблеми.